Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття:

Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...

Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...
Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Політологія / За ред. Кремень В. Г., Горлача М. І: Що і як вивчає наука про політику. Політика - соціальне явище. Предмет та метод науки про політику. Становлення та розвиток політичних знань. Політичні ідеї Стародавнього Світу. Політичні вчення в Середньовіччі. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Політичні вчення в XVI -XVII ст. Розвиток політичної думки в XVIII ст. Політична думка в Європі, Росії кінець XVIII - XIX ст. Сучасні політичні вчення Заходу. Формування політичної думки в Україні. Джерела політичних знань. Основні напрями і тенденції розвитку суспільно-політичної думки в XIX - початку XX ст...

ТРУБНИКОВ Николай Николаевич

(14 февраля 1929, Москва - 19 мая 1983, там же) - отечественный специалист по философский антропологии, теории познания. Окончил философский факультет МГУ (1960) и аспирантуру Института философии АН СССР (1963). С 1963 до конца жизни работал в Институте философии АН СССР, с 1968 - ст. научным сотрудником. Исследуя феномен целеполагания, различил "конкретные цели деятельности" и "абстрактные цели-идеалы". Анализу первых были посвящены его кандидатская диссертация и примыкающие к ней работы, а в дальнейшем Трубников сконцентрировал свое внимание на целях второго типа - на проблемах цели, времени и смысла человеческого бытия. Философия, по его мнению, исследует проблему смысла человеческой жизни, а все остальные вопросы становятся философскими лишь постольку, поскольку приводятся в связь с ней. Навсегда заданного смысла жизни нет. Человек - посредством своих замыслов и деяний - придает (или не придает) своей жизни определенный смысл. Общей же предпосылкой смыслополагания является существование феномена смерти, ибо только благодаря ему человек способен по-настоящему оценить значимость жизни. Исследовал вопрос о судьбах развития цивилизации. Свои идеи излагал помимо философских трактатов в художественных произведениях.
Соч.: Отношение цели, средства и результата деятельности. - "ВФ", 1964, № 6; О категориях "цель", "средство", "результат". М., 1967; Проблема времени в ее философско-мировоззренческом понимании. - "ВФ", 1978, № 2; Познание в трехмерном измерении и проблема человека. - В кн.: Гносеология в системе философского мировоззрения. М., 1983; Время человеческого бытия. М., 1987; Пределы философской проблемы (к вопросу о соотношении философии и науки). - В кн.: Философия и разум. М., 1990; Наука и нравственность (о духовном кризисе европейской культуры). - В кн.: Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания. М., 1990; [Проспект книги о смысле жизни]. - В кн.: Квинтэссенция. Философский альманах. М., 1990; Философия и методология науки (О сегодняшнем понимании предмета и специфики философского знания). - В кн.: Эстетический логос. М., 1990; Без четверти двенадцать (к вопросу о преодолении духовного кризиса европейской культуры). - "ВФ", 1993, № 1; [От Зверя к Богу (читая "Смысл истории" Н. А. Бердяева)]. - "Общественные науки и современность", 1995, № 5; Кризис европейского научного разума. Философия науки и философия жизни. - В кн.: Рациональность как предмет философского исследования. М., 1995; О смысле жизни и смерти. М., 1996.
Никитин