Веб-бібліотека

Шевчук П. І. Соціальна політика:

Сутність соціальної політики. Соціальна справедливість і соціальна рівність. Зміст і мета соціальної політики. Завдання соціальної політики. Об'єкти і суб'єкти соціальної політики. Інструменти соціальної політики. Складові соціальної політики. Ринок праці і зайнятість. Ринок праці. Робоча сила, її показники та методи їх визначення. Трудова мобільність. Міграція робочої сили та її вплив на ринок праці. Зайнятість і реалізація трудової активності. Види зайнятості. Безробіття, його види та форми. Неформальний сектор трудової активності. Ситуація на ринку праці України. Шляхи зниження безробіття. Бідність і шляхи її подолання. Бідність як соціально-економічне явище. Поширення бідності в Україні. Поняття мінімального споживчого бюджету...

Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство: Релігія як духовний феномен людства. Сутність і складові частини релігії. Феномен релігійної свідомості. Основні теорії походження релігії. Функції релігії. Класифікація релігій. Релігієзнавство як галузь наукового знання. Предмет і структура релігієзнавства. Релігієзнавство та богослов'я (теологія). Філософія релігії. Соціологія релігії. Психологія релігії. Географія релігії. Історія релігії. Феноменологія релігії. Первісні форми релігії. Особливості первісних форм релігії. Фетишизм. Тотемізм. Анімізм. Племінні культи. Магія. Табу. Шаманізм. Етнічні і регіональні релігії. Особливості первісних форм релігії. Іудаїзм: історія, віровчення, культ. Зороастризм: звичаї і вірування. Індуїзм - релігія давньої і сучасної Індії...

ТРУБЕЦКОЙ Сергей Николаевич

[23.7(4.8).1862, Калуга -29.9(12.10).1905, Петербург], рус. религ. философ, публицист, обществ. деятель; князь. Последователь и друг Вл. Соловьёва, брат Е. Н. Трубецкого. Проф. Моск. ун-та (1900), в 1905 избран ректором. Один из редакторов (1900-05) журн. "Вопросы философии и психологии". Развивая "философию всеединства" Соловьёва, Т. называл своё учение "конкретным идеализмом" в отличие от идеализма отвлечённого (типа гегелевского), неспособного, по Т., объяснить переход от абсолюта к единичным вещам, обосновать ценность частных наук и опытного знания. Центр. проблема философии у Т.- отношение познающего разума к сущему, отождествляемому в эмпиризме с явлением, в рационализме - с идеей, в мистицизме - с духовной, сверхчувств. реальностью. Претендуя вслед за Соловьёвым на объединение рационализма, мистицизма и эмпиризма как односторонних т. зр., Т. считал истинным определение сущего как "абс. всеединства", "всеединственного конкретного бытия", в к-ром пространственно-временное многообразие вещей и обусловливающее его логич. (идеальное) единство предстают как потенции абсолюта. Абсолют раскрывается в системе Т. через деятельность универс. субъекта - некоего космич. существа, Софии, понимаемой как психич. основа мира. Т.- автор ряда историко-филос. исследований ("Метафизика в Древней Греции", 1890; "Учение о логосе в его истории", 1900, и др.). По политич. взглядам - сторонник конституц. монархии. Бурж.-либеральная деятельность Т. неоднократно критиковалась В. И. Лениным (см. ПСС, т. 10, с. 296-97, 300; т. 11, с. 333, 352).


© 2009-2020  lib.ltd.ua