Веб-бібліотека - головна сторінка


Бойко О.Д. Історія України:

Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: "Етика ділового спілкування" як навчальна дисципліна та її завдання. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії. Ділове спілкування та його особливості. Культура ділового спілкування. Гуманістична спрямованість спілкування. Спілкування як науково-практична проблема. Етика й культура спілкування в пам'ятках історії та літератури. Початок формування в Україні наукової думки про спілкування. Дослідження етики й культури спілкування на сучасному етапі. Напрямки вивчення культури та етики спілкування в Україні. Моральні передумови ділового спілкування. Моральна культура як етична основа спілкування. Моральна культура спілкування та її рівні...
Пірен М. І. Конфліктологія: Предмет конфліктології як науки. Предмет, метод, структура конфліктології. Основні поняття та категорії конфліктології. Зв'язок конфліктології з іншими науками. Методи наукових досліджень у конфліктології. Функції конфліктології в суспільстві. Конфлікти в історії суспільної думки. Давні уявлення про конфліктність буття. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Теорії конфліктів (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Становлення конфліктології як науки в Україні та її розвиток на сучасному етапі. Природа конфліктів. Поняття, структурні елементи конфлікту. Класифікація конфліктів. Межі конфлікту. Причини конфліктів, їхні функції та профілактика. Особистісні причини виникнення конфліктів...
Освітні технології / За ред. О. М. Пєхоти: Технологічний підхід в освіті. Особистісно орієнтована освіта і технології. Вальдорфська педагогіка. Технологія саморозвитку. Технологія організації групової навчальної діяльності школярів. Технології розвивального навчання. Технології формування творчої особистості. Технологія навчання як дослідження. Проектна технологія. Нові інформаційні технології навчання. Технологія колективного творчого виховання. Педагогічна технологія "створення ситуації успіху". Сугестивна технологія. Аналіз образу - персонажа епічного твору: педагогічна технологія. Індивідуальність учителя і освітні технології...

ТРУБЕЦКОЙ Николай Сергеевич

(3 (15) апреля 1890, Москва - 25 июня 1938, Вена) - лингвист, культуролог, философ, один из основоположников евразийства. Сын С. Н. Трубецкого. В 1913 окончил Московский университет. Слушал лекции вЛейпцигеком университете (1913 - 14). С 1915 - приват-доцент Московского университета. В 1918 - профессор Ростовского университета. В 1920 - 22 - доцент Софийского, а с конца 1922 до 1938 - профессор Венского университета. Уже в 1905 его первые работы по этнографии были замечены научной общественностью. В 1920 опубликовал книгу "Европа и человечество", споры по поводу которой и положили начало евразийскому движению, признанным лидером которого Трубецкой оставался до 1928, когда, разойдясь идейно с пробольшевистски настроенной частью своих соратников, официально вышел из движения, хотя и опубликовал в 1930-х гг. несколько своих статей в евразийских изданиях. В своем евразийском учении Трубецкой главным считал три комплекса идей. Во-первых, обоснование агрессивной природы европоцентризма и разрушительной роли вдеи европеизации России. Подражательство обрекает русскую цивилизацию на измельчание и творческое бесплодие, а Россию на вечное отставание и в конечном счете на колониальную зависимость от Запада. Противоядием этому может служить только установка на самопознание и самобытность. В связи с этим он подчеркивал, что русская культура творилась не только славянскими народами, но что и тюркские народы внесли в нее весомый вклад и что, если мы не оттолкнем восточные народы бестактным отношением к ним, они могут оказаться надежными нашими союзниками в противостоянии возможной колонизации России. Во-вторых, обоснование необходимости создания мировой системы с несколькими центрами. Должно быть осознано существование нескольких особых культурно-исторических миров. И относительно автаркическое развитие этих миров должно стать гарантией достижения большей справедливости в отношениях между народами. В-третьих, провозглашение примата культуры над политикой. Примат политики ведет к ложному и опасному национализму. Связанная с этим идея идеократического правления подразумевала установление культурократии, что способствовало бы облегчению "положительного отбора" и созданию политических, хозяйственных и культурных элит, без чего невозможно развитие национальной культуры и отстаивание национальной независимости. Трубецкой ужаснулся, увидев какую карикатурную форму приобрела идеократия в советском государстве.
Являясь выдающимся лингвистом, Трубецкой одним из первых обосновал необходимость тройственного подхода к сравнительному изучению языков: историко-генетического, ареалъно-исторического (языковые союзы, языковые зоны) и типологического. Трубецкой является одним из основоположников науки фонологии.
Соч.: Европа и человечество. София. 1920; К проблеме русского самопознания. Собр. статей. Париж, 1927; Основы фонологии. М., 1960; Избр. труды по филологии. М., 1987; История. Культура. Язык. М., 1995; N. S. Trubetzkoys letters and notes. P., 1975. Лит.: Соболев A.B. Князь Н.С.Трубецкой и евразийство. - Литературная учеба. М., 1991. № 6; H. С. Трубецкой и современная филология. М" 1993.
А. В. Соболев