Веб-бібліотека - головна сторінка


Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття:

Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...

Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу: Міждержавні відносини та дипломатія на Давньому Сході. Давньоєгипетська держава в міжнародних відносинах. Єгипетська дипломатія в добу Нового царства. Міждержавні відносини та дипломатія в давньому Межиріччі. Хетська держава в міжнародних відносинах. Зовнішня політика Ассирійської держави в II тис. до н. е. Боротьба з антиассирійськими коаліціями. Ассирійська дипломатія VII ст. до н. е. Характер міжнародно-правових відносин. Дипломатія давньої Індії. Давньокитайська дипломатія. Експедиції Чжан Цяня. Започаткування Великого шовкового шляху. Дипломатичні зв'язки країн Далекого Сходу. Ідеологія зовнішньої політики Давнього Китаю. Давньогрецька дипломатія...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...
Оснач О.Ф. Товарознавство: Теоретичні основи товарознавства. Предмет, цілі і завдання товарознавства. Класифікація, кодування і асортимент товарів. Стандартизація, сертифікація і якість продукції. Основні властивості промислової продукції. Метали. Атомно-кристалічна будова і властивості металів. Механічні характеристики металів. Методи їхнього визначення. Чорні метали. Чавун. Склад чавуну. Класифікація чавуну. Характеристика видів та маркування. Умови постачання, транспортування, зберігання чавуну. Сталь. Склад, класифікація та характеристика. Вуглецеві сталі. Класифікація та характеристика видів. Леговані сталі. Класифікація і маркування легованих сталей. Металокерамічні інструментальні сплави. Підвищення якості сталі. Кольорові метали і сплави...

ТРИРАТНА или Ратнатрайа

(Санскр.) Три Сокровища, специальное
выражение для общеизвестной формулы "Будда, Дхарма и Сангха" (или
Самгха); последние два, в современном толковании, означают
"религиозный закон" (Дхарма) и "жречество" (Сангха).
Эзотерическая Философия, однако, сочла бы это очень вольным
разъяснением. Слова "Будда, Дхарма и Сангха" должна произноситься
как в дни Готамы, Владыки Будды, а именно: "Бодхи, Дхарма и
Сангха"; и истолковываться как "Мудрость, ее законы и жрецы",
последние в смысле "духовных толкователей", или адептов. Однако,
рассматривая Будду как олицетворенного "Бодхи" на земле,
истинного аватара Ади-Будды, Дхарму постепенно начали
рассматривать как его особый закон, а Сангху - как его особое
качество. Несмотря на это, именно профаны более поздних (теперь -
современных) учений явили больше природной интуиции, нежели
фактические толкователи Дхармы, буддийские жрецы. Люди видят
Триратну в трех образах Амитабы, Авалокитешвары и Майтрейи Будды;
т.е. в "Беспредельном Свете" или Вселенской Мудрости - безличном
принципе, что есть правильное значение Ади-Будды; во "Всевышнем
Владыке" Бодхисаттв, или Авалокитешваре; и в Майтрейе Будде,
символе земного и человеческого Будды, "Мануши Будды". Таким
образом, несмотря на то, что непосвященные действительно называют
эти три образа "Буддами Прошлого, Настоящего и Будущего", все же
каждый последователь истинно философского Буддизма - названного
м-ром Эйтелем "атеистическим" - разъяснил бы термин Триратна
правильно. Философ Школы Йогачарья сказал бы - и мог бы сказать -
"Дхарма не есть личность, но необусловленная и непроизводная
сущность, сочетающая в себе духовные и материальные принципы
вселенной, а из Дхармы эманировал Будда (вернее, "отраженный"
Бодхи), как творческая энергия, которая сотворила, вместе с
Дхармой, третий элемент троицы, т.е. "Самгху", что есть постижимая
сумма всей реальной жизни". Следовательно, Самгха не есть и не
может быть то, что под ней теперь понимается, а именно, нынешнее
"жречество"; ибо последнее не является суммой всей реальной
жизни, но только религиозной. Подлинное первичное значение слова
Самгха или "Сангха" относится только к Архатам или Бхикшу, или
"посвященным", то есть к истинным представителям Дхармы -
божественного закона и мудрости, приходящей к ним как отраженный
свет из единого "безграничного света". Таково философское
значение. И все же, далеко от того, чтобы удовлетворить ученых
Западных рас, это, кажется, их только раздражает; ибо Э.Дж.
Эйтель из Гонконга замечает по этому поводу: "Таким образом,
догма Триратны, которая произошла из трех основных догматов веры
и некогда достигла своего высшего появления в концепции трех
ипостасей, троицы в единстве, выродилась в метафизическую теорию
эволюции трех абстрактных принципов"! И если уж один из
способнейших европейских ученых склонен приносить любой
философский идеал в жертву грубому антропоморфизму, то на что же
может Буддизм, с его тонкой метафизикой, надеяться в руках
невежественных миссионеров?