Веб-бібліотека

Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності:

Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...

ТРАНСРАЦИОНАЛЬНОСТЬ

(от лат. trans -  за, по ту сторону; ratio - разум, рассудок)-  термин Франка, выражающий объективную непостижимость всех проявлений бытия как нераздельного единства рациональности и иррациональности, уходящего корнями в божественное всеединство. Знать Т., к-рая непосредственна, конкретна и доступна переживанию, можно только благодаря "умудренному неведению" (аналог "ученого незнания" Николая Кузанского), на основе к-рого Франк конструирует правила "антиномистического познания" (см. Антиномизм). Уже в работе "Предмет знания" (1915) Франк понимает всеединство как "металогическое единство". В более позднем философском произв. "Непостижимое. Онтологическое введение в философию религии" (1939) три слоя бытия -  предметное бытиё, человеческое бытие и их первооснова (всеединство) - отождествляются Франком с трансрациональным, к-рое доступно только металогическому, или сверхрациональному, трансрациональному знанию. "...Верховенство подлинного знания принадлежит лишь тому углубленному взору, который проникает в трансрациональность, т. е. непостижимость или необъяснимость бытия". Трансрациональное трансдефинитно (выше всяких определений) и трансфинитно, т. е. обладает "избыточной полнотой". В предметном бытии Т. связана с неустранимой трансцендентностью мира, с безграничным океаном непознанного, с "потенциальностью" бытия, а также с такими, напр., феноменами, как конкретная индивидуальность, к-рую невозможно уловить в понятиях. На уровне человеческого бытия Т. обнаруживается как единство непосредственного бытия ("я есмь") и уникального конкретного всеединства - "самости". Свою субъективность, или "кажущееся бытие", человек, согласно Франку, может преодолеть только в трансцендировании - в устремленности "вовне" (в отношение "я - ты") и "вовнутрь". Отношение "я - ты" понимается как трансрациональное единство тайны страха и вражды с тайной любви. Взятое со стороны единства и порядка, это отношение образует трансрациональное бытие "мы". Самое полное и глубокое обнаружение отношения связано с любовью. Трансцендирование "вовнутрь" характеризуется трансрациональным взаимопроникновением "души" и всеединства как "духа", совершающимся в "самости" человека, в результате чего образуется личность. На уровне первоосновы Франк обнаруживает трансрациональный "знак" всеединства в реальности - красоту. Приближаясь ко всеединству, человек узнает его как трансрациональный первоисточник жизни, как "Божество", к-рое полагает реальность вне себя и вместе с тем имеет ее в себе и через себя. Безличное непостижимое "Божество" впервые обретает имя "Бог" в конкретном единстве с конкретным человеком, становясь близким и осязаемым, но тем не менее сущностно непостижимым. Происхождение зла (небытия), согласно Франку, тоже трансрационально: это некое перерождение, надтреснутость мира, связанные с выпадением его из гармонического всеединства. У ряда философов, близких к метафизике всеединства, встречаются идеи, перекликающиеся с понятием Т. Так, согласно Козлову, в многообразном чувственном опыте дается "прикровенная истина" единства всех вещей, коренящегося в Боге. В. С. Соловьев считал, что "сквозь" мир усматривается абсолютное и бесконечное "Всеединство". Флоренский прозревал за видимым многообразием бытия вечное "мистическое единство", тварную Софию. У Булгакова было живое ощущение творческой неистощимости и безграничности мира, благодаря "океану" софийного бытия. Карсавин описывал "Всеединство" следующим образом: это "Существо, совершеннее коего нет ничего и помыслить нельзя, все в себе заключает" - и "иное", и Абсолют.


© 2009-2020  lib.ltd.ua