Веб-бібліотека

Карачинська Е. Т., Удалова В. К. Бібліотечні каталоги:

Бібліотечні каталоги, їх значення і види. Централізована каталогізація. Значення каталогів. Види каталогів. Форма бібліотечних каталогів. Обладнання для карткових каталогів. Централізована каталогізація. Бібліографічний опис. Бібліографічний опис: поняття, значення і вимоги. Стандартизація бібліографічного' опису. Загальні правила складання бібліографічного опису. Складання бібліографічного опису під заголовком індивідуального автора. Бібілографічні описи під назвою. Бібліографчні описи на твори авторів-укладачів. Бібліографічні описи збірників. Бібліографічні описи на офіційні видання. Бібліографічні описи багатотомних видань. Бібліографічні описи серіальних видань. Бібліографічні описи частини книги...

Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Економіка та розвиток регіонів (областей) України: Стан, проблеми та основні напрями розвитку господарства економічних районів (регіонів) обласного рангу:. Вінницький регіон. Волинський регіон. Дніпропетровський регіон. Донецький регіон. Житомирський регіон. Закарпатський регіон. Запорізький регіон. Івано-Франківський регіон. Київський регіон. Кіровоградський регіон. Львівський регіон. Луганський регіон. Миколаївський регіон. Одеський регіон. Полтавський регіон. Рівненський регіон. Сумський регіон. Тернопільський регіон. Харківський регіон. Херсонський регіон. Хмельницький регіон. Черкаський регіон. Чернівецький регіон. Чернігівський регіон. Кримський регіон...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Ванеев А. Н., Минкина В. А. Справочник библиографа: Библиографическая теория и библиографическая практика. Видовая структура библиографии. Документальный поток как основа. Библиографической деятельности. Основные разновидности документов. Документальный поток и особенности его развития. Закономерности развития документального потока. Информационные ресурсы. Состав и свойства информационных ресурсов. Государственная система научно-технической информации. Универсальные информационные ресурсы. Информационные ресурсы по экономике. Информационные ресурсы в области права. Информационные ресурсы по истории. Информационные ресурсы в области художественной литературы и литературоведения. Информационные ресурсы негуманитарных областей науки и практики...

ТОЛСТОЙ Лев Николаевич

(1828 - 1910) - рус. писатель, мыслитель, публицист. Эстетические воззрения Т., хотя и претерпели изменения, отразив сложный путь его духовного развития, сохранили определенное единство, связанное с неизменным приоритетом этически-философской направленности его духовных исканий - стремлением строить жизнь на основе осознанного нравственно достойного смысла человеческого бытия. Отсюда творческое осуществление Т. именно как писателя-реалиста, провозгласившего гл. и подлинным героем своих произв. правду-Этот принцип стал определяющим в эстетике Т., потому что отвечает его этическому прежде всего подходу к иск-ву: только правда в иск-ве обладает нравственным достоинством, может служить нравственным оправданием его существования в человеческом об-ве. На раннем этапе духовного и творческого развития Т. его этический запрос к иск-ву еще не выводит писателя за пределы традиционного (в духе гегелевской эстетики) понимания истины, добра и красоты как триады, обладающей внутренним онтологическим единством, где красота предстает как форма образно-чувственного инобытия истины и добра. Потому для Т. в тот период иск-во может быть нравственно только через утверждаемый в худож. произв. идеал прекрасного. Это ставит Т. в определенную оппозицию к т. наз, утилитарной эстетике революционно-демократического просветительства 60-х гг. (Революционно-демократическая эстетика). Т. упрекает ее приверженцев в одностороннем подчинении иск-ва принципу ближайшей практической общественной пользы и настаивает на том,..что "литература народа есть полное всестороннее сознание его, в котором одинаково должны отразиться как народная любовь к добру и правде, так и народное созерцание красоты в известную эпоху развития". Однако в процессе духовной эволюции Т. эта оппозиция постепенно теряет свою принципиальную напряженность. В результате пережитого в конце 70-х гг. мировоззренческого кризиса Т. переходит, согласно его собственному утверждению, на сторону "трудового народа", к-рый "делает жизнь". Писатель занимает позицию критического отвержения социальных институтов, основанных на эксплуатации трудящихся масс, - государства, официальной церкви, армии, системы образования. Т. отвергает весь образ жизни "паразитических" "образованных классов", в т. ч. их науку и культуру, критика к-рых приобретает у него даже черты общекультурного нигилизма. Все это повлекло за собой решительный пересмотр и эстетических воззрений Т., результаты к-рого нашли отражение в трактате "Что такое искусство?" (1897 - 98) и в ряде др. работ. Рассматривая иск-во как одно из важнейших "средств общения людей между собой", он видит его природу в том, что "посредством движений, линий, красок, звуков, образов, выраженных словами", художник "заражает" воспринимающих иск-во людей испытанными им самим чувствами. Достоинство такого "заражения" (достоинство иск-ва) Т. ставит в зависимость от трех условий: новизны содержания произв. ("новый взгляд на мир", "новые стороны жизни"), совершенства худож. формы (Содержание и форма в искусстве) и искренности отношения художника к изображаемому предмету, подлинности выражаемых им чувств. Причем эти условия обеспечивают достоинство худож. произв. только тогда, когда духовное сопряжение художника и воспринимающей иск-во публики происходит в том, что "важно и нужно для людей", для народа, живущего подлинной жизнью труда и добра. В соответствии с этой новой народнической шкалой ценностей Т. решительно отвергает не только новейшее "декадентское" иск-во "образованных классов", превратившееся из "серьезного дела жизни" в праздную "забаву", но даже творчество таких художников, как Еврипид, Шекспир, Данте, Бетховен, Рафаэль, Микеланджело и др. По мнению Т., их иск-во "дико" и "бессмысленно", поскольку не нужно и непонятно народу. Не щадит Т. и собственных худож. произв., осваивая новые, более близкие народным традициям жанры притчи, сказки, бывальщины и т. .п. формы "рассказов для народа", к-рые должны соответствовать критериям обязательной "доступности" и "понятности". Нарушается в худож. сознании Т. и былое равновесие этики и эстетики. Теперь эстетическое и этическое, для него нетождественны в своей онтологической основе, а предстают как "два плеча одного рычага: насколько удлиняется и облегчается одна сторона, настолько укорачивается и тяжелеет другая сторона". Предпочтение Т. отдает теперь этике, считая, что, "как только человек теряет нравственный смысл, так он делается особенно чувствительным к эстетическому". Критика эстетизма антинародной культуры оборачивается у него принципиальным противоположением добра и красоты. Так происходит отмеченное в конце жизни и самим Т. парадоксальное его сближение с былыми противниками, "разрушителями эстетики". В основе этого парадокса лежат, однако, не причуды субъективной мысли Т., а осознание им действительной антиномии совр. ему культуры. Эстетические воззрения Т. наиболее развернуто (помимо упомянутой работы) выражены в статье "О Шекспире и о драме" (1904), в "Предисловии к сочинениям Гюи де Мопассана" (1894), "Предисловии к роману В. фон Поленца "Крестьянин" (1901), "Речи в Обществе любителей российской словесности" (1859). Высказывания на эстетические тейы содержатся также в "Дневниках", письмах, худ. произв., религиозно-философской публицистике и др. его соч.


© 2009-2020  lib.ltd.ua