Веб-бібліотека

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення:

Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...

Пазенок B.C., Федорченко В.К. Філософія туризму: Філософія туризму. Осмислення феномена туризму в європейській історико-філософській традиції. Гуманістична функція туризму. Антропологія туризму. Етика туризму. Соціо-інтегративна сутність туризму (соціально-філософський та праксеологічний аспекти). Туризм у контексті міжетнічних та кроскультурних відносин. Туристська діяльність як чинник глобальної синергії культур. Міжнародний туризм як чинник міжцивілізаційної взаємодії і взаємозбагачення культур. Соціологія туризму. Філософський аспект паломницького (релігійного) туризму в Україні. Туризм і політологія. Філософські аспекти проблеми безпеки і правового захисту особистості в туризмі. Необхідність туризмології. Філософія туризмології...
Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Соціальна робота: технологічний аспект / За ред. А.Й. Капської: Теоретичні основи соціальної роботи. Соціальна робота як практична діяльність. Взаємозв'язок соціальної політики і соціальної роботи. Соціальна робота як вид професійної діяльності. Об'єкти і суб'єкти соціальної роботи. Функції, структура, рівні соціальної роботи. Принципи соціальної роботи. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи. Професійна компетентність соціального працівника. Методи соціальної роботи. Організаційні форми соціальної роботи. Технологізація соціальної роботи як умова її оптимізації. Технології соціальної роботи: сутність, специфіка, класифікації. Діагностика соціальної роботи як умова успішного її прогнозування. Експертиза й оцінка ефективності соціальної роботи...

ТКАЧЁВ Пётр Никитич

[29.6(11.7).1844, с. Сивцово Псковской губ. -23.12.1885 (4.1.1886), Париж], рус. революционер и мыслитель, идеолог революц. народничества, публицист и лит. критик. Лит. работу начал в журн. "Время" (1862), с 1865 постоянный сотрудник демократич. журн. "Рус. слово" и "Дело". В 1869 опубликовал рус. перевод Врем. устава 1-го Интернационала. За революц. и лит. деятельность неоднократно подвергался адм., суд. и цензурным преследованиям, ок. 6 лет провёл в тюрьмах и ссылке. В 1873 бежал за границу, сотрудничал в журн. "Вперёд!" Лаврова, а затем издавал в Женеве журн. и газ. "Набат" (1875- 1881), в к-рых обосновывал бланкистскую программу политикосоциальной революции в России, противопоставляя её концепциям Лаврова и Бакунина.
Свои филос. воззрения, равно как и материализм своих учителей - революц. демократов, Т. называл "реализмом" или "рационализмом", понимая под этим "...строго реальное, разумно научное, а потому самому и в высшей степени человеческое миросозерцание" (Избр. соч., т. 4, 1933, с. 27). По Т., реалист берёт факты действительности как они есть, "в науке - он из них строит свои принципы, выводит законы, в жизни - он приспособляется к ним, стараясь изменить их и обратить их в свою пользу" (Соч., т. 1, М., 1975, с. 160). Реализм Т. противопоставлял идеализму, к-рый он отождествлял в онтологич. и гносеологич. планах с "метафизикой", а в социальном - с идеологич. апологетикой существующего строя. Эта позиция вела к определ. теоретич. потерям, напр. к отрицанию философии Гегеля как "чепухи". В 1860-х гг. Т. выступал против увлечения позитивизмом, а в 1870-х гг. был первым критиком неокантианства и эмпириокритицизма (полемика с В. В. Лесевичем в ст. "О пользе философии", 1877, "Кладези мудрости росс. философов", 1878, и др.).
Социологич. взгляды Т.- концепция "экономич. материализма", построенная им под влиянием нек-рых работ Н. Г. Чернышевского и К. Маркса. "Я полагаю - писал Т. - что все явления политического, нравственного и интеллектуального мира в последнем анализе сводятся к явлениям экономического мира и "экономической структуре" общества..., как выражается Маркс" (там же, т. 1, 1932, с. 445). Пропагандируя этот тезис и отстаивая объективный характер законов истории, Т. критиковал фатализм, провиденциализм, органицизм, социал-дарвинизм и особенно субъективный метод в социологии (см. Субъективная социология) Лаврова и Михайловского, их теории социального прогресса ("Что такое партия прогресса", 1870; "Роль мысли в истории", 1875, и др.). Механизм действия в истории "экономич. прогресса" Т. видел в борьбе экономич. интересов обществ. классов и в борьбе личных интересов, "хозяйств. расчётов и соображений" людей, их стремлений к личному счастью, что ставило достижение социалистич. обществ. идеала (понимаемого им как абс. равенство всех членов общества, гармонич. сочетание человеч. потребностей со средствами их удовлетворения) в значит. степени в зависимость от "разумности и справедливости" экономич. принципов, "порождающих беспрестанное движение и метаморфозы в социальном мире", делало личность гл. деятелем историч. прогресса. В целом социологич. теория Т. не выходила за рамки идеалистич. субъективизма народничества, к-рый особенно проявился в утверждениях о надклассовости росс. гос-ва, о коммунистич. инстинктах и традициях рус. крестьянства и общине как "ячейке социализма", в призывах к немедленному перевороту и т. п. Их несостоятельность была раскрыта Ф. Энгельсом ("Эмигрантская литpa") и Г. В. Плехановым ("Наши разногласия").
Революц. доктрина Т. оказала значит. влияние на деятельность партии "Народная воля". "Подготовленная проповедью Ткачева и осуществленная посредством "устрашающего" и действительно устрашавшего террора попытка захватить власть - была величественна..." - писал В. И. Ленин (ПСС, т. 6, с. 173), критикуя заговорщическую тактику бланкизма и указывая на вред стремления "маленьких Ткачёвых" прибегнуть к ней в 20 в.


© 2009-2020  lib.ltd.ua