Веб-бібліотека - головна сторінка


Горгашич В. О. Морфологія української мови:

Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

Історія світової культури / За ред. В.М. Шейко: Культура первісної доби. Культура стародавнього єгипту. Культура дворіччя. культура стародавньої індії. Культура стародавньої греції. Культура стародавнього риму. Культура візантії. Культура стародавнього та середньовічного китаю. Культура середньовічного ісламського світу. Культура західнофропейського середньовіччя. Культура відродження. фропейська культура хvіі століття. Фропейська культура доби просвітництва. Культура XIX століття. Культура XX століття...
Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...
Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: Порівняльна педагогіка як галузь наукових знань. Основні історичні етапи розвитку порівняльної педагогіки. Предмет порівняльної педагогіки, її завдання та методи дослідження. Провідні чинники розвитку освіти в сучасних умовах. Провідні контекстуальні чинники розвитку освіти в кінці XX - на початку XXI ст. Глобалізація як чинник впливу на розвиток освіти. Визначення глобалізації. Політичний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Економічний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Культурний аспект впливу глобалізації на розвиток освіти. Сучасний стан і перспективи розвитку освіти в провідних розвинених країнах та в Україні. Загальна характеристика суперечностей і перспектив розвитку освітніх систем у сучасному світі...
Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Загальна геологія. Основні відомості про Землю. Сучасні уявлення про Землю. Земля - планета Сонячної системи. Походження Землі. Будова й фізичні властивості Землі. Мінерали - складова земної кори. Хімічний склад земної кори. Кристалографічні властивості та форми мінералів у природі. Діагностичні ознаки мінералів. Найпоширеніші мінерали. Процеси зовнішньої і внутрішньої геодинаміки. Магматизм. Магма й утворення магматичних порід. Інтрузивний магматизм. Ефузивний магматизм. Класифікація магматичних гірських порід. Вивітрювання порід (гіпергенез). Фізичне вивітрювання. Хімічне вивітрювання. Продукти вивітрювання. Робота вітру. Вітри й вітрові процеси. Руйнівна робота вітру. Транспортна діяльність вітру. Акумулятивна робота вітру...

ТЯНЬТАЙ ШКОЛА (Тяньтай-цзун)

- одно из трех, наряду с Хуаянь школой и Чань школой, важнейших течений в китайском буддизме. Тяньтай школа фактически основана ученым монахом Чжии (538 - 597), хотя традиция считает его только третьим патриархом школы. Опорным для школы текстом является "Сутра лотоса благого закона" ("Мяо фа ляньхуа цзин", санскр. "Саддхарма пундарика сутра"), больше известная просто как "Лотосовая сутра", перевод которой на китайский язык был выполнен еще Кумарадживой (Цзюмолоши, ок. 350 - 409). Собственно Чжии принадлежат три произведения, или проповеди, записанные его учеником и наследником, патриархом Гуаньдином (561 - 632), которые тот издал уже после смерти учителя: "Фа хуа вэнь цзюй" ("Фразы "Сутры лотоса благого закона"), "Фа хуа сюань и" ("Скрытый смысл "Сутры лотоса благого закона") и "Mo хэ чжи гуань" ("Великое прекращение неведения и видение сути"). В доктринальном плане Тяньтай школа признает деление "Лотосовой сутры" на две части: "вступительную" и "основную". В первой содержатся проповеди Будды Шакьямуни, возвещающие спасение всем живым существам и возможность для всех, даже женщин, стать буддой (чего в других сутрах нет). Во второй части Будда говорит о том, что "Лотосовую сутру" после его ухода из мира будут хранить и распространять бесчисленные бодхисаттвы, достигшие просветления собственными усилиями. Здесь же Будда говорит, что сам он достиг просветления в бесконечно далеком прошлом, будет существовать вечно, а принц Сиддхартха под деревом Бодхи и все будды прошлого, настоящего и будущего - его "превращенные тела". Т. о., каждое живое существо в перспективе станет буддой. Для обоснования превосходства Тяньтай школы над другими направлениями махаянского буддизма Чжии предложил пятиступенную иерархию буддийского знания, скоррелированную с пятью этапами проповеди Будды после просветления, в каждый из которых он открывал людям доступную им в данный момент часть благого закона. Первые четыре периода были подготовительными для принятия людьми в пятом периоде "истинного закона", или "учения круга" (символа полноты и завершенности). В первый период, Хуаянь, Будда, сразу после просветления поддеревом Бодхи, не сходя с места в течение трех недель, проповедовал о единстве всех форм существования и отсутствии различий между феноменами, что было отражено в "Аватамсака-сутре" ("Хуа янь цзин"). Поскольку смысл этой проповеди оказался доступен только бодхисаттвам, Будда перешел к более простому изложению учения, т. е. к бенаресской проповеди в Оленьем парке, по названию которого (Луюань) назван второй период, когда было возвещено и записано в сутрах Агамы учение о "четырех благородных истинах". В третий период, длившийся 8 лет и получивший наименование Фангуан, было проповедано учение о бодхисатгве, нашедшее отражение, в частности, в "Сутре о Вималакирте" ("Вэймо цзин"). Четвертый период, длившийся 22 года, был посвящен учению о праджне (божэ), "интуитивном знании", или "совершенной мудрости", и проповеди этого периода были затканы как Праджняпарамиты сутры, на которых основывалось учение Нагарджуны и других мадхьямиков о "пустотности" (шунья, кит. кун), нашедшее отражение, в частности, в "Маха праджня парамита-шастре" ("Дачжиду лунь"). Наконец, через 42 года подготовительной проповеди, Будда открыл ученикам "истинный закон", заключенный в "Лотосовой сутре"., В этот последний, пятый период, длившийся 8 лет, был раскрыт "сокровенный смысл" (сюань и) учения, что и отражено в "Сутре о нирване" ("Непань цзин"), зафиксировавшей завершающую проповедь, которую Будда произнес за сутки до оставления им земного мира. Именно проповеди пятого периода, наиболее глубокие и совершенные, и хранит в виде доктринального комплекса "Лотосовой сутры" Тяньтай школа, что призвано свидетельствовать о ее превосходстве над всеми остальными течениями буддийской мысли.
Ткаченко