Веб-бібліотека - головна сторінка


Бочелюк В. Й. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Архівознавство / За ред. Я. С. Калакури: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкт і методи архівознавства. Зв'язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами. Джерельна база та історіографія архівознавства. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVH-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIH-XIX ст. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби Української революції...
Палеха Ю. І. Етика ділових відносин: Етика як сукупність знань про мораль та поведінку. Етика, етикеті мораль. Визначення понять «етика» та «етикет». Розвиток системи норм поведінки. Мораль та моральність. Роль звичок. Норми моралі. Діловий протокол. Протокол як форма ієрархічного порядку. Основні принципи ділового протоколу. Протокол у міжнародному спілкуванні. Підготовка програми перебування зарубіжної делегації. Економічна етика. Основи економічної етики. Зміни в економічних системах і стилях управління. Норми економічної етики. Вимоги до сучасного керівника. Етичні засади бізнесу. Стимулювання етичної поведінки. Загальні етичні установки. Етичні проблеми сучасного бізнесу. Соціальна відповідальність бізнесу. Постулати бізнес-етики...

ТИЛИКЕ Хельмут

(4 декабря 1908, Вупперталь - 1985, Гамбург) - немецкий протестантский теолог, предметом внимания которого была христианская теология и этика в современном мире. Изучал теологию в Трайфевальде, Марбурге, Эрлангене, Бонне, среди его учителей - А. Барт и Р. Булыпман. Тема его докторской диссертации "История и экзистенция" (1936). В 1936 - 40 Тилике - профессор в Гейдельберге, в 1940 уволен за критику нацистского режима, в 1945 - 54 - профессор в Тюбингенском университете, с 1954 - в Гамбургском. Его главные работы: "Богословская этика" в четырех томах (Theologische Ethik, 1951 - 64) и "Евангельская вера" (Evangelische Glaube, 1968 - 78), трехтомный труд по систематическому богословию.
Тилике стремился вывести христианскую веру из "гетто потусторонности" на землю. Когда теология сводится к повторению прошлого, то это означает, по его мнению, что "уже не живое тело" заставляют двигаться так, как если бы оно было все еще живо. Вера в таком виде теряет значение для христиан, утрачивает точки соприкосновения с современной жизнью. Вера вытесняется из полноценного участия в жизни в сферу приватной, изолированной от мира религиозности. Тилике видел свою задачу в том, чтобы адресовать христианскую веру современному человеку и помочь ему "жить по вере" в том светском мире, в каком он на-самом деле сегодня живет. Однако Тилике полагал, что стремление приспособить христианство к современному миру не должно быть чрезмерным. Он полемизирует с теми теологами, у которых мир и человек становятся отправной точкой (см. Теологии родительного падежа), которые христианское богословие основывают на светском понимании человека. Такой "картезианский" подход, как его характеризует Тилике, он усматривает у Ф. Шлейермахера, Р. Бультмана, П. Тиллиха. Христианство должно серьезно относиться к современному человеку и его светскому мировоззрению, но это мировоззрение, настаивает Тилике, не должно становиться отправной точкой для теологии, руководством к "редактированию Евангелия": в конечном счете, полагает он, "естественный человек" не может принять Евангелие никаким другим способом, кроме веры - ее вкладывает в человека Святой Дух. Этика, как ее разрабатывает Тилике, означает не что иное, как веру: она учит в первую очередь не тому, что мы должны делать, но тому, что мы должны руководствоваться верой и следовать Воле Божьей. Специфика христианской этики состоит в том, что она делает человека свободным в его отношении к миру и в его мирских связях. Поэтому существование-христианина-в мире есть существование-его-перед Богом, и наоборот. Такова основа "светского христианства", по Тилике. Во всех людях он видит потенциальных христиан: учение Иисуса Христа обращено ко всем людям и для всех оно должно иметь значение. Богословские и этические труды Тилике служили основой его проповеднической деятельности. Он в первую очередь проповедник, имевший многотысячную аудиторию на протяжении многих лет. Значение Тилике не в том, что он инициирует новое направление в теологии, но в том, что он переводит его содержание на язык современности и его голос, его теологическое наследие являются выражением распространенных взглядов середины 20 в.
Соч.: Das Verhaltnis zwischen dem Ethischen und Esthetischen, 1932; Vfernunft und Offenbarung, 1936; Fragen des Christentums an die moderne Welt, 1947.
Лит.: Quest H.-J. Helmut Thielicke. - Tendenzen der Theologie im 20.Jatuhundert. Stuttg., 1967, S. 549-555.
В. И. Гараджа