Веб-бібліотека

Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / За заг. ред. проф. Г. В. Щокіна:

Проблеми і тенденції змін світової освіти й Україна. Як і чому змінюється світова освіта. Тенденції змін європейської школи і світові стандарти середньої освіти. Кілька загальних тенденцій змін європейської і світової школи. До проблеми освітніх стандартів і визнання шкільних атестатів. Найхарактерніші тенденції розвитку закордонної вищої освіти (системні процеси). Темп і межі розширення масштабів. Тенденція подовження обов'язкової освіти після школи. Тенденція урізноманітнення закладів вищої освіти. Тенденція розширення завдань закладів вищої освіти. Створення і розвиток нових університетів та інших ВЗО...

Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України: Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...
Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін: Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

ТЕОРИЯ ОТРАЖЕНИЯ

- в марксистской философии составляет основу диалектико-материалистической теории познания. Т. о. имеет специфические задачи: раскрытие наиболее общих черт и закономерностей, присущих всем уровням и формам отражения; исследование возникновения и развития форм психического отражения, включая вопросы происхождения сознания и специально-научного обоснования возможностей познавательной деятельности человека; изучение связи характеристик содержания и формы образа, знания; раскрытие сущности отражения в неживой природе; выяснение особенностей отражения (сигнализации) в технике связи и управления, в частности соотношения и связи человека и кибернетических устройств. Исходным для Т. о. и марксистской гносеологии в целом служит диалектико-материалистический принцип отражения, согласно к-рому результаты познания должны быть относительно адекватны своему источнику - оригиналу. Они достигаются посредством двух взаимосвязанных требований и соответствующих им процессов: активного извлечения нужных и исключения ненужных, побочных сведений об оригинале. Отражение в качестве гносеологического принципа признавалось и в домарксистском материализме, однако, как отмечал Ленин, осн. бедой старого материализма было неумение применить диалектику к Т. о., вследствие чего отражение понималось как пассивное, мертвое "фотографирование внешнего мира. Марксистская философия понимает отражение диалектически, как сложный и противоречивый процесс взаимодействия чувственного и рационального познания, мыслительной и практической деятельности, как процесс, в к-ром человек не пассивно приспосабливается к внешнему миру, а воздействует на него, преобразуя и подчиняя его своим целям. Поэтому лишены всякого основания попытки критиковать марксистскую Т. о. как "конформистскую , к-рая якобы обрекает познающего субъекта на пассивное и недеятельное созерцание окружающего мира. Напротив, активная предметная деятельность человека и человечества возможна лишь на базе отражательной функции сознания, обеспечивающей адекватное познание мира и воздействие на него в соответствии с объективными законами.


© 2009-2020  lib.ltd.ua