Веб-бібліотека

Панкратов Ф. Г., Серьогіна Т. К. Комерційна справа:

Основи комерційної діяльності. Суть, роль, зміст і задачі комерційної роботи. Поняття і суть комерційної роботи. Розвиток комерційної діяльності на Русі. Характер і зміст процесів, що виконуються в торгівлі. Предмет, зміст і задачі курсу «Комерційна діяльність». Роль і задачі розвитку комерційної роботи на сучасному етапі. Психологія та етика комерційної діяльності. Особистісні та професійні вимоги до комерційного працівника. Етикет підприємця-комерсанта. Організація і ведення ділових переговорів. Ділові листи в комерційній роботі. Комерційний ризик і способи його зменшення. Комерційна інформація та її захист. Поняття комерційної інформації і комерційної таємниці. Забезпечення захисту комерційної таємниці...

Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності: Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Історія української літератури. XX століття / За ред. В. Г. Дончика: Літературно-мистецьке життя. Художній процес. 60-ті - 90-ті роки. Поезія. Василь Мисик. Леонід Первомайський. Андрій Малишко. Дмитро Павличко. Ліна Костенко. Василь Симоненко. Микола Вінграновський. Іван Драч. Борис Олійник. Павло Мовчан. Борис Нечерда. Ірина Жиленко. Леонід Талалай. Володимир Забаштанський. Володимир Базилевський. Василь Голобородько. Василь Стус. Ігор Калинець. Іван Світличний. Василь Барка. Поезія діаспори ("нью-йоркська група" та інші). Емма Андієвська. Олег Зуєвський. Остап Тарнавський. ПРОЗА. Публіцистика. Олесь Гончар. Михайло Стельмах. Ірина Вільде. Григорій Тютюнник. Анатолій Дімаров. Павло Загребельний. Юрій Мушкетик. Іван Чендей. Василь Земляк...
Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева: Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...

ТЕОРИИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ

- культурологи ческие и социально-психологические теории, описывающие и объясняющие человеч. поведение и социальную реальность через взаимодействие между людьми. Элементы Т.в. содержались в социологии Зиммеля, феноменологии Гуссерля и Хайдеггера, американском прагматизме Ч. Кули, У. Джеймса, Дж Дьюи, У. Томаса, теории подражания Дж. Болдуина и Г. Тарда, "социальной экологии" Р. Парка. Зиммель рассматривал взаимодействие как базовый конституирующий фактор об-ва и считал важнейшей задачей социологии изучение и описание "чистых форм социации" (устойчивых типовых структур взаимодействия, повторяющихся во все эпохи и во всех об-вах), таких, как разделение труда, господство, подчинение, обмен, соперничество, закон, обычай, аристократ, "чужак", бедняк, простолюдин, иерархия, мода, флирт, свободное общение и т.д. Джеймс разработал концепцию "множественного Я";
Кули - теорию "зеркального Я", в к-рой утверждалось, что Я становится социальным лишь в коммуникации, взаимодействии с др. людьми. Эти теории оказали большое влияние на символич. интеракционизм. Амер. культуролог Э. Сепир подчеркивал важность взаимодействия для об-ва, в т.ч. и большую роль неязыковых элементов взаимодействия.
В символич. интеракционизме (Дж.Г. Мид, Г. Блумер, М. Кун, Т. Шибутани) впервые дан подробный анализ процесса социального взаимодействия. Мид рассматривал человека как "организм", живущий в среде и взаимодействующий со средой, частью к-рой являются и др. люди. Взаимодействие между людьми рассматривалось как "символич. взаимодействие" (термин Блумера), в к-ром действия человека опосредствованы системой общих значений. Символич. (или социальное) взаимодействие - первичный процесс, в ходе к-рого вырабатываются, поддерживаются и изменяются символич. значения, и соответственно конституируется и поддерживается социокультурная реальность. Взаимодействие - источник возникновения сознания, личности (социального Я) и об-ва (всех обществ, структур), процесс, благодаря к-рому происходит социализация индивида (интернализация "объектов"); само об-во понималось как процесс, как множественность систем взаимодействия. В феноменологич. социологии (А. Шюц) и этнометодологии взаимодействие рассматривалось прежде всего как процесс конституирования социальной реальности (интерсубъективных значений); этнометодологи X. Сакс и Э. Щеглов в "анализе разговора" сосредоточили внимание на исследовании вербальной коммуникации. В социально-драматургич. подходе (Дж. Морено, К. Бёрк, X. Данкен, Э. Гоффман) социальная жизнь рассматривается как реализация "драматургич." метафоры и анализируется в таких терминах, как "акт", "актер", "маска", "сцена", "кулисы" и т.д. В микросоциологии Гоффмана центр, место занимает исследование повседневных, будничных взаимодействий (беседа, приветствия, игра, движение пешеходов по улицам, поведение в местах присутствия др. людей и т.д.), а именно взаимодействия "лицом-к-лицу" как первичной формы коммуникации. Взаимодействие "лицом-к-лицу", т.е. поведение индивидов в присутствии др. индивидов (на "сцене"), устанавливается при наличии общего фокуса внимания (объекта, темы, совместной деятельности и т.п.) и осознания участниками взаимного присутствия друг друга. В теориях "социального обмена" (Дж. Хоманс, П. Блау), исходящих из того, что цели человека (удовлетворение потребностей, или вознаграждение) могут быть достигнуты только в социальном взаимодействии, процесс взаимодействия рассматривается как постоянный обмен деятельностью ("выгодами", или "ценностями") между людьми. Каждый человек, по Хомансу, стремится к максимализации вознаграждения своих действий и минимализации затрат; регулярный обмен порождает в людях систему взаимных ожиданий; большую роль в регулировании обменов играет ценностно-нормативная система. Важную роль обмена подарками и услугами в жизни примитивных народов подчеркивают социальные антропологи Мосс (анализ обмена дарами в примитивных об-вах) и Малиновский (исследование церемониального обмена подарками на о-вах Тробриан). В теории действия Парсонса был выдвинут тезис о "принципиальной неопределенности" взаимодействия; в системе взаимодействия выделены 4 аналитич. компонента: совокупность взаимодействующих "единиц" (индивидов и общностей); комплекс правил и норм, структурирующих ориентации участников взаимодействия и само взаимодействие; упорядоченная система самого взаимодействия; среда, в к-рой действует система взаимодействия и с к-рой она находится в процессе систематич. взаимообмена. Начиная с 50-х гг. развернулись интенсивные исследования невербального взаимодействия, мимики, жестикуляции, кинетики (Р. Бёрдуистел). Первые эмпирич. исследования взаимодействия были проведены в 40-х гг. в США (исследования разговорного взаимодействия с помощью хронографа Э. Чэппла). Наиболее заметные эмпирич. подходы: "групповая динамика" К. Левина (изучение изменения поведения индивида через опыт участия в групповом взаимодействии); экспериментальные и лабораторные исследования взаимодействия в малых группах (Р. Билз).
Лит.: Шибутани Т. Социальная психология. М., 1969; Mead G.H. Mind, Self and Society from the Standpoint of a Social Behaviorist. Chi., 1937; Parsons T. The Structure of Social Action. N.Y.; L., 1937; Idem. Action Theory and the Human Condition. N.Y., 1978; Blumer H. Symbolic Interactionism. N.Y., 1969; Charon J.M. Symbolic Interactionism: an Introduction, an Interpretation, an Intergration. Englewood Cliffs; L, 1979.
В. Г. Николаев


© 2009-2020  lib.ltd.ua