Веб-бібліотека - головна сторінка


Партико Т. Б. Загальна психологія:

Вступ до загальної психології. Психологія як наука. Історичний розвиток психології. Психологія в системі сучасних наук. Об'єкт та предмет психології. Галузі психології. Практичне значення психології. Методи психології. Методи пояснення психіки людини. Методи розуміння психіки людини. Методи впливу на психіку людини. Природа та сутність психіки людини. Умови та чинники формування психіки людини. Матеріальні основи та фізіологічні механізми психіки. Головні властивості та функції психіки людини. Сфери прояву психіки людини. Свідома сфера. Несвідома сфера. Персонологія. Психологія особистості. Поняття про індивід, індивідуальність, особистість. Теоретичні напрями персонології. Психоаналітична теорія особистості...

Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...
Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності: Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...
Лукашевич М. П. Соціологія праці: Соціологія праці як наукова дисципліна. Що вивчає соціологія праці. Використання соціології праці в діяльності менеджера. Виникнення і розвиток соціології праці. Донауковий етап зародження соціології праці. Початок наукового етапу розвитку соціології праці. Виникнення соціології праці. Сучасний етап розвитку соціології праці. Соціологія праці в Росії. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. Соціальна сутність праці. Зміст і соціальні функції праці. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників. Ринок праці в соціологічному вимірі. Ринок праці: соціальний контекст. Особливості соціально-трудових відносин при переході до ринку. Зайнятість і безробіття...

ТЕХНОЗНАНИЕ

- система технических наук, направленная на изучение предметов орудийной деятельности общества, имеющая преимущественно практическую  направленность  и  реализуемая  в  рамках  технико-технологической (инженерной) деятельности. Техника - это материализация природных закономерностей, выявленных в рамках науки (технознания). Следовательно, технознание - система закономерностей, обусловливающих создание, функционирование и  развитие  техники.  Технические  науки  занимают  промежуточное положение между естествознанием и человекознанием, т.к. развитие технознания  детерминировано природными закономерностями (выявляемыми в рамках естествознания) и потребностями  социума (теоретические предпосылки которых обосновываются  системой  социально-гуманитарного  знания).  При  этом  технознание  - самостоятельная сфера технических, инженерных и социально-технических знаний. Во второй половине XX в. статус технических наук в системе научного знания значительно повысился, что обусловленно: 1) технические объекты ("вторая природа") всё более активно  вытесняют естественные природные системы, т.к.  обостряется  конфликт  между  человеком  и  биосферой, а  его  преодоление связывают с целенаправленным развитием технознания; 2) возникает "разочарование"  результатами развития естественных наук, которые не оправдали возлагаемых  надежд,  создав  дополнительные  трудности  для  технознания; 3)  перед обществом возникли проблемы, требующие практического разрешения (повышение степени безопасности атомной энергетики, продовольственное обеспечение мирового  населения,  преодоление  негативных  последствий  "информационной революции", эффективное использование  биотехнологий и др.). Поэтому технические науки призваны, с одной стороны, проанализировать возникающую  проблему а с другой - обеспечить её практическое разрешение. Технические науки - развитая форма технического знания, объектом которых выступают формы целесообразной предметно-практической  деятельности общества, т.е. искусственные продукты его взаимоотношений с природными элементами и процессами. Предмет технознания - это система орудийной деятельности общества, т.е. проектирование, создание и обеспечивание функционирования техники, технологии и производства. Современное технознание -  сложная система, включающая в общей форме следующие подсистемы: 1) знание, конкретизирующее  соответствующие закономерности естествознания применительно к техническим системам определенного  технологического назначения (например, законы физики конкретизируются в рамках общей теории машин); 2) знание, формирующее общее представление  о  технико-технологических  системах  различного  уровня  и  назначения, разрабатывающее методы и средства проектирования, конструирования и овеществления (материализации) соответствующих технико-технологических процессов и явлений в конкретных технических  объектах и системах; 3) знание, выявляющее закономерности развития технико-социальных систем,  образованных в процессе включения технических объектов в социокультурную реальность (эргономика, инженерная психология и др.). В целом, технические науки подразделяются на два уровня теоретического  анализа - фундаментальные (теоретическая механика, техническая термодинамика и др.)  и частно-конкретные (теория паровых машин, теория акустики и др.) технические науки. Фундаментальные технические  науки  выступают  теоретической  основой  для  обобщенного  изучения процессов в технических объектах и системах определенного типа (механических, электрических,  энергетических  и  др.).  Частно-конкретные  технические  науки являются теоретической основой анализа процессов, происходящих в локальных объектах и системах - в паровых машинах, в акустических системах и т.п.