Веб-бібліотека

Газін В. П., Копилов С. А. Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002 роки):

Світ після Другої світової війни. Основні тенденції суспільного розвитку сучасності. Країни Центральної та Південно-Східної Європи в системі тоталітаризму. Країни Балтії. Республіка Білорусь. Болгарія. Велика Британія. Іспанія. Італія. Канада. Латинська Америка. Німеччина. Країни Північної Європи. Польща. Російська Федерація. Румунія. Сполучені Штати Америки. Угорщина. Франція. Чехословаччина. Чеська Республіка. Словацька Республіка. Югославія. Республіка Хорватія. Республіка Словенія. Республіка Македонія. Республіка Боснія та Герцеговина. Міжнародні відносини...

Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства: Предмет релігієзнавства. Релігія і суспільство. Особливості релігієзнавства як науки та учбової дисципліни. Поняття релігії та класифікація релігій. Релігія і суспільство. Форми релігійного життя людини. Релігійний досвід: його сутність, форми і вияви. Культ і богослужіння. Релігія первісного суспільства. Походження та особливості первісних форм релігії. Поняття про міф і міфологію як специфічну форму сприйняття світу. Основні форми первісних культів. Релігія Стародавньої Греції. Архаїчний період становлення грецької міфології. Класичний період розвитку релігії стародавніх греків. Культ і храми. Зороастризм. Пророк Зароастар і його релігійне вчення. Зороастрійські релігійні обряди. Авеста...

ТЕХНОЛОГИИ СОЦИАЛЬНЫЕ

практически ориентированное социальное знание, имеющее целью создание и изменение организационных структур, и управление социальным поведением людей; совокупность методов и приемов решения задач (достижения целей), выработанных в процессе социального планирования и социального проектирования. В основе социальной технологии лежат теоретические положения многих социальных наук - социологии, психологии, теории социальной организации и управления и т. д., а также эмпирический опыт функционирования общественных систем.
На технологическом уровне социальное знание из описательного и объяснительного, анализирующего и прогнозирующего знания становится "производительной силой". Социальный технолог создает алгоритм решения социальных задач и практически их осуществляет. Социальные технологии не претендуют на осуществление глобальных социальных изменений и ограничиваются решением частных задач, касающихся функционирования общества.
Социальные технологии могут рассматриваться (соответственно объему понятия социального как такового) в узком смысле применительно к производственной и социальной сферам (повышение производительности трупа, оптимизация отношений в коллективе, совершенствование управления и руководства и т. д.) наряду с политическими (политический маркетинг и политическая реклама) и избирательными технологиями (воздействие на сознание избирателей через средства массовой информации) и в широком смысле в качестве общего, собирательного термина для обозначения всей совокупности этих специализированных технологий. См. также Инженерия социальная.
В. М. Быченков


© 2009-2020  lib.ltd.ua