Веб-бібліотека - головна сторінка


Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка:

Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

Ткач О.І. Політологія: Політологія у системі соціально-гуманітарного знання. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт і предмет вивчення політології. Закони і категорії політології. Функції політології. Генези політичної думки України. Питання для дискусій. Політика як суспільне явище. Сутність політики. Основні концепції політики. Структура і функції політики. Взаємозв'язок політики з іншими сферами громадського життя. Політика і мораль. Питання для дискусій. Теми доповідей і рефератів. Політична влада. Поняття, особливості політичної влади. Система влади: суб'єкт-об'єкт, засоби і форми державної влади. Проблема легітимізації політичної влади. Проблеми функціонування влади в Україні. Питання до дискусій. Теми доповідей рефератів...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Мельник Л. П. Психологія управління: Предмет наукового вивчення сучасної психологічної науки. Поняття про психологію. Психіка людини як об'єкт дослідження. Структура сучасної психологічної науки. Психологія управління. Методи соціально-психологічних досліджень управлінської діяльності. Наукове спостереження та його види. Методи опитування. Експериментальні дослідження, їх переваги та недоліки. Метод вивчення документів. Особистість працівника, її структура і прояви. Поняття про особистість. Співвідношення понять "індивід", "особистість", "індивідуальність". Структура особистості працівника. Психологічна ієрархія її складових. Психологія управлінської діяльності менеджера. Організаційна діяльність менеджера...

ТЕХНОКРАТИЯ

- букв. правление техников. Термин появился в начале 30-х гг. 20 в. и относился к специалистам в области физики и химии и к их роли в развитии общества, затем он был распространен на другие социально-профессиональные категории и возникло представление не только о производственной и технологической, но и о политической власти менеджмента и специалистов. Исторический смысл представлений о технократии и ее действительной роли складывается из нескольких значений: 1) разделение власти между политическими правителями и профессионалами-специалистами, жреческой, религиозной властью, властью военачальников, затем - юристов, советников и т. д. вплоть до появления различных совещательных советов из специалистов (государственные, тайные и пр. советы и сенаты) и их преобразования в исполнительную власть (Совет министров, органы суда и прокуратуры и др.); 2) знание, т. о., изначально означало власть, в современном индустриальном обществе, особенно во 2-й пол. 20 в., роль научно-технического и иного знания резко возросла и глубоко повлияла на конфигурацию власти и процессы принятия решений; 3) потребность рационализировать политику и невозможность сделать ее действительно научной привели к необходимости нового разделения власти и передачи ее части, определяющей отношения с природой, экономикой, обществом, новым профессионалам; 4) новое разделение политического труда опиралось на социальную базу расширяющихся профессиональных групп, в первую очередь научно-технической, военно-промышленной, директоральной интеллигенции, на общий рост интеллигенции, доходящий в развитых странах до 30 - 35% активного населения, и на образование "нового класса" профессионалов всех рангов - от квалифицированных рабочих до профессората университетов (проблема, которая с 70-х гг обсуждается в США). Д. Белл ввел для новой профессиональной элиты наименование "меритократии" (от лат. meritare - заслуживать).
Идея технократического правления реализуется лишь в меру политического контроля государства и только в соответствующих профессиональных сферах. Глубина этого контроля зависит от характера политического режима. Она минимальна в демократических государствах и максимальна в авторитарных и тоталитарных с гиперполитизацией и идеологизацией науки, экономики, социальной сферы, культуры, армии. Политическое участие технократии принципиально ограничено функциональными различиями политики и других профессиональных областей: политика не решает научных и технологических задач, ученые, работники сферы материального производства или здравоохранения не решают своими средствами политических задач. Участие сводится к переходу технократов в институты политической власти ("правительство специалистов"). Препятствием является и принципиальное свойство технократии - потребность в полной и точной информации и полное соответствие предельно рассчитанных команд и их точного исполнения, что позволяет решать социальные и политические проблемы как инженерные задачи. Нереальность такой установки очевидна и связана с редукцией сложных социальных явлений и процессов к простейшим операциям, за пределами которых обычно остаются опосредствующие факторы: промышленное строительство без учета его экологической специфики, культурных, исторических и этнических особенностей населения и т. п. Тоталитарное правление в этом смысле оказывается типично технократическим. В ограниченных собственными функциями пределах технократии предстоит тем не менее развиваться вместе с развитием созидательных возможностей цивилизации.
Лит.: Industrializrne et technocratile, ed. рог. G. Gurvitsch. Р., 1949; Meynaudl. La technocratie. Mythe ou realite? P., 1964; Новая технократическая волна на Западе. М., 1986.
И. И. Кравченко