Веб-бібліотека - головна сторінка


Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності:

Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...

Бабарицька В. та ін. Екскурсознавство і музеєзнавство: Основи екскурсознавства і музеєзнавства. Екскурсії в системі рекреаційної діяльності. Рекреаційна концепція вільного часу. Рекреаційні потреби. Рекреаційна діяльність. Рекреаційна сутність екскурсій. Основи екскурсійної теорії. Теорія екскурсійної справи. Сутність екскурсій. Ознаки та функції екскурсій. Класифікації екскурсій. Основи екскурсійної методики. Екскурсійний метод пізнання. Сутність поняття «екскурсійна методика». Методика підготовки екскурсії. Організація підготовки інноваційного екскурсійного продукту. Етапи розробки екскурсії. Опанування інноваційного екскурсійного продукту. Методика проведення екскурсії. Специфіка і класифікація методичних прийомів...
Глущик С.В. та ін. Сучасні ділові папери: Поняття літературної мови. Мовна норма. Стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль - мова ділових паперів. Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. З історії документів в Україні. Критерії класифікації документів. Реквізит - елемент документа. Текст як реквізит документа. Оформлення сторінки. Рубрикація тексту. Оформлення титульної сторінки. Правила оформлення заголовків і підзаголовків. Прийоми виділення окремих частин тексту. Оформлення приміток, додатків і підстав до тексту. Виноски до тексту та правила їх оформлення. Бібліографія. Написання цифр та символів у ділових паперах. Вимоги до мови ділових паперів. Документи різних видів: вимоги до оформлення. Документи щодо особового складу...
Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...

ТЕХНОКРАТИЯ

1) социологич. концепция, утверждающая необходимость установления политич. власти технич. специалистов (организаторов произ-ва и инженеров), осуществляемой в интересах всего общества на базе науч. знания, в противовес частнособственнич. власти капитала и капиталовладельцев. Первоначально идея Т. выражена в социальной утопии Веблена "Инженеры и система цен" ("The engineers and the price system", 1921). Отводя в духе "технологич. детерминизма" ведущую роль в развитии общества 20 в. пром. произ-ву и технич. прогрессу, Веблен приписывал технич. специалистам роль бескорыстных служителей производств. и социального прогресса. Для реализации этих целей они должны объединиться и занять ключевые позиции в пром-сти страны. Вследствие пром. революц. переворота система частной собственности будет заменена системой рационального управления. Концепцию Т. развивали А. Берл ("The twentieth century capitalist revolution", 1954), А. Фриш ("Une reponse au defi de JThistoire", 1954) и др. В 60-70-х гг. идея Т. наиболее полно представлена в работах Дж. К. Годбрейта ("Новое индустриальное общество" , рус. пер. 1969, и "Экономич. теории и цели общества", рус. пер. 1976), к-рые отразили изменения за 40-50 лет в организации крупного корпоративного произ-ва. Оставаясь в рамках "классич." технократизма, концепция "нового индустриального общества" отличается от него тем, что это уже не проект будущего, а описание и оправдание status quo, новых функций специалистов в существующем обществе. Осн. понятие Голбрейта - "техноструктура" отражает реальный рост и расслоение социальной группы технич. специалистов, усложнение и дифференциацию функций управления пром. корпорацией на совр. этапе гос.-монополистич. капитализма. Техноструктура - обширная иерархич. организация, объединяющая людей, владеющих технич. знанием, от рядовых инженеров до начальников цехов, проф. управляющих и директоров, "носитель коллективного разума и коллективных решений" (Galbraith, Economics and the social purpose, Boston, 1973, p. 82). Утверждая, что "техноструктура" причастна к власти или к "принятию решений", теоретики типа Голбрейта распространяют представление о реальном участии в структуре власти узкой прослойки высших функционеров на всю иерархию. Ближайшими по духу к Концепции Т. в бурж. социологии являются концепции "революции управляющих" Бернхема и "революции учёных" Белла. Притязая на критику идеи Т. и теоретич. новизну, они движутся в русле "технологич. детерминизма" и служат апологии гос.-монополистич. капитализма, игнорируя тот факт, что рост влияния технич. специалистов не вносит коренных изменений в структуру собственности и власти в позднекапиталистич. обществе.
2) Социальная прослойка высших функционеров монополистич. произ-ва и управления. Технократы - это обладатели спец. образования, к-рые входят в высший слой крупной буржуазии и разделяют с нею власть. Термин в этом значении употребляется в конкретных исследованиях организац. структуры, социальной мобильности и т. п. (особенно во франц. социологии).
3) Название обществ. движения в США в 30-х гг. 20 в. Организац. принципы и основа его программы - достижение всеобщего благосостояния, "совершенного социального механизма" - полностью заимствованы из проектов Веблена. Число низовых орг-ций технократов доходило до 300, лидерами движения были Г. Лоэб и Г. Скотт. Стремление совершить индустриальный переворот путём насаждения науч. планирования произ-ва в нац. масштабах в условиях капитализма к кон. 40-х гг. было предано забвению.