Веб-бібліотека - головна сторінка


Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство:

Дозвіллєзнавство як наукова дисципліна та навчальний предмет. Дозвілля і дозвіллєва діяльність як галузь наукового знання. Соціальний феномен вільного часу. Структура дозвіллєвої діяльності. Соціально-історичні особливості розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності. Історико-культурний аналіз дозвілля та дозвіллєвої діяльності наприкінці XIX - 90-ті роки XX ст. Соціально-історичні особливості розвитку дозвіллєвих центрів для молоді в нашій країні і за кордоном. Сучасний етап організації культурно-дозвіллєвої діяльності в країнах зарубіжжя. Соціалізація вільного часу та дозвіллєвої діяльності. Час як значна соціальна цінність. Зміст і структура вільного часу...

Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...
Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...

ТЕХНИЧЕСКАЯ ЭСТЕТИКА

(от греч. techne - мастерство, искусство) - научная дисциплина, изучающая закономерности формирования методами и средствами дизайна гармоничной предметной среды жизни и деятельности человека с целью наиболее полного удовлетворения его материальных и духовных потребностей. В состав предмета Т. э. входят: проблемы общей теории дизайна, исследование к-рых позволяет определить его социально-экономические функции, выявить эстетические закономерности формирования и развития предметной среды, раскрыть связи дизайна с культурой об-ва (архитектурой, иск-вом, наукой, техникой); проблемы взаимодействия человека и вещи и связанные с этим задачи определения оптимальных номенклатур изделий, что дает возможность обеспечить нормальное протекание самых осн. жизненных процессов; проблемы оценки и прогнозирования важнейших потребительских свойств промышленных изделий, удовлетворяющих необходимым общественным функциям; проблемы разработки методов дизайна, принципов и способов анализа и осмысления проектных ситуаций, научного и худож. моделирования объекта и адекватных им методических средств создания проектных идей, замыслов и концепций. Важная составная часть Т. э. - теория обучения и воспитания дизайнеров, базирующаяся на знаниях, получаемых в ходе решения названных проблем, и, в свою очередь, способствующая развитию общей теории дизайна. Представляя собой самостоятельную дисциплину, Т. э. не может развиваться вне органичной связи с эстетикой как философской наукой. Только в русле этих связей и возможно становление Т. э. как науки. В то же время по мере своего развития Т. э. оказывает все возрастающее влияние на эстетическую науку, способствует обогащению ее проблематики, иногда стимулирует пересмотр нек-рых понятий, укрепляет ее междисциплинарные связи, расширяет и углубляет связи с практикой. На стыке Т. э. и общетеоретической эстетики сформировалась специфическая часть последней - производственная эстетика. Будучи связанной с целым рядом технических наук, Т. э. тем не менее не относится к разряду последних, как. это утверждают нек-рые авторы. Абсолютизируя "красоту техники" как высшую форму прекрасного, отдельные представители буржуазной эстетической мысли пытаются доказать, что на смену традиционной, классической эстетике якобы приходит неклассическая, совр. эстетика, к-рая вливается в систему технических наук. В этой позиции нашла отражение тенденция, направленная на отказ от гуманитарной ориентации Т. э. и выхолащивание философской сущности эстетической науки. Т. э. тесно связана с комплексом наук, изучающих искусственную среду, "вторую природу", к-рая характеризуется определенными внутренними закономерностями строения, функционирования и развития. Системное изучение проблем морфологии и типологии искусственной среды имеет большое значение для определения путей более рационального и подлинно человеческого освоения "второй природы", вносящей существенные изменения во взаимоотношения человека с природой естественной.