Веб-бібліотека - головна сторінка


Скобло Ю. С., та ін. Безпека життєдіяльності:

Концепція дисципліни БЖДЛ. Концепти БЖДЛ. Правове забезпечення розробки концепції БЖДЛ (на базі «Концепції освіти з напряму «Безпека життя і діяльності людини», затвердженої Міносвіти і науки 12 березня 2001 року). Структура концептів БЖДЛ (етапні завдання). Концепція розвитку науки і практики «Безпеки життєдіяльності». Концепція освітянської діяльності. Мета, завдання і структура посібника. Сучасні обставини, що формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Терміни та їх визначення. Теоретичні основи (їх елементи), що формують систему знань дисципліни «безпека життєдіяльності». Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих чинників...

Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Предмет та задачі топографії й картографії в екологічному моніторингу. Визначення топографії й картографії та їх зміст. Зв'язок топографії й картографії з іншими науками, історія їх розвитку та організацій форми. Картографічні образно знакові просторові моделі. Карти та їх властивості. Класифікація карт. Географічні атласи та їх класифікація. Суть та структура регіональних екологічних атласів. Математична основа побудови географічних карт. Моделі поверхні Землі та її розміри. Математична основа карт. Картографічні проекції. Системи координат в топографії та картографії. Основні лінії та площини еліпсоїда. Географічні координати. Плоскі прямокутні координати. Полярні та біполярні координати". Висота точок...
Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Фразеологізм як лінгвістична одиниця. Ознаки фразеологізму. Обсяг фразеології. Олександр Потебня - предтеча української фразеології. Ідеографічна характеристика фразеології. Вибірковість фразеології. Ідеографічна класифікація фразеологізмів. Семантика фразеологізму. Фразеологічне значення. Співвіднесеність фразеологізму і слова. Творення слів на базі фразеологізмів. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів. Системні відношення у фразеології. Багатозначність фразеологізмів. Синонімія у фразеології. Фразеологічні варіанти. Антонімія фразеологічних одиниць. Класифікація фразеологізмів. Семантична класифікація. Генетична класифікація. Функціональна класифікація...
Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення: Роль і значення мови в суспільному житті. Українська мова серед інших мов світу. Функції мови. Мовна норма. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. Офіційно-діловий стиль. Мова документів. Загальні вимоги до укладання та оформлення. Документ та його функції. Критерії класифікації документів. Вимоги до укладання та оформлення документів. Оформлення сторінки. Текст і його оформлення. Скорочування слів і словосполучень. Стандартизація ділового тексту. Реквізити ділових паперів. Дата. Індекс. Заголовок до тексту. Адресат. Гриф затвердження. Резолюція. Віза. Підпис. Терміни та їх місце в діловому мовленні. Професійна лексика. Використання неологізмів та запозичень. Документування в управлінській діяльності...
Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного господарства: Загальна характеристика процесу обслуговування. Послуги закладів ресторанного господарства та вимоги до них. Характеристика методів і форм обслуговування. Торгівельні приміщення. Види торгівельних приміщень, їх призначення та характеристика. Взаємозв'язок торгівельних залів, виробничих та підсобних приміщень. Сучасний інтер'єр торгівельного залу та вимоги до нього. Характеристика буфету при ресторані, приміщення для нарізання хліба та сервізної. Організація роботи мийної столового посуду. Устаткування залів. Сучасні вимоги до меблів. Столовий посуд та набори. Столова білизна. Класифікація, вимоги до посуду. Характеристика порцелянового, фаянсового та керамічного посуду...
Пятницкая Н. А., Лазарев Б. Г. Организация обслуживания в предприятиях общественного питания: Характеристика торговой части предприятий общественного питания. Значение организации обслуживания в предприятиях общественного питания. Торговые помещения. Торговая мебель. Буфеты. Организация работы моечной столовой посуды и сервизной. Столовая посуда, приборы и столовое белье. Меню и прейскуранты. Общая характеристика меню и прейскуранта. Меню со свободным выбором блюд. Меню дневного рациона питания. Оформление меню и прейскуранта. Подготовка торговых помещений к обслуживанию посетителей. Уборка помещений. Расстановка торговой мебели. Получение и подготовка посуды, приборов и столового белья. Складывание полотняных салфеток. Подготовка специй, цветов...
Злобін Ю.А. Основи екології: Загальна екологія. Екологія як загальнобіологічна та гуманітарна наука. Розвиток екологічних знань та їх роль у становленні цивілізації.Ідея системності в екології. Соціальні аспекти екології.Об'єкти вивчення в екології. Методи екологічних досліджень. Метод моделювання в екології. Короткий нарис історії екології. Українська екологічна школа. Екологія на межі XX та XXI століть. Біосфера. Поняття біосфери. Структура біосфери. Потік енергії на Земній Кулі. Біогеохімічні цикли. Місце людини в біосфері. Поняття середовища. Людська цивілізація як новий фактор в існуванні біосфери. Екосистеми. Екосистеми - основні структурні одиниці біосфери. Абіотичні компоненти біосфери...
Матвієнко В. Я. Соціальні технології: Вступ до теорії соціальних технологій. Соціалізація як неодмінна умова реалізації соціальних технологій. Сучасні тенденції суспільного розвитку. Основні поняття соціалізації. Людина в процесі соціалізації. Середовище соціалізації. Соціальні системи і процес соціалізації. Соціальний процес - предмет технологізації. Основні теоретичні принципи побудови соціальних технологій. Соціальні технології як частина соціальних стосунків. Класи і типи соціальних технологій. Технології влади. Суспільство і держава. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави. Політична система як ціле. Політична влада. Суть і способи функціонування політичної влади. Механізм реалізації політичної влади. Технологія демократичних виборів...
Андрущенко В.П., Михальченко М.Л. Сучасна соціальна філософія: Суспільство як об'єкт філософського пізнання. предмет соціальної філософії. Історична генеза предмета соціальної філософії в історії філософії. Тріумф і трагедія соціальної філософії марксизму-ленінізму. Діалог на зламі століть: множинність соціально-філософського знання. Виробничі основи життєдіяльності суспільства. Дієва сутність соціального. Проблема побудови теоретичних моделей соціуму. Природні засади історії. Природа і суспільство. Архітектоніка суспільного виробництва. Проблема джерел соціальної динаміки. Конструктивні та динамічні сили науково-технічного прогресу. Людина як суб'єкт історичного процесу. Організаційні основи соціальності. Суспільні відносини...

Тцара (TZARA) Тристан

(1896-1963; наст, имя и фамилия Сами Розенсток. Родился в Румынии, скончался в Париже) Поэт, полемист, эссеист, издатель журналов, организатор выставок и дадаистских театральных выступлений, в которых сам принимал активное участие. Один из основателей дадаизма (см.: Дада) и автор наиболее эстетически радикальных дадаистских манифестов. Соратник Т. по дадаизму Рихард Хульзенбек описал Т. следующим образом: "Тцара был "дадаистом по натуре", как бы самосозданным варваром, который стремился предать огню и мечу все, что было предназначено нами для бесповоротного уничтожения, то есть все те художественные и культурные ценности, которые потеряли свою сущность и значение". После раннего увлечения символизмом в Бухаресте Т. в 1916 г. отправился учиться в Цюрих, где вошел в круг поэтов и художников, скрывавшихся от ужасов Первой мировой войны. Эта группа, состоявшая в начале из художников Ганса Арпа, Софи Таубер и поэта Рихарда Хульзенбека, собравшихся вокруг актера и политического активиста Хуго Балла, составила костяк участников "Кабаре Вольтер", в котором собственно и родился дадаизм. Т. был принят в группу в день открытия кабаре 5 февраля 1916 г. и, поразив всех своей неистощимой энергией и остроумием, вскоре занял ведущую роль в группе, уступая только самому организатору Баллу. Одним из первых изобретений Т. было введение в программу кабаре "симультанных поэм", в которых несколько разных стихотворений читались участниками одновременно, причем на разных языках под аккомпанемент барабана, свистка и трещотки. Нарочито какофонический эффект являлся прямым выпадом против как общепризнанной сущности поэзии и музыки, так и коммуникации в целом. По замечаниям современников, все языки, звучащие одновременно, но говорящие о разном, подразумевали пародию на конфликт националистических пропаганд, доминировавших во время войны. Необходимо также отметить зак-линательный аспект этих выступлений, имевших параллели с глоссолалией. Летом 1916 г. Т. пишет первый манифест дадаизма, вскоре после чего становится лидером Цюрихского Дада в связи с некоторым отдалением Хуго Балла от движения. Полемический талант Т. ярко проявился в его манифестах, в которых ему удалось сочетать теорию и резкие эпатажные выпады с вкрадчивой апологией. Для его стилистики характерны фигуры типа: "ДАДА остается в рамках европейских слабостей; это тоже говно, но отныне мы желаем срать разноцветно, чтобы украсить зоопарк искусства флагами всех консульств". Под руководством Т. Дада превратилось в авангардное движение (см.: Авангард), с собственным журналом, но без определенной программы. В основе эстетики (или , скорее, антиэстетики) Т. лежало острое ощущение бессмысленности и абсурдности современной действительности, сочетаемое с горячей любовью к жизни во всех ее проявлениях, а также неусыпная подозрительность и презрение ко всякого рода официальной авторитетности. Его неистощимое остроумие и склонность к театральности придавали его манифестам остроту, столь важную для авангарда. Всего Т. написано семь дадаистских манифестов, из которых наиболее известными являются следующие: первый манифест под названием "Манифест господина Антипирина" (1916) , "Дада Манифест 1918" (1918), "Манифест господина АА Анти-философа" (1920). Самым обширным по объему и наиболее теоретичным является второй, в котором Т. экспонирует свою антитеорию антиискусства. Здесь он наиболее полно выражает дадаистскую модель отрицания всех ценностей наравне с самоотрицанием. Характерны такие заявления Т.: " Я пишу манифест и я ничего не желаю, но однако я что-то говорю, а в принципе я вообще против манифестов, так же, как и против принципов... Я против деятельности; а что касается постоянного отрицания и утверждения, то я ни за, ни против них, и я не собираюсь объясняться, потому что я ненавижу рассудок. ДАДА НИЧЕГО НЕ ЗНАЧИТ." В Цюрихе Т. принимал активное участие в издании четырех номеров журнала "Дада" в период с 1916 по 1918 гг., который, являясь рупором дадаизма, представлял собой форум для обсуждения и других течений в искусстве, причем сам Т. выступал в поддержку абстрактного искусства, считая его, вслед за Кандинским, выражением внутренней необходимости, не зависимой от внешнего мира и материальных устоев. К концу Первой мировой войны дадаизм становится международным феноменом, и Т., отделившись от своих немецких друзей, которые в Германии придали Дада более политическую окраску, в 1920 г. переносит центр своей деятельности в Париж. Здесь он начинает активно сотрудничать с художником Фрэнсисом Пикабиа и поэтом Андре Бретоном. Парижский период Т. отмечен бурной дадаистской деятельностью, состоявшей из шокирующих выступлений, лекций и диспутов. Т. продолжает писать манифесты и поэзию, в которую вводит так называемое "автоматическое письмо", которое впоследствии станет одним из основных методов сюрреализма. Поскольку в основе творчества Т. лежала радикальная антисистемность, к 1924 г., после бурной полемики, он расходится с Бретоном и собравшимися вокруг него будущими сюрреалистами, которые пытались превратить дадаизм в систему. К концу 20-х гг. Т. опять сближается с сюрреалистами (см.: Сюрреализм), хотя продолжает активно работать и в своем ключе. В 1931 г. он пишет наиболее значительное свое стихотворное произведение - поэму "Приблизительный человек" ("LHomme approximatif"), и ряд других произведений, свидетельствующих о родстве с сюрреализмом. В литературной критике указывается на создание Т. уникального дадаистски-сюрреалистского стиля. Т. никогда не отрекался от дадаистского радикализма, однако его творчество с годами приобрело более интроспективный характер, о чем свидетельствуют даже названия его произведений: "Говоря в одиночестве" (1950), "Внутренний лик"(1953). В 1936 г. Т. вступил в Коммунистическую партию Франции и впоследствии принимал активное участие во французском Сопротивлении во время Второй мировой войны. Последние годы жизни Т. посвятил литературоведению, создав два крупных исследования, посвященных поэтике Франсуа Вийона и творчеству Франсуа Рабле. По словам Е. Петерсона, "Жизненным усилием Т. явилось стремление постичь и интерпретировать эволюцию искусства в его связи с обществом". В целом поэтическое и полемическое творчество Т. является одним из наиболее радикальных явлений авангардного искусства. Эстетически наиболее близким Т. является его российский предшественник Алексей Крученых (см.: Заумь, Футуризм), развивавший идеи бессмысленности и антисистемности искусства за несколько лет до возникновения дадаизма. Соч.: Seven Dada Manifestos and Lampi-steries. N.Y., 1981; Approximate Man and Other Writings. Detroit, 1973. Лит. : Gale M. Dada and Surrealism. L., 1997; Huelsenbeck R. Memoirs of a Dada Drummer. N. Y., 1974; Richter ff. Dada Art and Anti-Art. L., 1978; Peterson E. Tristan Tzara: Dada and Surrational Theorist. Rutgers University Press, 1971. H. Фиртич