Веб-бібліотека - головна сторінка


Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи:

Загальні засади педагогіки вищої школи. Предмет і завдання педагогіки вищої школи. Педагогіка вищої школи як наука. Зв'язки педагогіки вищої школи з іншими науками. Завдання педагогіки вищої школи на сучасному етапі. Логіка і методика педагогічного дослідження. Сутність, категорії, принципи і етапи педагогічного дослідження. Методи науково-педагогічного дослідження. Студент вищого навчального закладу як об'єкт і суб'єкт навчання і виховання. Загальна характеристика і класифікація студентів вищого навчального закладу. Професійне самовдосконалення майбутніх фахівців. Викладач вищого навчального закладу. Педагогічна діяльність викладача вищого навчального закладу. Вимоги до особистості викладача вищого навчального закладу...

Оборудование предприятий торговли и общественного питания / Под ред. В.А. Гуляева: Основные сведения о механизмах и машинах. Классификация торгово-технологического оборудования. Машина. Основные понятия, классификация, структурная схема. Структурная схема машины. Механизмы. Основные понятия, классификация, устройство. Рычажные механизмы. Фрикционные передачи. Ременные передачи. Цепная передача. Зубчатые передачи. Муфты. Опоры. Оси и валы. Соединение деталей. Привод машины. Тип и структура. Электромеханический привод. Кинематический и силовой расчет электропривода. Гидропривод. Пневмопривод. Основные технико-экономические характеристики торгово-технологического оборудования. Производительность, мощность и КПД машины. Мощность машины...
Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Теоретичне підґрунтя та об'єктивна основа визначення ціни товару. Механізм формування ринкової ціни товару (послуги), роль і функції ціни. Базова стратегія конкуренції та її вплив на формування ринкових цін. Стратегія зниження ціни продукту. Стратегія диференціації продукту. Стратегія сегментування ринку. Сутність стратегії нововведень. Сутність стратегії швидкого реагування на потреби ринку. Систематизація та класифікація цін на товари і послуги споживчого ринку. Загальні ознаки класифікації цін. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності. Характеристика комплексного туристичного продукту та послуг гостинності...
Правик Ю.М. Маркетинг туризму: Особливості маркетингової діяльності туристичних компаній. Організація і технологія роботи туристичних фірм. Види туристичної діяльності. Туристичні послуги та їх правове забезпечення. Процес укладення туристичного договору. Розробка туристичного продукту. Формування туристичного продукту. Міжнародні принципи розрахунків у туристичному бізнесі. Канали збуту туристичних послуг. Маркетингові дослідження туристичної галузі. Загальна сутність маркетингових досліджень на підприємстві. Сутність і функції маркетингового дослідження у туристичній галузі. Доцільність проведення та нормативна база маркетингових досліджень. Стандарти якості маркетингових досліджень у маркетингу послуг...
Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія: Академічний курс: Вступ до юридичної психології. Юридична психологія як наука. Предмет юридичної психології. Система юридичної психології. Зв'язок юридичної психології з іншими науками. Методи юридичної психології. Пізнавальна функція методів юридичної психології. Система методів юридичної психології. Використання методу тестування в юридичній практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Історія юридичної психології. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток і становлення юридичної психології. Природничонаукові основи юридичної психології. Психологічний аналіз діяльності людини. Емоційно-вольові процеси і стани...

ТАТИЩЕВ Василий Никитич

(19.(29). 04.1686, ок. Пскова - 15(26).07.1750, с. Болдино, ныне в Солнечногорском р-не Московской обл.) - историк, государственный и общественный деятель. Сподвижник Петра I, организатор горного дела на Урале, в 1741-1745 гг. - астраханский губернатор. Автор работ по экономике, литературе и языку, географии, внес большой вклад в развитие отечественной науки. Главный труд Т. - "История Российская с самых древнейших времен", над к-рым он работал 20 лет. Его общественно-политические и философские взгляды изложены в "Разговоре... о пользе наук и училищ" (1733), в "Духовной моему сыну" (1749), в "Предизвещении к "Истории Российской...". Т. - сторонник теории естественного права; он сочувственно ссылается на труды Г. Гроция, С. Пуфендорфа, X. Вольфа, отрицательно отзываясь вместе с тем о соч. Н. Макиавелли, Т. Гоббса, Дж. Локка. Естественный закон предполагает вольность человека. Но воля полезна лишь в случае, если она употребляется "с разумом и рассуждением". Поскольку человек не может обойтись без помощи других, он вынужден ограничивать себя. В итоге "воле человека положена узда неволи для его же пользы". Эта "узда" бывает 3 видов: "по природе", "по своей воле", "по принуждению". 1-й вид предполагает подчинение младенца родителям; к этому же разряду относится и власть монарха. 2-й вид связан с договором. Из него происходит неволя холопа или слуги. Такой договор справедлив лишь в том случае, если он выполняется обеими сторонами, что свойственно и общественному договору, на к-ром построены "общенародия или республики". 3-й вид - "рабство или невольничество" - противоестествен. Формы правления зависят, по Т., от ряда условий, к к-рым относятся местоположение, размер территории и состояние населения. Демократия осуществима только в городе-государстве или в маленькой области; аристократия применима и полезна в островных государствах (вообще - в хорошо защищенных от неприятельских нападений странах), особенно у просвещенного народа, привыкшего к соблюдению законов без принуждения и жестокого страха; Россия же, Франция, Испания и нек-рые др. страны, "яко великие государства, не могут иначе правиться, как самовластием". Для обоснования принципа самодержавия Т. широко использует примеры из рус. истории: "Великие же и от соседей не безопасные государства без самовластного государя быть и в целости сохраняться не могут... особливо, где народ не довольно учением просвещен". При этом он считал важным, что, во-первых, "по закону естественному" монархическая власть как договорная должна утверждаться "согласием всех подданных, некоторых персонально, других через поверенных" и, во-вторых, законодательные права монарха (как таковые, они не подвергаются Т. сомнению) могут быть царем рассредоточены: "от любви отеческой к подданным, храня пользу оных" монарх может доверить составление законов "другим в законах довольно искусным и отечеству беспристрастно верным". Т. неоднократно выступал за обновление российского законодательства. Усматривая благодетельную роль "вольности купечества" в умножении богатств страны, он считал необходимым и полезным для России жесткую регламентацию предпринимательской деятельности. Он признавал ошибкой Бориса Годунова введение крепостного права, тем более что "вольность крестьян и холопов... во всех европейских странах узаконена и многую в себе государствам пользу заключает". Однако вместе с тем полагал, что отмена крепостничества может породить "смятение, распри, коварства и обиды" и гибель самого крестьянства. Т. разделял убеждение своего века о всесилии просвещения, законов, разумного правления. Как "макиавеллические плевелы" он порицал рассуждения, будто непросвещенным народом легче управлять. Сам много делал для развития образования в стране, но, исходя из мысли, что народ просвещен мало, Т. строгими законами в какой-то степени хотел Оградить крестьянство от произвола со стороны владельцев. Главным для него неизменно выступал интерес не к.-л. сословия, но государства как такового. В деле просвещения, борьбы с предрассудками Т. важное мест отводил философии (любомудрию), считая, что под воздействием логики и диалектики рушатся крепостные стены невежества и застоя. Философия, по Т., отвечает на самые сложные вопросы: что такое Бог, природа, ее "вещные проявления", что представляет собой человек, его "физия" и "дух", как они между собой соотносятся и правомерно ли говорить о их смертности и бессмертии. Тело с его представлениями обречено на судьбу всего конечного, земного, "душа" есть вечная "сила" бытия, своеобразная "энтелехия", проявляющая себя в вещах и человеческом сознании. Оба "начала" в человеке связаны в процессе познания: через "телесные" органы (зрение, слух, обоняние), а также посредством "сил души" "внешние вещи душой в понятия представляются"). Подчеркивая просветительскую роль науки, Т. создал свою классификацию наук, в основание к-рой положил принцип их общественной полезности, разделив их на необходимо-полезные (все естественные и гуманитарные науки, сюда же Т. включал богословие и философию), щегольски-увеселительные (искусства, гимнастика я т. п.) и тщетно-бесполезные (алхимия, астрология, хиромантия, шаманство и т. п.). Он осуждал идея всякого рода "еретиков", "ересиархов", заявлял о необходимости средствами теории, науки обосновывать положения о "нерушимости человека", самодостаточности его "природного существования", автономности и неприкосновенности его прав.