Веб-бібліотека - головна сторінка


Сокол Т. Г. Основи туристичної діяльності:

Історія розвитку світового туризму. Періодизація історії туризму. Подорожі та мандрівки в епоху стародавнього світу. Подорожі епохи середньовіччя. Подорожі й туризм у XVII-XVIII ст. Туризм XIX - початку XX ст. Сучасний світовий туризм. Міжнародне туристичне співробітництво. Світові туристичні регіони. Історія туризму в Україні. Мандрівництво як джерело зародження туризму в Україні. Український туризм у XIX - першій половині XX ст. Зародження організованих форм. Туризм в Україні в 70-80-ті роки XX ст. Туризм в Україні на сучасному етапі. Теорія туристичної діяльності. Культурно-історичне та соціально-економічне значення туризму в розвитку суспільства. Основні теоретичні поняття та їх визначення. Функції туризму в суспільстві...

Скуратівський В. А., Палій О. М. Основи соціальної політики: Сутність соціальної політики і основні напрямки її здійснення. Поняття, сутність і об'єкт соціальної політики. Мета і завдання соціальної політики. Умови реалізації соціальної політики. Суб'єкти соціальної політики. Людина як суб'єкт соціальної політики. Держава як суб'єкт соціальної політики. Політичні партії у структурі суб'єктів соціальної політики. Громадські організації як суб'єкти соціальної політики. Шляхи оптимізації діяльності суб'єктів соціальної політики. Принципи реалізації соціальної політики. Принцип єдності об'єктивного і суб'єктивного в реалізації соціальної політики. Принцип взаємозв'язку об'єктивної соціальної саморегуляції і цілеспрямованої діяльності у здійсненні соціальної політики...
Зусін В.Я. Етика та етикет ділового спілкування: Ділове спілкування. Форми і особливості ділового спілкування. Основні етапи і тактичні прийоми ведення переговорів. Прийоми проведення ділових бесід. Проведення зборів і нарад. Проведення конференцій і виставок. З історії етики. Предмет етики. Трансформація етики в часі. Етика ділового спілкування. З історії етикету. Предмет етикету. Виникнення етикету і його характер. Трансформація етикету в часі. Лицар, синьйор, джентльмен. Історія застільного етикету. Етикет в громадських місцях. У вищому навчальному закладі. В театрі, на концерті. На виставці, в музеї і бібліотеці. Етикет курця. Танцювальний вечір. У ресторані, кафе. В громадському транспорті. В магазині. Основи ділового етикету і протоколу. Знайомство, представлення...
Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств: Основи страхового бізнесу. Економічний зміст страхування. Поняття страхування. Основні поняття в страхуванні. Страховий ризик. Класифікація в страхуванні. Договірні відносини в страхуванні. Організація страхової справи в Україні. Державне регулювання страхової діяльності. Перехід страхового ринку України на міжнародні стандарти. Організаційні форми страховиків. Аквізиція страхової компанії. Системи страхових відносин. Сучасний стан страхового ринку України. Основні показники. Частка страхування у ВВП. Розвиток окремих видів страхування. Популярність страхування в Україні. Страхування як елемент ризик-менеджменту в туристичній діяльності. Характеристика ризиків у туристичній діяльності...
Основы научных исследований / Под ред. А.А. Лудченко: Наука и научное исследование. Наука. Научное исследование. Научно-техническая информация. Формулирование темы научного исследования. Формулирование цели и задач исследования. Методология теоретических исследований. Методология экспериментальных исследований. Анализ теоретико-экспериментальных исследований и формулирование выводов и предложений. Внедрение и эффективность научных исследований. Внедрение научных исследований. Эффективность научных исследований. Общие требования и правила оформления научно-исследовательской работы. Общие требования к научно-исследовательской работе. Правила оформления научно-исследовательской работы. Рецензирование научно-исследовательских работ. Доклад о работе...
Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука як сфера людської діяльності. Поняття про науку. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця. Робоче місце науковця. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності. Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону. Особистий архів (бібліотека) здобувача...

ТАХТАРЕВ Константин Михайлович

(26.05(7.06).1871, Петербург - 19.07.1925, Москва) - социолог, историк. Учился в Военно-медицинской академии. Со студенческих лет активно участвовал в революционном движении; был членом "Союза борьбы за освобождение рабочего класса"; опасаясь повторного ареста, уехал за границу, где поддерживал связь с группой "Освобождение труда", оказывал помощь в издании "Искры" и организации II (Лондонского) съезда РСДРП. В эмиграции Т. постепенно приобщается к научной работе (слушал лекции Г. Де-Грефа и Ковалевского); в 1903 г. читал курс по генетической социологии в рус. высшей школе общественных наук в Париже. Вернувшись в Россию, читал лекции на Петербургских высших курсах П. Ф. Лесгафта, в Психоневрологическом ин-те (нех-рое время возглавлял здесь кафедру социологии), ун-те (с 1917 г.). Т. - один из организаторов Социологического об-ва им. М. М. Ковалевского (1916). С 1924 г. работал хранителем в Ин-те К. Маркса и Ф. Энгельса. Пытаясь объединить подходы "описательной, генетической и статистической" социологии (комплексная методология неопозитивизма), Т. выступал за создание единой системы социологической науки "в духе всеобъемлющего научного реализма Аристотеля". По его мнению, назначение социологии, синтезирующей данные др. наук и завершающей все обществознание, состоит в выработке целостного мировоззрения как основы в управлении общественными процессами. В качестве предмета социологии Т. выделял: общественную жизнь в целом, социальный процесс, его закономерности. Общественную жизнь он считал сферой удовлетворения человеческих потребностей (осн. их виды - экономические, брачные и психические), к-рые определяют структуру об-ва и формы социальной связи. Одним из главных средств удовлетворения потребностей, фундаментом развития личности и об-ва служит социальное общение, отсюда задача социологии - исследовать его во всей целостности и функциональной полноте. Важную роль в анализе общественной жизни играет явление повторяемости, обусловливающее возникновение социальных форм (экономики, политики, права, брака, морали, религии и т. д.), а также проблема самодостаточности об-ва. Если сотрудничество служит основой образования социальных групп, то разделение труда обусловливает специфические особенности общественного строя. По Т., изучение социальных групп и их роли в общественной жизни составляет новую задачу социологии. К наиболее спорным вопросам этой науки он относит проблему личности (определяемой им как продукт социального общения), степень ее влияния на об-во. В исследовании об-ва как процесса первостепенное место занимает, по его мнению, проблема творчества. Именно социальное творческое начало, проявляющееся в открытиях и изобретениях, способствует поступательному развитию об-ва. Постепенно захватывая через механизм подражания широкие круги людей, они обусловливают волнообразное течение общественного процесса, задают ему определенный динамический ритм. Ритмика социального движения выступает в форме эволюции и революции. По Т., противопоставление данных форм относительно, революция, вызванная замедлением хода эволюции, есть скачок в развитии об-ва, наполняющий новым содержанием процесс эволюции. В рамках социологии решается также вопрос о свободе и необходимости, поскольку личность проявляет себя, с одной стороны, как самоопределяющееся качало, с другой - в качестве продукта социализации и обобществления. При рассмотрения об-ва как процесса одной из главных Т. считал проблему прогресса, понимаемого им как покорение природы деятельностью человека, рост производительности труда и повышение уровня жизни масс, интенсификация общественного развития. Анализ функционирования социального организма предполагает также изучение "сосуществования" различных об-в, т.к. взаимодействие динамических социальных систем, по Т., вносит новое в их содержание. Происходящая на почве ограниченности жизненных средств борьба наций за существование может приобретать формы господства и подчинения либо добровольного сотрудничества. Установление соотношения социальных явлений и закономерностей об-ва (заключительная часть и конечная цель социологии) может быть произведено, согласно Т., во-первых, с помощью данных генетической социологии и, во-вторых, посредством статистического исследования. Т. - сторонник широкого внедрения в социологию методов естествознания (наблюдение, опыт, проверка и т. п.). Среди собственно социологических методов он особо выделял сравнительно-эволюционный (сравнительно-исторический) и статистико-социологический (применение закона больших чисел и теории вероятностей). Т. провел также фундаментальные историко-социологические исследования древн. и совр. об-в, западноевропейских демократических ин-тов.