Веб-бібліотека

Гончарук П. С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття:

Давня історія України. Київська Русь. Виникнення людської цивілізації на українських землях. Східні слов'яни. Київська Русь та її історичне значення (у двох частинах). Політична історія Київської Русі (ІX-XIІІ ст. Соціально-економічний та етнічний розвиток Русі (ІX-XIII ст. Культура Київської Русі (ІX-XIII ст. Галицько-Волинське князівство. Українські землі у складі Литви та Польщі (XIV - перша половина XVII ст. Визволення України з-під влади Золотої Орди і боротьба за створення української держави (XIV-XV ст. Соціально-економічне та суспільно-політичне життя українського народу в кінці XV - першій пол. XVІІ ст. Консолідація та національно-духовні процеси у формуванні української народності у XV ст...

Дубініна А.А., Сорокіна С.В. Основи митної справи в Україні: Загальні положення митної справи. Історичний розвиток митної справи в Україні. Джерела митної справи. Митна політика України. Митні органи України. Тарифне та нетарифне регулювання в митній справі. Митні платежі. Митні режими. Поняття та зміст митного режиму. Характеристика митних режимів. Основні положення здійснення митного оформлення та декларування товарів. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення. Вантажна митна декларація. Технологія митного оформлення товарів. Митний контроль за переміщенням вантажів між митницями. Контроль за доставкою товарів, що вивозяться з митної території України. Контроль за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України...
Бойко О.Д. Історія України: Ще одне прочитання історії. первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Початок формування людської цивілізації на території України. Скіфо-сарматська доба. Античні міста-держави Північного Причорномор'я. Східні слов'яни у VI-XI ст. Київська русь. Походження Давньоруської держави. Виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX - кінець X ст.). Піднесення та розквіт Київської Русі (кінець X - середина ХІ ст.). Політична роздрібненість Київської Русі (кінець XI - середина XIII ст.). Монгольська навала та встановлення золотоординського іга. Політичний устрій. Соціально-економічний розвиток. Етнічний розвиток. Схрещення Русі. Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі...

СВОБОДА И НЕОБХОДИМОСТЬ

- философские категории, выражающие взаимоотношение между деятельностью люден и объективными законами природы и об-ва. Идеалисты в своем большинстве рассматривают С. и н. как взаимоисключающие понятия и понимают С. как самоопределение духа, как С. воли, как возможность поступать согласно волеизъявлению, к-рое не детерминировано внешними условиями. Они полагают, что идея детерминизма, устанавливающая необходимость человеческих поступков, полностью снимает ответственность человека и делает невозможной нравственную оценку его действий. Только ничем не ограниченная и безусловная С. выступает, с их т. зр., единственной основой человеческой ответственности, а следовательно, и этики. Крайний субъективизм в объяснении С. допускают, напр., приверженцы экзистенциализма (Сартр. Ясперс и др.). Диаметрально противоположного и тоже неверного взгляда придерживаются сторонники механистического детерминизма. Они отрицают С. воли, мотивируя это тем, что действия и поступки человека во всех случаях определены внешними, не зависящими от него обстоятельствами. Эта метафизическая концепция означает абсолютизацию объективной Н. и приводит к фатализму. Научное объяснение С. и н. основано на признании их органической взаимосвязи. Первая попытка обоснования этой т. зр. принадлежит Спинозе, к-рый определял С. как осознанную Н. Развернутая концепция диалектического единства-С. и н. с идеалистических позиций была дана Гегелем. Научное, диалектико-материалистическое решение проблемы С. и н. исходит из признания объективной Н. как первичного, а воли и сознания человека как вторичного, производного. Н. существует в природе и об-ве в форме объективных законов. Непознанные законы проявляются как "слепая Н. В начале своей истории человек, будучи не в состоянии проникнуть в тайны природы, оставался рабом непознанной Н., был не свободен. Чем глубже человек постигал объективные законы, тем более осознанной и свободной становилась его деятельность. Помимо природы ограничение человеческой С. обусловлено еще зависимостью людей от господствующих над ними в определенных исторических условиях общественных сил.


© 2009-2020  lib.ltd.ua