Веб-бібліотека

Ярошевська В.М., Чабан В.Й. Охорона праці в галузі:

Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування. Система управління охороною праці в галузі. Загальні вимоги до побудови СУОПГ. Функції та структура СУОПГ. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці. Організація робіт з охорони праці. Планування заходів з охорони праці. Система навчання нормам і правилам охорони праці. Система управління трудовою і технологічною дисциплінами. Система забезпечення безпечних умов праці. Організація паспортизації і атестації робочих місць згідно умов охорони праці. Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ. Проблеми фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії у галузі. Стан умов праці в галузі. Чинники, що формують умови праці...

Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень: Наука як система уявлень про світ (дійсність). Сутність науки. Етапи розвитку науки. Класифікація наук. Теоретична основа наукових досліджень. Структура наукової теорії. Функції наукової теорії. Класифікація наукових теорій. Економічна наука в системі гуманітарного знання. Методологія і методи наукових досліджень. Методологічна культура науки. Наукова парадигма. Методологія економічної науки. Методи наукових досліджень. Логіка наукового дослідження. Загальна схема наукового дослідження. Організація і планування наукового дослідження. Види навчально-дослідницьких робіт. Самостійна робота студента в системі навчального процесу. Сутність і структура самостійної роботи...
Безпека життєдіяльності / За ред. В.Г. Цапка: Концепція розвитку науки і практики "Безпека життєдіяльності". Сучасні обставини, які формують стан життєдіяльності. Характер змін і стан безпеки життєдіяльності. Теоретичні основи дисципліни "Безпека життєдіяльності". Загальні положення. Базові уявлення дисципліни. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів. Зміст основних елементів, що формують систему знань дисципліни "Безпека життєдіяльності". Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила. Закони та їх зміст. Основні принципи та їх зміст...
Яценко Т. С. Теорія і практика групової психокорекції: Теоретичні передумови активного соціально-психологічного навчання. Психологічні засоби групової психокорекційної роботи. Практична психологія і психокорекційна практика. Поняття психокорекції. Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного процесу АСПН. Поняття особистісної деструкції та особистісної проблеми спілкування. Особливості психокорекційного процесу в групі АСПН. Особливості процесуальної діагностики в групі АСПН. Результативність психокорекційного процесу в групі АСПН. Групова динаміка як чинник психокорекції. Поняття «дезінтеграція» та «інтеграція» в контексті групової психокорекції за методом АСПН. Механізми особистісних змін суб'єкта...

СВЕРХЧЕЛОВЕК

(нем. Uber­mensch), понятие европ. идеалистич. традиции: чело­век, в духовном и физич. отношениях превзошедший воз­можности человеч. природы и представляющий собой качественно иное, высшее существо. Представление о С. уходит корнями в мифы о "полубогах" и "героях", а также в мистериальные культы, обещавшие посвящае­мому возведение в ранг божества; необходимо отметить также обожествление эллинистич. и рим. правителей (Лукиан иронически применяет к деспоту термин" С.") и доктрину стоицизма о мудреце как идеальном носи­теле всех совершенств, лишённом человеч. слабостей. Однако гл. моменты истории идеи С. связаны с историей христианства, в особенности христ. ересей, а в новое время, напротив, с историей полемики против христи­анства. Для ортодоксального христианства С.- это прежде всего Иисус Христос (неоднократно обозначае­мый так в текстах представителей патристики, в част­ности у Псевдо-Дионисия Ареопагита), а также, в пер­спективе, "облекшийся во Христа" христианин, к-рому обещано, что он через смирение придёт к непредстави­мому преображению своей человеч. сущности и богоподобию. Эти мотивы усиленно акцентируются в ересях гностицизма и монтанизма (2 в.); один монтанистский текст настаивает, что праведника, вошедшего в царст­вие божие, надо называть но "спасённым", но "С.".
Идея С. переосмысляется в идеологии Возрождения, где намечаются три линии: С. как "божеств." и всемо­гущий художник; С. как маг - властитель тайн при­роды (тип Фауста); С. как носитель абс. политич. вла­сти, манипулирующий людьми по законам свободного от догм и морали разума (тип "Государя" Макиавелли). 2-я и 3-я линии сливаются в пафосе англ. драматурга К. Марло ("Трагич. история доктора Фауста", "Тамерлан Великий"); они подвергнуты критике в трагедиях Шек­спира (крах "макиавеллистов" Яго и Макбета, отказ мага Просперо от своей власти). В нем. культуру термин "С." входит с 17 в. через христ. традицию ("Ду­ховные досуги" лютеранского теолога Г. Мюллера, 1664); у Гердера, Гёте и др. представителей нем. клас­сики и романтики он употребляется для характери­стики "гения", неподвластного обычным человеч. зако­нам. Ницше придаёт понятию "С." абс. значение, одно­временно освобождая его от всякого конкретного со­держания. Приход С., интерпретируемый Ницше од­новременно как высшее метафизич. свершение и как следующий за человеком этап биологич. эволюции (С. относится к человеку, как человек к обезьяне), объявляется смыслом человеч. бытия, вообще смыслом "земли"; С. есть альтернатива "последнему человеку" - персонажу антиутопии Ницше, карикатуре на коллек­тивизм; при этом С. абсолютно чужд как религ. обяза­тельствам перед богом, так и социальным обязательст­вам перед людьми. Различные интерпретации С. после Ницше повторяют и только пародируют три линии развития образа С. в культуре Возрождения. Творящий по произволу "свой" мир идеальный художник авангар­дизма - вырождение идеала "божеств." гения. Ни с чем не сообразующийся в своём манипулировании людьми "вождь" фашизма - вырождение идеала макиавеллиевского "Государя". Герой тривиальной лит-ры науч.-фантастич. типа ("супермен"), мощь к-рого неограниченно расширена возможностями небывалой техники - вырождение идеала ренессансного "мага".


© 2009-2020  lib.ltd.ua