Веб-бібліотека

Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії:

Предмет та задачі топографії й картографії в екологічному моніторингу. Визначення топографії й картографії та їх зміст. Зв'язок топографії й картографії з іншими науками, історія їх розвитку та організацій форми. Картографічні образно знакові просторові моделі. Карти та їх властивості. Класифікація карт. Географічні атласи та їх класифікація. Суть та структура регіональних екологічних атласів. Математична основа побудови географічних карт. Моделі поверхні Землі та її розміри. Математична основа карт. Картографічні проекції. Системи координат в топографії та картографії. Основні лінії та площини еліпсоїда. Географічні координати. Плоскі прямокутні координати. Полярні та біполярні координати". Висота точок...

Хоменко І.В. Логіка для юристів: Визначення логіки як науки. Історичні етапи розвитку логічного знання. Міркування і його структура. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку. Логічна форма міркування. Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації. Основні компоненти логічної форми міркувань. Значення логіки для юристів. Контрольні запитання і вправи. Семіотичний характер логіки. Поняття про знак. Види знаків. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки. Структура значення знака і специфіка мови права. 6. Виміри і рівні знакового процесу. Контрольні запитання і вправи. Логічний аналіз понять. Загальна характеристика поняття. Структура поняття. Види понять...

СУЩНОСТЬ

(лат. haecceitas - этовость и quidditas - чтойность) и ЯВЛЕНИЕ - философские категории, обозначающие: С. - совокупность существенных свойств и качеств вещи, субстанциональное ядро самостоятельного сущего; Я. - чувственно воспринимаемую характеристику вещи, выражение наличия сенсорно не заданной С. В ряде философских систем С. ("сущее-в-себе") и Я. жестко противопоставляются (например, в учении Шанкары). В христианстве противоположенность посю- ("Я.") и потустороннего ("С") начал - несущая конструкция модели мировосприятия. По Канту, Я. - понятие-коррелят "вещи-в-себе", посредством Я. последняя предстает познающему субъекту (Я. как представление, порожденное С. в трансцендентальном субъекте). С. у Канта объективна (как "вещь-сама-по-себе") и неисчерпаема в собственном самобытном существовании. Кант был убежден в том, что то, чем вещь является для нас ("феномен") и то, что она представляет собой на самом деле ("ноумен"), - это принципиально различные характеристики мира. Н. Гартман трактовал взаимосвязь С. и Я. следующим образом: сущее в себе есть являющееся в Я. В противном случае Я. было бы правомерно сводимо к простой "видимости". Я. же вещей - атрибут процесса познания человеком окружающего мира. В современных философских системах "С." и "Я." как понятийные средства отображения мира постепенно вытесняются такими категориями, как "Смысл" и "Текст" (герменевтика и феноменология) либо "Структура" (структуралистские учения).
Л.А. Грицапов


© 2009-2020  lib.ltd.ua