Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології:

Алгебра і гармонія світової душі. Предмет і методологічні основи історії психології. Історичне формування предмета психології. Методологічні основи і становлення логічного осередку історії психології. Старовинна легенда як історико-психологічний феномен. Загальний поділ історії психології. Ситуативне визначення вчинку. Стародавній світ і Середні віки. Мотиваційне визначення вчинку - від Ренесансу до Просвітництва. Дійове визначення вчинку - від виникнення марксизму до сучасності. Ситуативне визначення вчинку в історії психології. СИТУАЦІЯ ЗНАЧЕНЬ: Міфологічна і народна психологія. Психологічна природа анімізму. Виникнення і суть анімізму. Метемпсихоз і метаморфоза. Тотемістичне тлумачення психічної діяльності живих істот...

Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Інституційне середовище міжнародного бізнесу. Міжнародні організації в системі регулювання міжнародних економічних відносин. Історія виникнення та етапи розвитку міжнародних організацій. Сутність сучасної міжнародної організації. Типізація міжнародних організацій. Механізм функціонування міжнародних організацій. Право міжнародних організацій. Механізми впливу міжнародних організацій на країни-члени. Прийняття рішень у міжнародних організаціях. Міжнародні службовці. Інститут постійних представництв держав при міжнародних організаціях. Запитання і завдання для обговорення. Міждержавні економічні організації. Сутність і види міждержавних організацій. Основні функції міждержавних організацій...

Страусиный эффект

- очень сильное нежелание человека думать "о неприятном": будущем человечества, межнациональной розни, о том, что же сейчас происходит в России, в мире; желание жить одним днем (моментом). Страусиный эффект каким-то образом связан с чувством личного бессмертия.
Поражает воспоминание одного участника Великой Отечественной войны, бывшего в плену (дважды расстрелянного): первый раз где-то в начале войны его защитил своим телом отец. Позднее он опять попал в плен, и когда вели на расстрел, конвоиров было достаточно мало. Поэтому был шанс расправиться с последними и убежать. Но как только он стал подбивать окружающих напасть на конвоиров, на него зашикали и смотрели, как на идиота: "Молчи. Как бы хуже не вышло". Из всей партии расстрелянных этот человек опять случайно остался живым. Остальные люди, находящиеся в обреченной ситуации, "ждали, когда их расстреляют", вероятно, надеясь каждый, что именно его "это" не коснется, мол, пронесет. Это, наверное, достаточно естественное чувство, позволяющее человеку самосохраняться в условиях войны, бедствий и катастроф. Но оно же лежит в основе многих безрассудных действий.
Когда человек устал и пал духом, с ним можно делать что угодно - человек становится рабом.