Веб-бібліотека - головна сторінка


Горлач М.І. та ін. Основи філософських знань:

Що таке філософія. основні етапи розвитку філософії. Зародження та розвиток філософських вчень. Розвиток філософських знань в Україні. Сучасна світова філософія. Проблеми онтології та гносеології. Матерія. Буття. Людина. Свідомість. Пізнання. Практика. Основи соціальної філософії. Природа та суспільство. Суспільство. Філософський аналіз. Цінності. Духовне життя суспільства. Повсякденність. Сенс і спрямованість історії. Логіка. Логіка - наука про мислення. Поняття. Судження. Основні закони логіки. Умовивід. Основи етики та естетики. Етика: предмет і значення. Мораль - соціальне явище: спосіб соціальної регуляції соціальних відносин. Функціонування моралі. Естетика: роль у житті людини та суспільства. Естетична свідомість...

Багров М. В. та ін. Землезнавство: Історія й методологія сучасного землезнавства. Історія формування уявлень про землю і всесвіт. Від натурфілософії до сучасної науки: уявлення людства про Всесвіт і Землю. Уявлення про будову Землі. Земна поверхня як географічне середовище людства. Спадщина видатних європейських землезнавців. Землезнавство найновішого часу. Основні поняття сучасного землезнавства. Методологія сучасного землезнавства. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства. Методологічні засади землезнавства. Засоби подання інформації в землезнавстві. Методи землезнавства. Загальні природничі й організаційні закони в географічній оболонці. Механічна взаємодія в планетарних фізико-географічних процесах. Ізостазія в геосферах...
Колодний А. Історія релігії в Україні. Православ'я в Україні: Православна церква України в складі Московської патріархії і під управлінням Священного Синоду (1686-1917). Централізація православної церкви, перетворення її на складову частину російської державної структури. Втрата Київською митрополією колишнього авторитету і впливу. Становлення і розвиток православно-церковних структур на Лівобережній Україні та Слобожанщині. Особливості православної церкви в Запорізькій Січі. Характер релігійності запорізького козацтва. Церква після скасування Січі. Становище православної церкви "а Правобережній Україні, Поділлі та на Волині в умовах наступу католицизму. Православна церква після поділів Польщі. Православна церква і духовна культура в Україні XVIII ст...
Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Специфіка науково-дослідницької діяльності. Наука як сфера людської діяльності. Поняття про науку. Наукова комунікація. Наукова школа. Науково-дослідницька діяльність студентів. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів. Докторантура. Аспірантура. Здобувачі наукового ступеня, які працюють над дисертаціями поза докторантурою або аспірантурою. Психологія і технологія наукової творчості. Організація творчої діяльності. Психологія наукової творчості. Робочий день науковця. Робоче місце науковця. Оргтехніка, технічні засоби наукової діяльності. Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону. Особистий архів (бібліотека) здобувача...
Матвеева В. Кадрова документація: Организация работы кадровой службы на предприятии. Прием на работу. Заключение трудового договора. Установление испытательного срока. Прием на работу совместителей. Прием на работу временных работников. Заключение договоров подряда. Заключение договора о материальной ответственности. Заключение трудового договора между работником и физическим лицом, использующим труд наемных работников. Прием на работу иностранцев. Заполнение личной карточки. Особенности заполнения личной карточки и личного дела государственного служащего. Учет использования рабочего времени. Перевод на другую работу. Перевод внутри предприятия. Перевод на другое предприятие. Оформление отпусков. Оформление служебных командировок...

СПЕНСЕР Герберт

(27.4.1820, Дерби, - 8.12. 1903, Брайтон), англ. философ и социолог, один из родо­начальников позитивизма. Работал инженером на жел. дороге (1837-41), затем сотрудничал в журн. "Econo­mist" (1848-53). Философия С. явилась дальнейшим развитием позитивизма Конта, хотя С. и отрицал свою зависимость от его взглядов. Влияние на С. оказали также агностицизм Юма и Дж. С. Милля, кантиан­ство, натурфилософские идеи Шеллинга и шотландская школа.
Философию С. понимал как максимально обобщённое знание законов явлений, считая, что она отличается от частных наук только количественно, степенью обоб­щённости знания. С. исходит из деления мира на познаваемое и непознаваемое (в этом смысле его философия может быть понята как упрощённая модификация уче­ния Канта: познаваемое - "мир явлений", непознавае­мое - "вещь в себе") . Наука способна познавать лишь сходства, различия и др. отношения между чувств. вос­приятиями, но не в состоянии проникнуть в их сущ­ность. С этой т. зр. "...материя, движение и сила лишь символы неведомого реального" ("Основные начала", СПБ, 1897, с. 466). Непознаваемое выступает у С. как "первоначальная причина", в признании к-рой сходят­ся наука и религия (см. там же, с. 82-103).
В теории познания С. развивал концепцию т. н. трансформированного реализма, утверждая, что ощу­щения не похожи на предметы, однако каждому изме­нению предмета соответствует определ. изменение структуры ощущений и восприятий (вариант иероглифизма). С. пытался соединить эмпиризм с априоризмом, признавая априорное (самоочевидное) физиологически закреплённым опытом бесчисленных поколений пред­ков: то, что априорно для личности, апостериорно для рода. Специфич. особенность позитивизма С.- его уче­ние о всеобщей эволюции, основанное на механистич. интерпретации эмбриологии К. Бэра, геологич. концеп­ции Ч. Лайеля, физич. закона сохранения и превра­щения энергии и учения Ч. Дарвина. С. сводил понятие эволюции к непрерывному перераспределению телес­ных частиц и их движения, протекающего в направле­нии к соединению (интеграции) их самих и рассеянию (дезинтеграции) движения, что приводит к равновесию. Под это механистич. понимание эволюции С. пытался подвести все явления - от неорганических до нравст­венных и социальных. Отказываясь искать причины эволюции, С. понимал эволюционизм как простое опи­сание наблюдаемых фактов. Теория эволюции С. не мог­ла объяснить качеств. изменений в развитии.
С. является основоположником органической школы в социологии. Классовое строение общества и возник­новение в его рамках различных институтов С. истолко­вывал по аналогии с живым организмом, для к-рого ха­рактерно разделение функций между органами. Осн. законом социального развития С. считал закон выжи­вания наиболее приспособленных обществ. а из своей концепции эволюции выводил наибольшую приспособ­ленность "дифференцированного" (т. е. разделённого на классы) общества. С. - противник социализма, считав­ший революцию "болезнью" обществ. организма.
В этике С. стоял на позициях утилитаризма и гедо­низма. Нравственность, по С., связана с пользой, к-рая и есть источник наслаждения. Эстетич. воззрения С. сочетают различные мотивы: принцип бесцельной це­лесообразности Канта, понимание иск-ва как игры, иду­щее от Шиллера, и утилитаризм, согласно к-рому прек­расно то, что было в прошлом полезно. Психология С. явилась одним из источников психофизич. параллелиз­ма и генетич. психологии.
Философия С. резюмировала принципы и фактич. ма­териал естествознания сер. 19 в., давая им метафизич. истолкование; она внесла идею историзма в этнографию, историю религий, психологию. Идеи С. пользовались большой популярностью в кон. 19 в. и оказали значит. влияние на махизм (эмпириокритицизм) и неопозити­визм.