Веб-бібліотека

Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка:

Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...

Ярошовець В.І. Історія філософії: Методологічна рефлексія історико-філософського процесу. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософської науки. Морально-гуманістичні параметри у світоглядному горизонті української філософії. Світоглядно-гуманістична парадигма у сучасній філософії (постмодерний вимір). Тенденції розвитку світової філософії. «Суміш реальностей» у філософському доробку Е. Дюркгейма. «Самотній голос людини» у філософії Г. Марселя. «Негативна діалектика» Т. Адорно. Структуралізм та постструктуралізм: К. Леві-Стросс та М. Фуко. Трансцендентальний емпіризм Ж. Дельоза. Реконструкція та деконструктивізм (Ж. Дерріда). Концепція метанаративів Ж.-Ф. Ліотара. Американський постмодернізм (Ф. Джеймісон). Італійський постмодернізм...
Семків О. І. Політологія: Предмет і метод політології. Політика та її соціальність. Предмет політології. Методи і способи вивчення політики. Основні віхи історії політичної думки. Політична думка Стародавнього світу. Проблеми держави в країнах Стародавнього Сходу. Політичні доктрини античності. Платон і Арістотель. Римське право і політика. Становлення політичної науки нового часу. Проблеми теорії політики в епоху Відродження. Протиставлення політики богослов'ю. Н. Макіавеллі та макіавеллізм. Раціоналістичні концепції політики. Просвітництво. Ф. Бекон і Дж. Локк про державу та правові основи людського буття. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політично-правові вчення в Німеччині у XVIII- XIX ст...
Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

СПЕЦИАЛЬНЫЕ СОЦИОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕОРИИ

концепции, объясняющие функционирование и развитие частных социальных процессов.
В марксистской социологии С. с. т. строятся на мето­дологич. основе материалистич. диалектики, историко-материалистич. понимания общества. Вместе с тем эти теории представляют собой обобщение эмпирич. мате­риала, полученного в рамках т. н. отраслевых направ­лений в социологии: социологии труда, социологии семьи, социологии права, социологии культуры и т. д. Развитие этих направлений социологии обусловлено потребностями науч. управления социальными про­цессами, вместе с тем оно стимулирует теоретич. мыш­ление, требует упорядочения, классификации, анализа и обобщения материала, выяснения природы внутр. свя­зей в развитии исследуемых сфер обществ. жизни, объ­яснения, обоснования и интерпретации констатируемых эмпирич. закономерностей. Поскольку в С. с. т. изуча­ются частные социальные процессы, характеризующие многообразные отношения между личностью и общест­вом, постольку в построении этих теорий неправомер­ны методы экстраполяции общетеоретич. положений. В каждом отдельном случае речь идёт об интерпретации конкретного материала, раскрывающего те или иные стороны сложной системы взаимоотношений человека и общества.
По своей логич. структуре С. с. т. могут быть историкогенетическими или структурно-функциональными. Важным стимулом в их развитии являются методологич. идеи системного анализа, ориентирующие теоре­тич. мышление на поиск оснований целостности иссле­дуемых объектов, выявление системообразующих при­знаков, установление внутр. субординации и иерархии во взаимодействии всей совокупности факторов, воздей­ствующих на исследуемый процесс. По объективным основаниям С. с. т. различаются в зависимости от содер­жания исследуемых и интерпретируемых частных соци­альных процессов.
Необходимые компоненты С. с. т. в рамках марксист­ской социологии - совокупность гипотез, возникаю­щих на стыках теоретич. анализа проблем и практич. мышления; накопленный эмпирич. материал; зафикси­рованные эмпирич. закономерности; более или менее богатая разработка спец. понятийного аппарата; изу­чение специфич. социальных потребностей и интересов, действующих в рамках исследуемого процесса; критич. анализ используемых в данной области показателей зрелости социальных явлений; разработка социально-психологич. типологии устойчивых и динамичных ви­дов отношений, способов восприятия действительно­сти и практич. действия; обоснование наиболее вероят­ных прогнозов развития изучаемых частных процессов.
В сов. социологии наиболее развиты С. с. т. мотива­ции трудовой деятельности и факторов, её обусловлива­ющих; социализации личности; функционирования, распространения и эффективности воздействия массовой информации.
В немарксистской социологии С. с. т. рассматрива­ются как теории "среднего уровня". Идея теорий "сред­него уровня" была выдвинута в 50-х гг. Мертоном, ут­верждавшим что состояние социологич. науки пока ещё не позволяет принять к.-л. общую теорию развития об­щества в целом и что для создания такой теории необ­ходимо начать с построения теорий "среднего уровня".
Выдвижение Мертоном теорий "среднего уровня" имело двойств. смысл. Во-первых, они противопостав­лялись господствовавшей в 50-х гг. теории социального действия - общей социологич. теории, развивавшейся Парсонсом. Во-вторых, концепция теории "среднего уровня" имела ярко выраженную позитивистскую ори­ентацию и была направлена также против материа­листич. понимания истории. В сов. социологич. лит-ре взгляды Мертона были подвергнуты всесторонней кри­тике. Подчёркивая определяющую методологич. роль общесоциологич. теории, социологимарксисты исхо­дят из того, что знание общих закономерностей историч. процесса должно дополняться знанием частных соци­альных процессов. Для их анализа и разрабатываются С. с. т., что способствует творческому развитию историч. материализма и науч. коммунизма.


© 2009-2020  lib.ltd.ua