Веб-бібліотека - головна сторінка


Причепій Є. М. та ін. Філософія:

Сутність філософії та її роль у суспільстві. Світогляд, його структура і функції. Типи світоглядів. Поняття "філософія". Предмет філософії. Соціальні умови формування в філософії. Духовні джерела філософії. Філософські проблеми та дисципліни. Специфіка філософського знання. Філософські методи. Функції філософії. Історичні типи філософії. Методологічні проблеми історії філософії. Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Методи історико-філософського аналізу. Західна та східна моделі (парадигми) філософії. Філософія в Давніх Індії, Китаї та Греції. Давньоіндійська філософія. Давня китайська філософія. Філософія Давньої Греції. Філософія Середньовіччя та Відродження. Філософія Середньовіччя...

Диомидова Г. Н. Библиографоведение: Общее библиографоведение (основы теории, истории и организации библиографии). Общее понятие о библиографии и библиографоведение. Библиографическая информация (основные формы ее закрепления и передачи). Библиографическая деятельность (общая характеристика). Информационно-библиографические ресурсы (общая характеристика). Пособия национальной библиографии. Специальные библиографические пособия. Издательские и книготорговые библиографические пособия. Краеведческие библиографические пособия и указатели местной печати. Организация библиографии в Российской Федерации (общие вопросы). Специальное библиографоведение (краткий обзор информационно-библиографических ресурсов по отраслевым комплексам)...
Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Основи стандартизації. Державна система стандартизації України. Загальні відомості про стандартизацію. Основні терміни та їх визначення з стандартизації. Організація роботи зі стандартизації в Україні. Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації. Рада стандартизації. Технічні комітети стандартизації. Інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. Мета та основні принципи державної політики у сфері стандартизації. Об'єкти стандартизації. Стандарти та їх застосування. Порядок розроблення і прийняття, перевірки, внесення змін та перегляду стандартів. Порядок застосування стандартів. Застосування стандартів у технічних регламентах...
Вступ до соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної: Соціальна робота як суспільне явище. Сутність соціальної роботи. Місце соціальної роботи в сучасному суспільстві. Сутність соціальної роботи як фахової діяльності. Соціальна робота як наука. Соціальна робота як навчальна дисципліна. Виникнення та еволюція соціальної роботи. Проблеми періодизації історії соціальної роботи. Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності. Зародження фахової соціальної роботи. Еволюція методології фахової соціальної роботи. Історія фахової соціальної роботи в Україні. Соціальна робота у структурі соціально-гуманітарних наук. Філософія соціальної роботи. Філософія і соціальна робота. Філософське осмислення практики соціальної роботи...
Макарова О.В. Державні соціальні програми: Теоретичні засади програмного регулювання соціальної сфери. Об'єктивно-історичні передумови застосування державних соціальних програм. Історичні корені застосування систем соціального захисту. Об'єктивні передумови застосування державних соціальних програм у сучасний період історії. Досвід застосування соціальних програм у країнах «загального добробуту». Особливості застосування соціальних програм в Україні у перехідний період. Сутність та методологічні основи програмного регулювання соціальної сфери. Програмування як інструмент реалізації соціальної політики. Сутність категорії «державна соціальна програма». Методологія розробки державних соціальних програм. Класифікація соціальних програм...

СОЗНАНИЕ

(моральное) - одна из форм общественного С." являющаяся, как и др. его формы (политическое, правовое, эстетическое, религиозное С. и т. д.), отражением социального бытия людей, и в первую очередь производственных отношений. Нравственное С. фиксирует в себе исторически изменяющиеся и развивающиеся моральные отношения, представляет собой субъективную сторону нравственности. При анализе природы и специфики морального С. марксистская этика исходит из понимания той роли, к-рую выполняет нравственность в системе социальных отношений, и того способа, каким она осуществляет регулирование общественной жизнедеятельности людей. Мораль предписывает людям определенные поступки в качестве их долги. Поэтому в моральных представлениях объективная общественная необходимость, исторические потребности человечества и классовые интересы выражаются в особой форме - в виде идеи о должном (о том, что нечто должно или не должно быть осуществлено). Эта моральная форма осознания людьми общественной необходимости получает и специфически нравственное обоснование. Поступки должны совершаться постольку, поскольку они представляют собой благо, добро, предпочтительны перед всеми др. возможными поступками. Т. обр" нравственное С. рассматривает явления и поступки не с т. зр. их причинной обусловленности, а с т. зр. их достоинства, ценности. Нравственность предоставляет человеку выбор между добром и злом, к-рый он должен совершить не в силу неизбежной необходимости, а по своему собственному признанию этой необходимости. Соответствующим образом моральное С, оценивает действия людей и общественные явления: оно не объясняет их происхождения, а лишь выражает свое положительное или отрицательное отношение к ним, осуждает или одобряет их (Оценка). Предписа-тельно-оценочное отношение к действительности и деятельности человека составляет важнейшую особенность морального С. Отсюда следует, что моральное С. имеет свою особую, ограниченную сферу действия. Оно способно направлять поступки людей лишь постольку, поскольку перед ними действительно раскрывается возможность свободного выбора. В осн. это область индивидуального поведения. В то же время моральное С, не способно изменить или хотя бы объяснить социальную практику того или иного об-ва в целом. Классики марксизма неоднократно предостерегали против морализирования, распространения логики морального сознания на те области, где она уже неприменима. В. И. Ленин оценивал как морализирование социальную теорию народников, к-рые допускали свободу выбора в истории и считали, что вопрос о будущем об-ве должен решаться по критерию предпочтительности (Идеал). Вместе с тем классики марксизма указывали, что моральное С. способно угадывать логику Щ исторического процесса (хотя и не может вскрыть его объективный; характер). "Если нравственное сознание массы объявляет какой-либо экономический факт несправедливым... - писал Ф. Энгельс, - то это есть доказательство того, что этот факт сам пережил себя..." (т. 21, с. 184). Во всей предшествующей истории моральное С. имело внутренне противоречивый характер. С одной стороны, оно выражало устремления и желанй масс, а с др. стороны, эти желанна часто приводили к противоположному результату, противоречат ему интересам самих же масс. Моральные идеи, в к-рых выражались эти желания, превращались в духовное средство порабощения трудящихся (напр., идея любви). Содержание моральных требований и понятий исторически изменяется в зависимости от социальных условий, но при этом сохраняются неизменными нек-рые общие отличительные черты морального С. Во-первых, со времени формирования нравственности в истории человечества такими устойчивыми особенностями обладают моральное С. в целом и его простейший элемент - моральное требование. Это -нормативность, безличность, всеобщность и универсальность оценок и предписаний нравственности (Требование.) Во-вторых, остается относительно стабильной структура морального С. - система определенных понятий, в к-рых выражаются те или иные представления (Общечеловеческое и классовое в нравственности). Во всякой достаточно развитой системе нравственности можно обнаружить следующие элементы: нормы, объединяющиеся в кодекс, представления о моральных качествах, оценки, нравственный и общественный идеалы, принципы, понятия добра и зла, справедливости и т. д. Каждая из этих форм морального С. обладает своими особенностями, особым образом направляет поведение людей. Эти формы находятся между собой в определенных связях и зависимостях. Структура морального С, определяет особую логику морального языка, к-рая применяется людьми при обосновании различных моральных представлений и решении конкретных нравственных проблем.