Веб-бібліотека - головна сторінка


Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні:

Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...

Заблоцький Б. Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Загальні засади національної макроекономіки. Методологія національної макроекономіки. Сутність національної макроекономіки. Питання національної макроекономіки в Конституції України. Національно-економічне мислення. Показники національної макроекономіки. Оцінка продуктивності та ефективності національної економіки. Національні продуктивні сили. Теорія формування і розміщення продуктивних сил. Сутність продуктивних сил. Економічні закони і розміщення продуктивних сил. Економічне районування і територіальна структура господарства. Методологія економічного районування. Методи аналізу територіальної організації економічної системи...
Зубенко Л.Г. та ін. Ділові папери в менеджменті: Документ - основний вид офіційно-ділового стилю. Історія розвитку діловодства. Виникнення справочинства. Актове діловодство. Приказне діловодство. Колегіальне діловодство. Виконавче діловодство. Радянське діловодство. Діловодство в Україні. Вимоги до оформлення реквізитів документа. Реквізит - елемент документа. Вимоги до тексту документів. Написання цифр та символів у ділових паперах. Загальна документація. Довідково-інформаційні документи. Розпорядчі документи. Організаційні документи. Спеціалізована документація. Документи з організації зовнішньоекономічної діяльності. Документи з господарської діяльності. Господарсько-договірні документи. Договори щодо створення нових форм господарювання...
Соціологія: Підручник / В.П.Андрущенко: Вступ до соціології. Що і як вивчає соціологія. Соціологія - наука про суспільство. Предмет та об'єкт соціології. З історії становлення соціології. Виникнення та становлення соціологічних знань. Джерела соціологічних знань. Розвиток соціальних знань в Стародавньому Світі. Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження. Особливості розвитку соціальних знань в XVII ст. Філософія історії - новий етап в розвитку соціального пізнання. Становлення та розвиток соціології в XIX - XX ст.ст. (Класичний період). Опост Конт і Герберт Спенсер - основоположники соціології - самостійної науки. Дальший розвиток соціології в XIX ст. Психологічні школи в соціології. Емпіричні соціальні дослідження...
Орбан-Лембрик Л.Е., Кощинець В.В. Юридична психологія: Юридична психологія в системі наукового знання. Предмет і завдання юридичної психології. Структура юридичної психології. Принципи і методи юридичної психології. Історія становлення і розвитку юридичної психології. Передумови виникнення юридичної психології. Оформлення юридичної психології як науки. Сучасний етап розвитку юридичної психології. Психологія особистості й діяльності. Психологія особистості. Психологія діяльності. Психологія юридичної діяльності. Психологічна специфіка юридичної діяльності. Морально-психологічні засади юридичної діяльності. Емоції, воля і мотиви в юридичній діяльності. Соціалізація особистості. Соціально-психологічна характеристика особистості...
Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Митна справа: Митна справа як важлива складова зовнішньоекономічної політики України. Система методів державного регулювання зовнішньої торгівлі. Вплив митного регулювання на економіку країни. Алгоритм оцінки ефективності використання митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Митна справа в Україні. Організація митної справи в Україні. Функції митної служби. Органи державного регулювання митною справою. Діяльність митних органів України на сучасному етапі. Контрольні питання:. Митний тариф як інструмент економічної політики держави. Зміст і функції митних тарифів. Структура Митного тарифу України. Види мита. Застосування ставок мита. Аналіз використання тарифних методів регулювання в Україні...

СОЗНАНИЕ

- способность человека оперировать образами социальных взаимодействий, действий с предметами, природных и культурных связей, отделенными от непосредственных контактов с людьми и актов деятельности, рассматривать эти образы в качестве условий, средств, ориентиров своего поведения. Понятие С. значительно эже понятия психики; психика трактуется как средство взаимодействия живого существа (в т. ч. и человеческого индивида) с непосредственной средой, как отражение и переживание им жизненного процесса; С. может быть понято как уровень психики, как совокупность психических способностей, обеспечивающих включение в саморегуляцию и самоориентацию человека социальных и культурных схематизмов деятельности, опосредованных ими природных связей и космических ритмов. С. исследуется различными научными дисциплинами, понятие С. входит в состав важнейших религиозных и политических учений. В философии С. в основном трактуется как проблема человеческого бытия, как способ отображения проблемное*(tm) общественного процесса, как явление, обеспечивающее связность человеческой истории и культуры. С. выступает в единстве своих общественных и индивидных "измерений". Способность человека соединять образ своей деятельности с образами различных социальных взаимодействий служит необходимым условием реализации социальных связей и, соответственно, общественной жизни. По сути, С. фиксирует социальную связь в самом индивиде. Эта связь обнаруживается в нем как "со-знание", т. е. как разделенное с другими людьми знание о необходимом содействии в воспроизводстве социального процесса. Она же выявляет социальную значимость существования индивида, его поведения, самобытного развития его сил.
С. человека, как особого рода его связь с миром, носит "нелинейный" характер. В нем сопрягаются различные отношения человека к людям, вещам, природе, подкрепленные разделенным характером деятельности, в которой он обособлен от людей и зависим от них. Сама эта способность сочетать разнообразные - явные и скрытые - связи оказывается невидимым "центром" С. Сформированность этой способности обусловливает зрелость, "вменяемость" С. Ее деградация ведет к распаду С. В каждый момент времени С. человека к чему-то привлечено, на чем-то зафиксировано. Оно само определяется, "раскрывается", проясняется в отношении к определенному предмету. Это - условие его нормальной работы. Вместе с тем такое доопределение С. является предметной конкретизацией человеческих сил, их развитости. С. фиксирует отношение индивида к предмету, форме и качеству последнего как связь человека с другими людьми, деятельностями, им присущими. С. вводит связь индивида с другими людьми в его отношениях к предметам, процессам и стихиям, за ними скрывающимся. Предмет как бы до-определяет человеческие потребности, желания, воления. Он очерчивает их конкретный, содержательный смысл и одновременно обнаруживает их значение, их отношение к деятельным силам других людей. Примерно то же самое он делает и с жестовыми и звуковыми сигналами, с помощью которых люди реализуют сознательное общение. Слово, "живущее" в общении людей, позволяет уловить многогранность человеческого С. Оно указывает на присутствие С. в связи знаков и предметов в человеческой деятельности. Оно же оговаривает это присутствие "двойной" отнесенностью предмета С. к потребностям индивида и к деятельности общности. Оно указывает на С. как на способность человека соединять индивидуальный смысл и общее значение действия. И тут же подразумевает необходимость такой способности как средства сохранения общественных связей. Оно фиксирует определенность С., связь его образов с конкретными предметами. И тут же обусловливает эту конкретность С., связывает ее с разделенным характером деятельности человеческой общности. Конкретность и отвлеченность С. оказываются естественными формами его бытия. Человеку жизненно важно связать индивидуальный смысл действия с общим значением предмета и скрытыми за ним связями. Ему необходимо включать свои представления в более отвлеченную картину бытия.
С. является особого рода объектом не поддающимся обычным способам нсследования и объяснения. Оно функционирует в качестве "органа" жизни человека, но жизни, не заключенной в границы его тела, а как раз выводящей его силы за эти границы, - в мир человеческих взаимодействий, средств человеческой деятельности, культурных форм и разнообразных природных стихий. Собственно, жизнь С. и есть переход через эти границы, а также через границы только биологических возможностей человека или только физических качеств предмета. Эти "выходы" С. за рамки телесно-предметных определенностей имеют, по сути, единый смысл: связать различные аспекты человеческого существования, отделившиеся в сложном переплетении индивидных, социальных, культурных, природных, исторических "измерений" человеческого бытия. В "приливах" своих С. дает связные выражения жизни. В "отливах" оставляет предметные, образные, знаковые свидетельства и отпечатки возможности этих связей.
В. Е. Кемеров