Веб-бібліотека

Суховірський Б. І. Регіональна стратегія економічного розвитку України:

Теорія і практика сучасного репоналізму. Методологія і маркетинг регіональних умов господарювання. Сучасні форми світогосподарської інтеграції. Інноваційна регіональна політика і програми. Геоінформаційні системи в економіці. Особливості європейського регіоналізму. Організаційні засади європейського регіоналізму. Загальноєвропейські принципи регіонального співробітництва. Правові основи європейського регіоналізму. Зарубіжний досвід утворення єврорегіонів та прикордонної співпраці. Регіоналізація відкритої економіки України. Пріоритетні напрями світової господарської інтеграції. Конкурентноздатність відкритої економіки. Перспективи українського регіоналізму. Геоекономіка і регіональна політика...

Гелей С. Д., Пастушенко Р. Я. Теорія та історія кооперації: Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооперативи. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Кооперативи виробників. Кооперативи споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Принципи - фундамент кооперативу. Міжнародні та національні кооперативні принципи. Зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Загальнолюдські цінності - підґрунтя кооперативних принципів. Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...

СОЗЕРЦАНИЕ

чувственная ступень познания (см. Отражение, Теория познания). В идеалистич. филос. тра­диции можно выделить два осн. понимания С., причём оба они непосредственно связаны с понятием интуиции. Первое из них восходит к Платону, у к-рого С. высту­пало как внечувственное познание идей и составляло основу познания "по истине". Второе развивалось Кантом, к-рый противопоставлял С. как мышлению, так и ощущению и трактовал его как представление о единичном предмете, к-рое должно подвергаться в позна­нии категориальной переработке. В феноменологии Гуссерля рассматриваются оба вида С.- "эмпириче­ское" (сознание об индивидуальном предмете) и "эйде­тическое", предметом к-рого является сущность ("эйдос").
Домарксистский материализм истолковывал познание как С., пассивный процесс восприятия внеш. мира, действующего на органы чувств человека. "Главный не­достаток всего предшествующего материализма - вклю­чая и фейербаховский - заключается в том, что пред­мет, действительность, чувственность берётся только в форме объекта, или в форме созерцания, а не как человеческая чувственная деятельность, практика, не субъективно" (Маркс К., см. Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 3, с. 1). Марксизм показал, что познание есть не пассив­ное С., а активная деятельность, неразрывно связанная с преобразованием мира.


© 2009-2020  lib.ltd.ua