Веб-бібліотека - головна сторінка


Роменець В. А. Історія психології XX століття:

Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...
Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...
Лубський В.І. Релігієзнавство: Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...
Заброцький M.М. Основи вікової психології: Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Дейтус К. Сміт, молодший. Посібник книговидавця: Книговидання і національний розвиток. Генеральна стратегія та головні цілі. Партнери у книгосвіті. Процес книговидання. Економіка книговидання. Редакційна робота: від ідей до книжок. Редагування рукопису. Оформлення книжки. Книговиробництво: друк і оправа. Книготоргівля. реклама: Як заохотити людей до купівлі книжок. Види книговидання. прибуткові видання та інші види книжок. Підручники. Дитяча література. Масове розповсюдження. Книжкові клуби та передплатні видання. Переклади - вікна у світ. Розбудовуючи майбутнє. Бібліотеки, розвиток письменності та читання. співробітництво видавців. Окремі питання. Видавничі права і контракти. Кілька нотаток про бухгалтерію. Книгарня. Навчання книгоіндустрії...
Басаков М. И. Кадровое делопроизводство: Система управления персоналом организации. Кадровая политика в современных условиях. Становление системы управления персоналом. Организационная структура службы управления персоналом. Методы управления персоналом. Трудовая мотивация - социальная основа управления персоналом. Функции и структура отдела управления персоналом. Кадровое обеспечение отдела управления персоналом. Делопроизводственное обеспечение системы управления персоналом. Классификация документации, используемой в управлении персоналом. Оформление организационно-кадровой документации. Устав организации. Правила внутреннего трудового распорядка. Штатное расписание. Оформление положений о структурных подразделениях (службах)...
Горгашич В. О. Морфологія української мови: Поняття про граматику. Граматичне значення. Граматична форма. Граматична категорія. Об'єкт і предмет морфології. Частини мови і принципи їх класифікації. Система частин мови за В. Виноградовим. Проблема поділу слів на частини мови в сучасному мовознавстві. Самостійні частини мови. Іменник. Загальна характеристика іменника як частини мови. Лексико-граматичні розряди іменників. Іменники конкретні і абстрактні. Іменники загальні і власні. Іменники предметні і речовинні. Іменники збірні і одиничні. Морфологічні ознаки іменника. Категорія істот і неістот. Категорія роду іменника. Засоби вираження категорії роду. Граматичний і семантико-граматичний рід іменників. Класифікація іменників за родами. Рід абревіатур...

СОЮЗ РАБОЧЕГО КЛАССА И КРЕСТЬЯНСТВА

форма классового сотрудничества двух трудящихся классов в бурж.-демократич., нар.-демократич. и соци­алистич. революциях, в антиимпериалистич. и нац.-освободит. движениях, в строительстве социализма и ком­мунизма, обусловленная совпадением их коренных ин­тересов. Идею необходимости С. р. к. и к. в борьбе за свержение господства буржуазии впервые высказали К. Маркс и Ф. Энгельс. Они считали, что рабочий класс сможет выполнить свою всемирно-историч. миссию, ес­ли он установит союз с непролет. трудящимися массами, прежде всего с крестьянством, и возглавит их в революц.-освободит. борьбе (см. Гегемония пролетариата). "Крестьяне... находят своего естественного союзника и вождя в городском пролетариате, призванном ниспровергнуть буржуазный порядок" (Маркс К., см. Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., т. 8, с. 211). Если рабочий класс будет поддержан крестьян­ством, то "... пролетарская революция получит тот хор, без которого ее соло во всех крестьянских странах превратится в лебединую песню" (M a p к с К., там же, с. 607, прим.). В. И. Ленин развил учение о С. р. к. и к. в новых историч. условиях, разработал стратегию и тактику классовых союзов пролетариата в бурж.-де­мократич. и социалистич. революциях. В период борь­бы за победу бурж.-демократич. революции в России партия большевиков выдвинула лозунг "вместе со всем крестьянством против царя и помещиков". В противо­вес установкам меньшевиков и троцкистов, считавших всё крестьянство реакц. массой, большевики, опираясь па идеи Ленина, исходили из того, что крестьянство заинтересовано в уничтожении помещичьего землевла­дения, пережитков крепостничества. В Окт. революции 1917 Коммунистич. партия, учитывая классовую неод­нородность крестьянства, ориентировалась на союз рабочего класса с беднейшим крестьянством при ней­трализации среднего крестьянства, что было обусловлено его колебаниями между рабочим классом и буржуа­зией.
После победы Окт. революции Ленин рассматривал С. р. к. и к. как высший принцип диктатуры пролета­риата. 8-й съезд РКП(б), исходя из изменения соци­альной структуры деревни в результате революц. пре­образований, провозгласил новую линию партии: уметь достигать соглашения со средним крестьянином, ни на минуту не отказываясь от борьбы с кулаком и прочно опираясь на бедноту.
В результате осуществления ленинского плана по­строения социализма в СССР, включавшего индустриа­лизацию страны, кооперирование мелких крест. х-в и проведение культурной революции, возросли числен­ность и влияние рабочего класса, коренным образом изменилось положение крестьянства, к-рое стало социалистич. классом.
Политич. и экономич. союз разных по сво­ей социальной природе классов превратился в тесную дружбу социально однотипных классов. В ходе развития социалистич. строя возник и упрочился союз рабочего класса, колх. крестьянства и нар. интеллигенции. На этой основе сложилось социально-политич. и идейное единство сов. общества. В условиях развитого социа­лизма повышение роли рабочего класса связано с рос­том его численности, идейно-политич. зрелости, образо­ванности и проф. квалификации. С индустриализацией с.-х. произ-ва труд колх. крестьянства постепенно сбли­жается с трудом рабочих, на селе повышается число механизаторов и др. квалифицированных профессий. Сближение гос. и кооп. собственности, развитие межхоз. орг-ций и агропром. комплексов, введение гаран­тированной оплаты труда в колхозах и распространение на колхозников системы социального обеспечения, ус­тановленной для рабочих и служащих, ведёт к ликвида­ции различий в социальном положении рабочих и кре­стьян. Быстро растёт численность интеллигенции, игра­ющей всё более значит. роль в жизни социалистич. об-ва. В то же время в производств. деятельности значит. части рабочих и колхозников переплетается умств. и физич. труд. В ходе стирания межклассовых различий революц. идеология и мораль рабочего класса, его кол­лективистская психология, интересы и идеалы стано­вятся достоянием всех социальных групп и слоев сов. общества. Важнейшей задачей дальнейшего развития является ликвидация тяжёлого неквалифицированного труда в городе и деревне, выравнивание культурно-бы­товых условий жизни, преодоление существ. различий между городом и деревней, создание бесклассовой структуры общества в историч. рамках зрелого соци­ализма.
В других социалистич. странах С. р. к. и к. формиро­вался в ходе освободит. борьбы против фашизма и внутр. реакции. В результате нар.-демократич. и социа­листич. революций, агр. реформ, приведших к ликвида­ции капиталистич. отношений в с. х-ве, социалистич. кооперирования, проводившегося с учётом своеобразия историч. условий, С. р. к. и к. укрепился.
В развивающихся странах Азии, Африки и Лат. Аме­рики проблемы С. р. к. и к. определяются уровнем раз­вития и социальным строем отд. стран. Во многих из них крестьянство составляет подавляющее большинство населения, на него оказывают значит. влияние сохра­нившиеся общинные, родо-племенные, феод. отношения, религ. и др. пережитки. Рабочий класс в этих странах ещё недостаточно развит. Складывание С. р. к. и к. в решающей мере связано с направлением обществ. раз­вития, определяемым программами социальных сил, стоящих у власти. При этом важнейшим является вы­бор социалистич. или капиталистич. ориентации, обус­ловливающей характер агр. преобразований и путей индустриализации.
В развитых капиталистич. странах в результате на­уч.-технич. революции в с. х-ве усиленно развивается концентрация произ-ва и капитала, что приводит к быстрому вытеснению мелкого, а также значит. массы среднего произ-ва. Установление господства и контроля гос.-монополистич. капитализма над с. х-вом вызывает в первую очередь сопротивление мелких с.-х. произво­дителей. Вместе с тем рождается определ. общность ин­тересов, несмотря на существующие противоречия, у всех с.-х. производителей (мелких, средних и отчасти даже крупных) в борьбе с наступлением монополий. В качестве средства защиты крестьян и фермеров против монополий выступает кооперация, к-рая, кроме экономич. выгод объединения крестьян, способствует уставовлению связей с организациями рабочего класса. Все эти процессы служат предпосылкой складывания прочного С. р. к. и к. в развитых капиталистич. странах, расши­рения влияния рабочего класса на непролет. слои де­ревни. Коммунистич. партии в этих странах исходят из необходимости укрепления сотрудничества пролет. и непролет. слоев трудящихся в борьбе за глубокие антимонополистич., демократич. преобразования.