Веб-бібліотека - головна сторінка


Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу:

Теоретичні основи маркетингу підприємств туристичного бізнесу. Сутність маркетингу підприємств туристичного бізнесу та етапи його розвитку. Система маркетингу підприємства туристичного бізнесу в інформаційній економіці. Теоретичні засади мотивації споживачів туристичного продукту та їх поведінки. Технологія сегментації як методологічна основа впровадження маркетингу співпраці. Аналіз впливу маркетингового середовища на діяльність підприємств туристичного бізнесу. Вплив мегачинників на маркетинг підприємств туристичного бізнесу України. Дослідження впливу найважливіших макрочинників на розвиток українського туристичного ринку. Структура та динаміка мікросередовища функціонування підприємств туристичного бізнесу...

Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Стандарти - нормативна база управлінням якістю продукції і сертифікації. Загальні відомості про стандартизацію. Органи з стандартизації в Україні. Основні положення державної системи стандартизації України. Організація робіт з стандартизації і загальні вимоги до стандартів. Порядок впровадження стандартів і державний нагляд за їх додержанням. Вітчизняні системи стандартів. Роль уніфікації в промисловому виробництві. Нормоконтроль технічної документації. Техніко-економічна ефективність стандартизації. Міжнародна та європейська діяльність з стандартизації та участь у ній України. Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості. Міжнародні стандарти ISO серії 9000...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Палеха Ю. І. Управлінське документування. Кадрове діловодство: Особливості складання кадрової документації. Вимоги до кадрового діловодства. Визначення поняття «кадрового діловодства». Основні обов'язки і функції кадрових служб. Організація праці співробітників кадрових служб. Призначення документації з кадрів. Завдання обліку кадрів. Місце та склад кадрової документації. Основні групи кадрових документів. Класифікація документів з особового складу. Ведення трудових книжок. Особливості ведення і збереження трудових книжок. Заповнення трудових книжок. Порядок внесення записів про нагородження й заохочення. Порядок внесення відомостей у разі звільнення. Порядок виправлення записів у трудових книжках. Оформлення дублікату трудової книжки. Ведення обліку трудових книжок...

СОЛОВЬЕВ Владимир Сергеевич

(1853-1900) - рус. религиозный философ, публицист и поэт. Проблема человеческой личности, трактуемая в духе христианской традиции, - одна из стержневых - в философии С. Он видел в личности не только относительно самостоятельную духовную реальность, но и первичный элемент метафизической коллективной личности-человечества. С. рассматривал человека как "связующее звено между божественным и природным миром". Поэтому любое индивидуальное человеческое существование приобретает у него универсальный смысл. Божество (абсолют) и человеческая личность, по С., суть осн. (хотя. и неравнозначные) моменты эволюции вселенной, цель к-рой-преодоление мирового зла, просветление и одухотворение мира. Человек, несовершенный, но наделенный потенцией безграничного совершенствования, томится противоречием между поиском абсолютной свободы и ощущением зла мира, где господствует механическая причинность. Поэтому "в различении добра и зла, истины и лжи заключается весь существенный интерес человеческой жизни". В своем земном пути личность, по С., имеет возможность реализации двух типов свободы: "положительной" и "отрицательной". Первая достигается стремлением к познанию абсолюта и обеспечивает человеку способность к исполнению божественных предначертаний, вторая -неограниченным самоутверждением единоличного "Я", что приводит к отрицанию свободы (неограниченное са· моутверждение, неся несвобод др., перестает быть свободою для самого индивида). Философе обосновывая неизбежность духовного саморазрушения "гордого человека", С. выступает продолжателем этической проблематики произв. Достоевского. Равно разрушительным представляется С. групповое самоутверждение. нако С. не мыслит самоотреч( ради поисков абсолюта как от свободы вообще. Человек объективно реализует и субъективно ощущает свою свободу в акте любви (к людям, к природе, к богу) и в нравственном поступке. Путь к положительной свободе открывается человеку через опыт переживания стыда, сострадания к др., а также критического самонаблюдения. Вслед за Кантом С. полагает, что, преодолевая инерцию механической причинности нравственным усилием, человек приближает себя к абсолюту, олицетворяющему полноту "истины, добра и красоты". Познание, нравственность и творческая свобода для С. в конечном счете нераздельны, как нераздельны заблуждение, зло, безобразие. Платоновское учение об эросе сочетается у С. с кантовским категорическим императивом на основе христианской антропологии. Проблему добра и зла на земле С. решает также в религиозном духе: личность Христа -свидетельство и гарантия конечного торжества добра. Вместилищем накопленного и закрепленного в истории нравственного опыта человечества С. считал христианскую церковь. Сознательно отвергая научное рассмотрение проблем этики, С. придавал вопросу о соотношении свободы н необходимости в истории и человеческой жизни метафизически-иррациональный смысл и оказался в этой области предтечей этических концепций христианской философии XX в. и религиозного экзистен-цнсьшэма. Осн. труды С., в к-рых разрабатывается этическая проблематика: "Критика отвлеченных начал" (1880), "Духовные основы жизни" (1884), "Смысл любви" (1892), "Оправдание добра" (1897-99), "Три разговора" (1900).