Веб-бібліотека - головна сторінка


Заброцький M.М. Основи вікової психології:

Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...

Русаловський А. В. Правові та організаційні питання охорони праці: Загальні питання охорони праці. Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Основні розділи дисципліни "Основи охорони праці". Основні поняття в галузі охорони праці. Основні терміни та визначення. Класифікація шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Класифікація виробничих травм. Правові основи охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці. Закон України "Про охорону праці". Гарантії прав громадян на охорону праці. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій. Найважливіші надбання закону "Про охорону праці". Відповідальність за порушення законодавства про ОП. Контрольні питання. Державні нормативно-правові акти з охорони праці...
Збожна О. М. Основи технології: Сировина, паливо, енергія, технологічні процеси і технологічні системи. Вступ до технології. Основні поняття та визначення. Вчення про технологію. Продуктивність. Собівартість. Якість. Типи виробництв та їх ознаки. Охорона довкілля. Техніка безпеки й охорона праці на виробництві. Сировина. Класифікація сировини. Вода. Повітря. Корисні копалини та способи їх добування. Підготовлення сировини до перероблення. Якість сировини та її вплив на якість продукції. Раціональне використання сировини. Паливо й енергія. Паливо. Енергія, її види та джерела. Раціональне використання енергії. Технологічні процеси. Виробничний і технологічний процеси. Поняття про виробничий і технологічний процеси. Складові технологічного процесу...
Проектування інформаційних систем / За ред. В. С. Пономаренка: Загальнотеоретичні засади проектування автоматизованих інформаційних систем. Системотехнічні аспекти теорії проектування автоматизованих інформаційних систем. Системний підхід, цілі та принципи проектування інформаційних систем. Декомпозиція інформаційної системи. Якість та ефективність інформаційної системи. Процес проектування інформаційної системи. Сутність процесу проектування, його стадії та етапи. Учасники процесу проектування. Трудомісткість етапів проектування. Методи і засоби проектування інформаційних систем. Сутність і класифікація методів проектування інформаційних систем. Засоби проектування інформаційних систем та їх класифікація. Методи і моделі прийняття проектних рішень...

СОКРАТ

(470/469-399 до н. э.) - древнегреч. философ, развивавший учение "моральной философии" (устно, в форме диалога и диспута). Репутация С., созданная современниками и изображавшая его как одного из софистов, а также критика им нек-рых черт политической системы афинской демократии вызвали враждебное к нему отношение демократических руководителей Афин. С. был привлечен к суду по обвинению в религиозном нечестии, приговорен к смерти и принял яд. Учение С. известно в изложении его учеников, а потому неполно и противоречиво. Гл. задача философии, как ее понимает С.,-этическая: создание учения о том, как следует жить. Но т. к, жизнь -искусство, а для совершенства в искусстве необходимо его знание, то гл. (этическому) вопросу философии предшествует вопрос о сущности знания. Знание С. толковал как усмотрение общего (или единого) для целого ряда вещей (или их признаков). Знание есть, т. обр. понятие о предмете и достигается посредством определения понятия. Предметом знания может быть, по С., только то, что доступно целесообразной деятельности человека. Согласно С., наиболее доступна человеку деятельность его души. Поэтому осн. задачей познания С. провозглашает самопознание ("познай самого себя" ). Все частные цели подчиняются единой общей и высшей цели, к-рая есть безусловное высшее благо. Эта мысль резко отличает учение С. от крайнего этического релятивизма софистов. Однако в условиях человеческой жизни С. признавал относительный релятивизм, неизбежный для всякой целесообразной деятельности: благо обусловливается пользой и удовлетворением; хорошее есть одновременио и полезное для достижения цели, с т. зр. к-рой оно определяется как хорошее. Рационалистнчоская этика С. тесно связана с его взглядом на роль понятий; он отождествляет нравственную доблесть со знанием. Деятельность человека всецело определяется его понятиями о доблести, о благе и вытекающими из этих понятий целями. Поэтому, утверждал С., никто не может заблуждаться или дурно поступать по доброй воле. Т. обр., С. свел всякое аморальное действие к простому незнанию или заблуждению, а мудрость - к совершенному знанию. Этический рационализм С. был замечен уже философами древности. Аристотель, напр., отмечал, что С. превратил добродетели в понятия, в науки или познания особого рода, достигаемые посредством индуктивных приемов определения этих понятий. В середине и во второй половине XIX в. этический рационализм С.подвергся резкой критике со стороны буржуазных философов, выступивших против интеллекта как орудия творчества и познания (Кьеркегор, Ницше). В XX в. его критиковал с позиций религиозного экзистенциализма рус. философ и литератор Лев Шестов.