Веб-бібліотека

Турковский О. Л. Организация продажи непродовольственных товаров:

Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Понятие и функции розничных торговых предприятий. Виды розничной торговой сети. Типизация розничной торговой сети. Специализация розничной торговой сети. Развитие и размещение розничной торговой сети. Задачи и перспективы развития розничной торговой сети. Плановый характер размещения розничной торговой сети. Основные показатели, характеризующие розничную торговую I сеть. Размещение торговой сети в городах. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Виды торговых зданий и помещений. Проектирование торговых зданий. Планировка и технико-экономические расчеты площади магазина...

Пшенко А.В. Документационное обеспечение управления (Делопроизводство): Роль документационного обеспечения в управлении. Развитие информационных технологий и документов. Роль документационного обеспечения управления в современной организации. Нормативно-правовая база документационного обеспечения управления. Реквизиты документов и общие правила их оформления. Придание юридической силы различным видам документов. Общие требования к бланкам. Особенности оформление наиболее распространенных видов документов. Системы и формы документов. Управление составом документов организации. Технологии документационного обеспечения управления. Типовые технологии документооборота. Структура баз данных документального фонда организации. Технологии работы с конфиденциальными документами...
Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Фіцула М.М. Педагогіка: Загальні засади педагогіки. Предмет і завдання педагогіки. Педагогіка як наука, її становлення і розвиток. Предмет і основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки. Напрями, течії зарубіжної педагогіки. Логіка і методика педагогічних досліджень. Наукові дослідження - шлях до розв'язання проблем педагогіки. Методологія педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження. Етапи педагогічного дослідження. Розвиток, виховання і формування особистості. Процес розвитку і формування особистості. Спадковість і розвиток. Вплив середовища на розвиток і формування особистості. Розвиток і виховання. Діяльність як чинник розвитку особистості. Зарубіжні теорії розвитку особистості...
Любіцева О.О. та ін. Туристичні ресурси України: Науково-методичні засади вивчення туристичних ресурсів. Глобальні тенденції розвитку туризму. Місце України на світовому туристичному ринку. Класифікація туристичних ресурсів. Інформаційні джерела та методи обробки інформації. Характеристика туристичних ресурсів. Природно-рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси та умови. Бальнеологічні ресурси. Водні туристичні ресурси. Туристичні ресурси природно-заповідного фонду України. Біотичні туристичні ресурси. Рельєф як туристичний ресурс. Культурно-історичні ресурси. Етнічні ресурси. Інфраструктурні умови використання туристичних ресурсів. Розвиток сфери гостинності. Санаторно-курортне господарство. Транспорт і транспортна інфраструктура. Туристичні підприємства...
Ломачинська І.М. Бібліографознавство: Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...
Іванова Т. В., Піддубна Л. П. Муніципальне діловодство: Документ і документаційне забезпечення управління. Документ, його роль та місце в муніципальному управлінні. Нормативно-методична база діловодства. Види документів та їх класифікація. Стандартизація, уніфікація і трафаретизація управлінських документів. Документування та документальне забезпечення управлінської діяльності. Основні вимоги до складання та оформлення управлінських документів. Формуляр документа, його основні реквізити та їх характеристика. Бланк документа, вимоги, що пред'являються до нього. Загальні вимоги до оформлення тексту документів. Оформлення організаційно-розпорядчої документації. Класифікація організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою...
Роменець В. А. Історія психології: XVII століття. Епоха Просвітництва: Історія психології як совість психолога. Дослідження з питань періодизації історико-психологічних знань. Становлення логічного осередку в історії психології - дія та вчинок. Вчинковий осередок і періодизація історії психології. Ситуативний рівень періодизації. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історія психології як історія розробки значущих проблем. Тотем і ранні людські спільноти. Ритуал і вчинок - засади психології у Давньому Китаї. Нірвана й нестримна чуттєвість - засади психології у Давній Індії. Людське і вселюдське в ідеології Пророчого руху...

СОДЕРЖАНИЕ И ФОРМА

1 Философские категории, отражающие взаимосвязь двух сторон природной и социальной реальности: определенным образом упорядоченной совокупности элементов и процессов, образующих предмет или явление, т. е. С., и способа существования и выражения этого С., его различных модификаций, т. е. Ф. Понятие Ф. употребляется также в значении внутренней организации С., и в этом значении проблематика Ф. получает дальнейшее развитие в категории структуры. В истории философии, особенно идеалистической, Ф. сводилась к структуре, а С. отождествлялось с некой неупорядоченной совокупностью элементов и свойств ("материей ), что способствовало закреплению и сохранению в течение длительного исторического периода идеалистических представлений о примате Ф. над С. В материалистической диалектике проводится различие между С. и вещественным материальным субстратом вещи ("материей ). Это особенно важно для анализа социально-экономических отношений, где все собственно природные определения вещи имеют значение Ф. существования и проявления иного, социального С. Необходимость различения "материи и С. сохраняется и в отношении собственно природных явлений: С. здесь составляет вполне определенный (т. е. взятый в единстве с его структурой) материальный субстрат, специфический для данного рода явлений. Структура, внутренняя упорядоченность - необходимый компонент С. С изменением структуры, организации существенно меняются С. объекта, его физические и химические свойства. Ф., фиксируя многообразные модификации С. способы его существования и проявления, также обладает определенной структурой. Взаимодействие С. и ф. в процессе развития обязательно включает как воздействия различных компонентов С. на Ф., так и различных компонентов Ф. на С. с учетом объективной субординации С. и ф. Во взаимосвязи С. и ф. С. представляет ведущую, определяющую сторону объекта, а Ф. - ту его сторону, к-рая модифицируется, изменяется в зависимости от изменения С. и конкретных условий его существования. В свою очередь Ф., обладая относительной самостоятельностью, оказывает обратное активное воздействие на С.: Ф., соответствующая С., ускоряет его развитие, тогда как Ф., переставшая соответствовать изменившемуся С., тормозит дальнейшее его развитие. Взаимоотношение С. и. ф. - типичный случай взаимоотношения диалектических противоположностей, характеризующихся как единством С. и ф., так и противоречиями и конфликтами между ними. Единство С. и ф. относительно, преходяще, в ходе развития неизбежно возникают конфликты и противоречия между ними. В результате появляется несоответствие между С. и ф., к-рое в конечном счете разрешается "сбрасыванием старой и возникновением новой Ф" адекватной изменившемуся С. Возникновение, развитие и преодоление противоречий между С. и ф., борьба С. и ф. (взаимопереходы С. и ф., "наполнение старой Ф. новым С., обратное воздействие Ф. на С. и т. д.) - важный компонент диалектической теории развития. Особенно сложно и диалектически противоречиво взаимоотношение С.-и ф. в развитии об-ва. Противоречия С. и ф. в способе производства, базисе и надстройке, экономике и политике и др. - одна из важнейших движущих сил общественного развития. 2. В мышлении - фундаментальные понятия логической науки, конкретное значение к-рых определяется совокупностью исходных теоретических абстракций и идеализации. В тех случаях, когда определенные стороны познания изучаются с помощью аппарата и методов совр. формальной логики, значение понятий С. и ф. мышления может быть уточнено посредством отождествления Ф. мышления (логические формы) с синтаксической структурой умозаключения, высказывания или совокупности высказываний (в частности теории), а С. мышления - с той или иной конкретной их интерпретацией (Интерпретация и модель). В материалистической диалектике как логике (Диалектическая логика) под С. мышления понимается природная и социальная действительность в том специфическом виде, в каком она предстает как объект научно-теоретического мышления, - в виде совокупности понятий, представлений, теорий, различного рода абстракций и идеализации, сформировавшихся в ходе исторического развития познания и различающихся по степени опосредствованности их отношения к действительности (конкретное и абстрактно-обобщенное познавательное С., знание теоретического и эмпирического уровня и т. д.). Ф. мышления есть многообразные способы деятельности общественного субъекта с объектом в идеальном плане, направленные на воспроизведение закономерностей и свойств объективной реальности в С. мышления (категории, восхождение от абстрактного к конкретному, различные формы умозаключений и т. д.). Совокупность ф. мышления определенным образом организует познавательное С. и направляет движение мысли субъекта в процессах получения нового знания. 3. В искусстве - взаимообусловливающие друг друга стороны искусства в целом или отдельного художественного произв., из к-рых С. принадлежит ведущая роль. С. искусства - многообразная действительность в ее эстетическом своеобразии, гл. обр. человек, человеческие отношения, жизнь об-ва во всей ее конкретности, Ф. - внутренняя организация, конкретная структура художественного произв., к-рая создается при помощи специфических изобразительно-выразительных средств для выявления и воплощения С. Осн. элементы С. произв. искусства - его тема и идея. Тема. раскрывает круг жизненных явлений, к-рый отражается и осмысливается в данном произв. Идея выражает сущность воспроизводимых явлений и противоречий действительности, их образно-эмоциональную оценку с позиций эстетического идеала, подводя человека к определенным эстетическим, нравственным, политическим выводам. Художественная Ф. произв. искусства многогранна. К ее осн. элементам относятся: сюжет, композиция, художественный язык, материальные изобразительно-выразительные средства (слово, рифма, ритм, звукоинтонация, гармония, цвет, колорит, линия, рисунок, светотень, объем, тектоника, па, мизансцена, киномонтаж и т. д.). В противоположность формализму, отрывающему Ф. от С., и натурализму, отождествляющему их, марксистская эстетика считает неразрывное единство, соответствие С. и ф. одним из наиболее важных критериев художественности.


© 2009-2020  lib.ltd.ua