Веб-бібліотека - головна сторінка


Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах:

Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...

Гойхман О.Я. и др. Теория и практика референтской деятельности: Руководитель за спиной референта. Суть референтской деятельности. Писать для других и за других. Документ и его реквизиты. Составление текстов небольшого объема. Спичрайтерство. Маршрут документа. С текстом работы много. Техника чтения. Реферирование. Редактирование. Прежде чем руководитель скажет. Предстоят переговоры. И жестом и голосом. Речь для руководителя. Нормы этические и протокольные. Этика речевой коммуникации. Слушать и быть услышанным. Международный протокол...
Трач Ю. В. Архівознавство: Система архівних установ України. Система архівних установ України. Організація роботи архівів. Національний архівний фонд. Національний архівний фонд: склад, структура та право власності на документи. Формування Національного архівного фонду. Організація архівних документів. Історія архівної справи в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської. України (середина XVII-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIII-XIX ст. Архіви України XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби української революції (1917-1920 pp.). Архівна справа в Західній Україні...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...
Блощинська В.А. Сучасне діловодство: Поняття про діловодство. Суть діловодного процесу. Нормативна база. Принципи організації діловодного процесу. Форми організації роботи з документами. Канцелярія та її функції. Документ з найдавніших часів до наших днів. Поняття про документ. Матеріали для виготовлення документів. Суть документальної інформації. Вимоги до документа. Класифікація документів. Ознаки і групи. Реквізити сучасних ділових документів та правила їх оформлення. Рівні стандартизації документів. Підготовка до складання службових документів. Мовний стиль ділового документа. Текст службових документів. Його складові частини. Композиційні особливості побудови службових текстів. Рубрикація та нумерація інформативного матеріалу. Оформлення титульної сторінки...
Локазюк В. М. Мікропроцесори та мікроЕОМ у виробничих системах: Функціонування, проектування та архітектура мікропроцесорних пристроїв і систем. Загальні відомості про мікропроцесорну техніку. Основні поняття та визначення мікропроцесорної техніки. Класифікація мікропроцесорів та їх основні параметри. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем. Загальні питання організації та функціонування мікропроцесорних пристроїв і систем. Структура мікропроцесорних пристроїв і систем. Інтерфейси мікропроцесорних пристроїв і систем. Керування роботою мікропроцесорних пристроїв (систем). Адресний простір. Механізм та способи адресації. Формалізація процесу проектування мікропроцесорних пристроїв і систем...
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: ЄВРОПА. Великобританія. Франція. Німеччина. Італія. «Малі» високорозвинені країни Західної Європи. Фінляндія (79). Швеція (82). Норвегія (84). Данія (87). Ісландія (89). Бельгія (90). Нідерланди (94). Люксембург (99). Швейцарія (100). Австрія (104). Інші країни Західної Європи. Ірландія (107). Португалія (110). Іспанія (113). Мальта (123). Греція (124). Центральна і Південно-Східна Європа. Польща (130). Чехія (138). Словаччина (141). Угорщина (144). Румунія (148). Болгарія (153). Країни колишньої Югославії та Албанія. Словенія (160). Хорватія (161). Боснія і Герцеговина (164). Югославія (166). Македонія (168). Албанія (169). ПІВДЕННО-ЗАХІДНА АЗІЯ. Туреччина. Кіпр. Ліван. Ізраїль. Кувейт...
Основи митної справи / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні та створення митних органів. Перші відомості про мито на території сучасної України. Митні порядки на Запорізькій Січі та у гетьманській Україні. Україна в складі Російської імперії. Митна справа в Україні на початку XX ст. Поняття "митна справа". Органи державного регулювання митної справи. Структура митних органів України. Завдання митних органів. Роль та місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Взаємовідносини митних органів України з іншими органами та особами. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів...
Москаленко, Л. В. та ін. Масова комунікація: Концепції масової комунікації. Світовий інформаційний простір і демократичне суспільство. Проблеми становлення інформаційного суспільства. Ера інформації і гуманістична парадигма трансформації сучасного соціального знання. Соціологічні теорії розвитку мас медіа. Масова комунікація і суспільство. Соціальне функціонування журналістики. ЗМІ у соцієнтальних системах суспільства. Журналістика і духовність суспільства. ЗМІ і національна ідея. Результативність масово-інформаційної діяльності. Свобода преси: теорія і практика. Правові основи функціонування мас медіа. Законодавче поле діяльності українських мас медіа. Громадський контроль за діяльністю засобів масової комунікації. Самоконтроль у ЗМІ...
Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Організація цивільної оборони в сучасних умовах. Основні положення міжнародного права по захисту людини. Цивільна оборона деяких закордонних країн. Цивільна оборона Росії. Цивільна оборона Федеративної Республіки Німеччини. Цивільна оборона США. Цивільна оборона України. Державна система цивільної оборони України. Завдання цивільної оборони України. Організаційний устрій і порядок функціонування цивільної оборони України. Організація цивільної оборони на об'єктах господарювання (ОГ). Сили і засоби цивільної оборони. Війська цивільної оборони України. Спеціалізовані формування. Невоєнізовані формування. Постійна комісія з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади, їх цілі та завдання. Єдина державна система органів виконавчої влади...

Основи економічних теорій / Під ред. Предборського В.А:

Предмет і метод економічної теорії. Визначення предмета економічної теорії. Основні етапи розвитку економічної теорії. Об'єктивні економічні закони, їх пізнання та використання. Функції економічної теорії. Методи дослідження економічних процесів та явищ. Економічна безпека. Дисфункція економічних відносин як загальна причина виникнення тіньової економіки. Значення вивчення економічної теорії для підготовки працівників органів внутрішніх справ. Економіка правоохоронної діяльності як складова частина економічної підготовки працівників ОВС. Фундаментальні проблеми економічного розвитку. Економічні потреби та ресурси. Потреби як рушійні сили економічного розвитку. Види потреб. Закон зростання потреб...

СОЦИОЛОГИЯ

(лат. societas - общество и греч. logos учение) - наука об обществе, о законах развития и функционирования социальных общностей и социальных процессов, о социальных отношениях между этими общностями и социальных механизмах как самодостаточных средствах регулирования социальных отношении. Термин "С." впервые введен в научное обращение создателем этой науки Контом, который синтезировал наиболее плодотворные идеи своего времени в целостную программу создания новой науки об обществе. Конт положил в основу построения С. как науки идею "социальной системы", т.е. признание факта существования общества как своеобычного организма определенной сложности, элементы которого выполняют специфические функции и служат требованиям этой системы. Предметом С. Конт считал глобальное общество; при этом его интересует не столько смена общественных систем (как, например, в теории формаций Маркса), сколько перемены в системе, фундаментальные свойства которой остаются постоянными. Это противоречие между историческим подходом к анализу внутрисистемных явлений и формально-логическим анализом общества как такового нашло свое выражение в делении С. на социальную статику и социальную динамику, что потребовало от Конта определения понятий социальной целостности, социальной структуры, социального порядка и прогресса. Задача социальной статики, по Конту, - систематическое исследование связей между элементами социальной системы и факторов, обеспечивающих социальный порядок. Анализ социальной статики начинается с семьи как основной клеточки социального организма, выполняющей функции социализации, сохранения культурного наследия, равновесия между традицией и инновацией. Наряду с семьей, основное условие существования социального организма - разделение труда, на основе которого формируется и постоянно усложняется структура социальных групп и классов, развиваются человеческие способности, солидарность и мораль. Социальная динамика у Конта призвана раскрыть универсальные закон развития человечества, действие которых распространяется на все сферы общественной жизни. Конт подчеркивал взаимосвязь всех элементов социального организма, однако решающая роль отводится духовной сфере. Развитие общества предстает как переход от одной стадии развития сознания к другой, как проявление "закона трех стадий": теологической, метафизической и позитивной. В концепции Конта порядок и прогресс суть различные проявления общественного целого. Поэтому, предмет С, по Конту, - общество как социальный организм в его прошлом и настоящем. Предметная область С. охватывает, по Конту, всю совокупность социальных явлений, а сама наука превращается в своеобразный компендиум общественных наук, становясь их теоретической основой. Систематическое изложение предмета, задач и проблематики С. впервые было сделано Спенсером в его книге "Основания социологии". Задачи С, по Спенсеру, - изучение массовых типичных явлений, социальных фактов и процессов, раскрывающих действие всеобщих законов эволюции. Основу спенсеровского понимания предмета С. составляет его концепция социальных институтов, из контекста его работ следует, что социальные институты - это механизмы самоорганизации совместной жизни людей, обеспечивающие превращение асоциального по природе человека в социальное существо, способное к совместным коллективным действиям. Теория социальных институтов Спенсера представляла попытку системного исследования общества. Все институты общества составляют единое целое, функционирование каждого из них зависит от остальных и от четкого разделения сфер влияния и ответственности. В любом обществе имеется определенный уровень согласованности в деятельности основных институтов, в противном случае начинается регресс или распад "социального организма". Каждый социальный институт призван удовлетворять определенную общественную потребность и не подменять другие институты. Расширение полномочий государства, по Спенсеру, опасно потому, что подрывает естественное разделение функций между институтами общества, нарушает состояние равновесия в "социальном организме". Концептуальной основой марксистской С, традиционно определяемой как исторический материализм, стала идея материалистического понимания и объяснения истории. Концепция о формациях и их смене стремилась придать идее социального прогресса естественно-исторический смысл. Определение формации и формулировка экономического закона перехода от одной формации к другой, реализуя идеи системного подхода к обществу, вместе с тем переводило знание об обществе и его развитии в разряд исследования в духе позитивистской парадигмы. Общественное разделение труда и складывающиеся на его основе производственные отношения оказывают, по мнению Маркса, решающее влияние на все сферы общественной жизни, объединяя их в целостную систему. В более узком смысле понятие "социальная структура" трактовалось Марксом как деление общества на социальные группы (в соответствии с общественным разделением труда) и формирование системы устойчивых связей между ними. Связав общественное сознание с экономическими интересами классов, Маркс открыл новые возможности для научных исследований. Однако эта связь, как правило, понималась упрощенно, так как гарантом истинности социального знания были объявлены интересы пролетариата. В науку вводился критерий "партийности", приведший в будущем к грубым вульгаризациям не только гуманитарных, но и естественных наук. Концепция социологизма получила наиболее полное выражение в трудах Дюркгейма, признанного в настоящее время классиком С. В работе "Метод социологии" (1899) Дюркгейм определял предмет С. как социальные факты, существующие вне индивида и обладающие по отношению к нему принудительной силой. Методологическую установку на исследование социальных процессов он сформулировал в известном лозунге: "социальные факты нужно рассматривать как вещи". Цель С, по Дюркгейму, не сводится к описанию и упорядочению социальных фактов через наблюдаемые объективные проявления. С помощью последних устанавливаются более глубокие причинные связи и законы. Наличие закона в социальном мире свидетельствует о научности С, раскрывающей этот закон. Стремление найти объективные закономерности социальных явлений обусловило высокую оценку возможностей применения статистики в С. как системного отражения социальных сторон жизнедеятельности людей. Дюркгейму принадлежит заслуга введения в С. понятия "функция" как отношения соответствия между социальным явлением или институтом и некоторой потребность общества как целого. Основная функция разделения труда, по Дюркгейму, - поддержание социальной солидарности, разделение труда рассматривается им как механизм, формирующий тип солидарности в обществе: от механической (полное растворение индивидуальности в "коллективном сознании") до органической солидарности (функциональной взаимозависимости индивидов). В конкретно-научном плане основной вклад Дюркгейма в формирование С. как науки состоит в анализе ценностно-нормативных систем обществ и разработке строгих методов исследования социальных фактов. По М. Веберу, С. должна брать в качестве исходного пункта своих исследований поведение индивида или группы индивидов, но в отличие от психологии, рассматривать поведение личности лишь постольку, поскольку личность вкладывает в свои действия определенный смысл. Таким образом, одна из центральных методологических категорий веберовской С. - категория социального действия: он определяет С. как науку, изучающую социальное действие. Социальное действие, по Веберу, предполагает два момента: субъективную мотивацию индивида или группы, без которой вообще нельзя говорить о действии, и ориентацию на другого (других), которую Вебер называет еще и "ожиданием" и без которой действие не может рассматриваться как социальное. Осмысленное целера-циональное действие, по Веберу, - тот идеальный тип, образец социального действия, с которым соотносятся все остальные типы. Согласно Сорокину, предметом науки С. является общество, члены которого связаны психическим взаимодействием, т.е. обменом идей, чувств, волевых устремлений. С, считает Сорокин, может быть разделена на четыре главных отдела. Первый - общее учение об обществе: определение общества, описание его основных черт, анализ процесса взаимодействия его членов, формулирование основных социальных законов. Второй отдел, посвященный изучению социальных закономерностей, составляет социальная механика, которая ставит своей задачей: разложение сложных общественных явлений на простейшие элементы; изучение свойств этих элементов и тех эффектов, которые они вызывают в поведении людей и общественной жизни; анализ всего механизма общественной жизни. Третий отдел - социальная генетика, содержанием которого становится: изучение происхождения и развития общества и общественных институтов; выявление основных тенденций в развитии общества и общественных институтов. Четвертым отделом С. является социальная политика - чисто практическая прикладная дисциплина, задачей которой служит указание средств улучшения общественной жизни и человека. Индивиды, по Сорокину, вступают в систему социальных взаимоотношений под влияние целого комплекса факторов: бессознательных (рефлексы) и биосознательных (значения, нормы, ценности) регуляторов. Поэтому любое общество можно описать и понять только через призму присущей ему систем значений, норм, ценностей. Эту систему Сорокин определяет как "единовременное культурное качество". Процесс формирования С. отмечен переходом от историко-эволюционного подхода к структурно-аналитическому, теоретические построения все теснее связывались с эмпирическими исследованиями. В рамках общей проблематики формируются разные теоретические ориентации в русле господствующих в тот или иной период философских течений. Так, "социологизм" Дюркгейма, предлагающий рассматривать факты "как вещи", порождает линию позитивистского объективизма. "Понимающая С." М. Вебера, стремившаяся расшифровать внутренний смысл социальных действий, связана, напротив, с идеями неокантианства и философии жизни. Вместе с тем, функционализм Дюркгейма контрастирует как с исторической ориентацией Вебера, который считает социологические понятия "идеальными типами", необходимыми для упорядочения сложной исторической действительности, так и с подходом Зиммеля, для которого базовым, исходным социальным процессом является межличностное взаимодействие. В 50-е 20 в. в С. существовало несколько различных теоретико-методологических ориентаций. Самой влиятельной из них был структурный функционализм (Парсонс, Мертон), который выдвигает на первый план принцип целостности и интеграции социальной системы и объясняет частные явления теми функциями, которые они выполняют в рамках этого целого. Интеракционизм (Блумер, Гофман) ставит во главу угла процессы взаимодействия между индивидами и группами, в ходе которых складываются и видоизменяются относительно устойчивые социальные структуры. Сильное влияние на социологическую теорию оказывали аналитическая философия (Поппер и др.), феноменология (Шюц и др.), неофрейдизм (Фромм и др.)> структурализм. Хотя между общетеоретическими ориентациями и так называемыми теориями среднего уровня, не говоря уже об эмпирических исследованиях, существует большой разрыв, исходные установки существенно влияют и на тематику, и на методы исследования. Представители интеракционистской ориентации изучают преимущественно межличностные отношения, оставляя в стороне общие проблемы структуры общества; позитивистской - сводят социальные ценности и нормы к актам "открытого", наблюдаемого поведения; феноменологической - интересуются тем, какой внутренний смысл имеют те или иные социальные действия для их исполнителей. В результате интенсивной профессионализации и специализации С. заняла одно из первых мест в системе общественных наук, она изучается и преподается в большинстве стран мира и насчитывает свыше 40 специализированных отраслей, число которых продолжает расти. Наряду со сбором эмпирической информации и ее теоретической интерпретацией, С. выполняет прогностические и прикладные функции как на уровне макросоциальных процессов и систем (например, исследование социальных аспектов реструктурирования экономики целого государства), так и на микроуровне (например, в масштабах отдельных экономических отраслей или предприятий). В целом, как для западной, так и для отечественной С. остаются важными и требующими своего решения проблемы теоретико-методологического обоснования социологических исследований, а также проблемы связи и соотношения объемов академического и прикладного направлений.
Г.Н. Соколова