Веб-бібліотека - головна сторінка


Палеха Ю. Кадрове діловодство:

Організаційні засади роботи з кадрами. Робота з кадрами як багатогранний процес. Основні терміни та поняття. Елементи системи управління персоналом. Еволюція менеджменту персоналу. Розвиток підходів до управління персоналом. Напрями та методи управління персоналом. Основи кадрової політики. Особливості розробки та завдання кадрової політики. Основні засади та принципи роботи з кадрами. Реалізація кадрової політики організації. Побудова роботи кадрової служби. Історія розвитку кадрових служб. Види кадрових служб та їх чисельність. Завдання, напрями роботи і обов'язки кадрових служб. Складові кадрової роботи. Вимоги до працівників кадрових служб. Розроблення посадової інструкції менеджера з персоналу...

Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...
Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва: Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...
Масляк П.О. Рекреаційна географія: Методологічні засади рекреаційної географії. Рекреаційна географія як наука. Об'єкт і предмет рекреаційної географії. Завдання, методи дослідження рекреаційної географії, зв'язок з іншими науками. Основні поняття рекреаційної географії. Теоретична база рекреаційної географії. Аксіоми. Теорії, які використовує рекреаційна географія. Закономірності та принципи рекреаційної географії. Районування в рекреаційній географії. Загальні засади районування. Рекреаційне районування. Рекреаційне районування світу та України. Територіальні рекреаційні системи. Системи і комплекси. Територіальні рекреаційні системи. Територіальні рекреаційні системи України і світу. Рекреаційні умови і ресурси. Поняття про географічні умови і ресурси...

СОЦИОБИОЛОГИЯ

- направление в философии и социологии, ставящее своей целью осуществить новый синтез между биологией и науками о человеке и обществе. Сторонники С. полагают, что теоретико-эволюционная биология может быть основой для социальных наук, поставляя последним объяснительные схемы и модели поведения, заимствованные из генетических и эволюционно-экологических теорий. Возникновение С. связано с выходом в свет в 1975 работы амер. энтомолога Э.О. Уилсона "Социобиология: новый синтез" (Е.О. Wilson. Sociobiology: The New Synthesis. Cambridge, Mass.). В дальнейшем, наряду с работами Уилсона, как лидера направления, были опубликованы статьи и книги Ч. Ламсдена, Д. Бэрэша, Р. Докинса, М. Рьюза, М. Гизелина, Д. Фридмена и др. В С. дискутируются такие принципиальные вопросы, как соотношение биологического и социального, физиологического и психологического, генетически обусловленного и приобретенного в природе и развитии человека. Обсуждается методология комплексных исследований - плодотворность и границы применимости аналогий между поведением животных и человека, роль теоретических моделей эволюционной биологии в изучении социального поведения человека, пути уменьшения различий между естественными и гуманитарными науками.
Различают общую С. и С. человека. Первая базируется на достижениях экологии, этологии, эволюционной биологии, антропологии и утверждает в целом значение эволюционно-биологического подхода к изучению организации сообществ организмов и необходимых для поддержания этих сообществ форм поведения живых существ. Исследуются такие формы общественно значимого поведения, как альтруизм и эгоизм, сексуальное и агрессивное поведение. Выделяются определенные поведенческие инварианты, присущие, по мнению социобиологов, в равной мере как животным, так и человеку. Экстраполяция знания, полученного при изучении животных, на поведение человека совершается подчас в С. без достаточных к тому оснований и фактически носит характер предположений, когнитивных метафор. Для общей С. характерен также "генетический детерминизм", акцент на роли генетических факторов развития организмов. Наряду с этим в ней подчеркивается, что основную роль при решении проблем должны играть принципы и понятия неодарвинизма - естественный отбор, понимание эволюционного процесса как адаптациогенеза, обнаруженные популяционной генетикой закономерности. Данный концептуальный арсенал предполагается универсальным для объяснения любого уровня биологической и социальной организации.
Эти методологические установки проявляются и в С. человека. Концепцией, призванной, по мнению социобиологов, внести принципиальные изменения в наши представления о природе человека, выступает здесь "теория геннокультурной коэволюции", в основе которой лежит идея синтеза процессов органической и культурной эволюции. Однако ведущая роль отводится генам. Это следует прежде всего из центрального понятия теории геннокультурной коэволюции - понятия эпигенетических правил. Оно призвано, по мысли социобиологов, раскрыть сам механизм коэволюции, показать пути трансляции базисных структур информации от генов к культуре и наоборот.
В некоторых своих вариантах (М. Гизелин и др.) С. выступает и как "биоэкономия". Она рассматривает природу как постоянно меняющуюся систему связей приспособления и взаимодействия, в которой живые существа вынуждены конкурировать из ограниченных ресурсов для сохранения жизни и размножения. Эффективное использование этих ресурсов ведет к сохранению и росту популяции, неэффективное - к ее вырождению. В результате законы биоэкономии оказываются аналогичными законам человеческой экономики.
Для радикальных вариантов С. характерен "методологический империализм": убежденность в том, что биологические закономерности суть основные структуры действительности и последние принципы сущего. Поэтому нужно стремиться к универсальному, монокаузальному объяснению всех основных процессов как в животном, так и в человеческом мире на их основе. В более же "слабых" и тонких вариантах С. установлено немало интересных закономерностей поведения и мышления человека.
P.C. Карпинская
Рьюз М. Философия биологии. М., 1977; Козловски П. Эволюция и общество. Критика социобиологии. СПб., 1996; C.J. Lamsden, E.O. Wilson. Genes, Mind, and Culture: the Coevolutionary Process. Cambridge, Mass., 1981; G. Breuer. Sociobiology and the Human Dimension. Cambridge, Mass., 1982.