Веб-бібліотека - головна сторінка


Коляда Т.А. Правове регулювання туристської діяльності:

Законодавчі акти в сфері туризму. Цивільно-правові зобов'язання та договори. Правовий режим міжнародної туристичної діяльності. Міжнародні нормативні акти. Регламентація міжнародної туристської діяльності в законодавстві України. Порядок оформлення виїзду українських громадян за кордон. Поняття і види підприємницької діяльності в галузі туризму. Правове регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Правові засади державного регулювання підприємницької діяльності в галузі туризму. Юридична відповідальність за порушення у сфері підприємницької діяльності. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності...

Мальська М.П. та ін. Основи туристичного бізнесу: Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування. Вплив довкілля. Пожежна безпека. Біологічні чинники. Психофізіологічні навантаження. Небезпечні випромінювання. Хімічні чинники. Етап перевезення. Специфічні чинники ризику. Менеджмент у туризмі. Функція менеджменту "планування". Функція менеджменту "організація"...

СОЦИАЛЬНАЯ СТРАТИФИКАЦИЯ

(от лат. stra­tum - слой и facio - делаю), одно из осн. понятий бурж. социологии, обозначающее систему признаков и критериев социального расслоения, неравенства в об­ществе, социальную структуру общества; отрасль бурж. социологии. Теории С. с. возникли в противовес марк­систсколенинской теории классов и классовой борьбы. Бурж. социологи игнорируют место социальных групп в системе обществ. произ-ва и прежде всего отношения собственности как гл. признак классового деления об­щества. Классы, социальные слои и группы они выде­ляют на основе таких признаков, как образование, психология, бытовые условия, занятость, доходы и т. п. При этом различают "одномерную стратифика­цию", когда группы определяются на основе к.-л. одно­го признака, и "многоизмеримую стратификацию", оп­ределяемую совокупностью признаков.
Большинство бурж. теорий С. с. отрицает раскол капиталистич. общества на антагонистич. классы - бур­жуазию и пролетариат. Взамен этого выдвигаются кон­цепции о разделении общества на "высшие", "средние" и "низшие" классы и страты, число к-рых, как правило, определяется произвольно (от 2 до 6). Теории С. с. тес­но связаны с бурж. концепциями социальной мобиль­ности, согласно к-рым якобы неизбежное существова­ние неравенства в любом обществе и более или менее свободное перемещение людей в системе С. с. в соответ­ствии с их личными способностями и усилиями обеспе­чивают устойчивость социальной системы и делают "из­лишней" классовую борьбу. Исследования по С. с. име­ют классовую, апологетич. направленность. Вместе с тем они содержат важный фактич. материал о многооб­разных социальных различиях в капиталистич. стра­нах.
Марксизм-ленинизм придаёт важное значение изуче­нию всей сложной системы социальной дифференциа­ции (внутриклассовой, между различными социальны­ми группами), рассматривая классовое деление общест­ва как центральное.