Веб-бібліотека - головна сторінка


Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг:

Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

Семигіна Т. В. Порівняльна соціальна політика: Порівняльні підходи у соціальній політиці. сучасні соціальні проблеми у світі. Розуміння соціальних проблем. Оцінювання соціальних проблем. Загальній погляд на міжнародний контекст. Національні моделі соціальної політики. Класифікації моделей соціальної політики. Зміни в моделях соціальної політики. Фахові тенденції у соціальній політиці. Глобальна соціальна політика. Соціальна політика у великобританії. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники. Політична система та ідеологічні погляди на соціальну політику. Адміністрування соціальної політики. Соціальні програми. Соціальна політика у німеччині. Загальні відомості про країну. Основні соціальні показники...
Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Історія становлення та розвитку науки. Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження. Етапи становлення і розвитку науки. Поняття, цілі і функції науки. Структурні елементи науки, їх характеристика. Наука як система знань. Наукознавство як система знань. Класифікація наук. Основні риси працівника науки. Організація науково-дослідної роботи в Україні. Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Основи методології науково-дослідної діяльності. Поняття методології та методики наукових досліджень. Методологія теоретичних досліджень...
Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...
Роменець В. А. Історія психології XIX - початку XX століття: Історична психологія та формування культурологічних засад історії психології. Матеріальне та ідеальне єство людини і принципи взаємної доповнюваності о історичній психології та історії психології. Образ людини: академічний стиль. Наукова і сцієнтнетська психологія XIX - початку XX століття. Ідея волюнтаризму у психології XIX століття. Людська особистість у світі між волею та уявленням. А. Шопепгауер (1788-1860). Наука та філософські засади оптимізму й песимізму. Дедал та Ікар. Суперечка Б. Рассела і Дж. Холдейна. Наукова думка як планетне явище. Наука і філософія. Сцієнтизм. Ідейний світ В. І. Вернадського. Структура наукових революцій у міркуваннях Т. Купа...
Роменець В. А. Історія психології XX століття: Вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Культурологічний підхід у тлумаченні історії психології. Ситуативний рівень) становленні психологічних знань. Конфліктна ситуація як принцип тлумачення психологічних знань у Стародавньому світі. Колізійна ситуація і формування психологічних знань. Мотиваційний рівень періодизації. Учинкова дія та післядія як історико-психологічний принцип. Культурно-історична функція післядії у психології. Історична психологія XX століття. Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація-катарсис-переображення). Рефлексивність і вчинковий канон...
Політологія / За ред. Ф.М. Кирилюка: Методологічні засади політології. Політика як соціальне явище. Природа політики та її детермінанти. Структура і функції політики. Політологія як наука. Генеза науки про політику. Предмет політології. Теоретико-методологічний інструментарій політології. Закони і категорії політологи. Основні функції політології. Методи політології. Основні віхи світової та вітчизняної науки про політику. Зародження та розвиток думок про політику в стародавньому світі. Міфологічні уявлення про політику. Історична генеза політичних ідей у прадавніх і ранньослов'янських спільнотах. Основні джерела духовної культури. Зародження політичних структур. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. Витоки політичних ідей. Становлення державної ідеології...

СНОВИДЕНИЯ

- сходное с галлюцинацией состояние, возникающее во время сна. Описания сновидений варьируют от весьма ординарных и реалистических до фантастических и сюрреалистических. Человечество всегда придавало большое значение снам; однако представления об их источнике и значении радикально изменялись на протяжении столетий. В Древнем мире преобладала вера в то, что сны посылаются богами, что сновидения, особенно пророческие, вещие сны, могут предсказывать будущее и открывать способы борьбы с болезнями. Но уже Аристотель подходил к трактовке снов с более научных позиций, выделяя в механизме возникновения сновидений роль ощущений и эмоций. Однако только в 19 в. вера в сверхъестественную природу снов стала убывать. Современные теории снов подчеркивают, что сновидения являются продолжением состояния бодрствования. В 20 в. изучение сновидений стало концентрироваться на двух аспектах: физиологический процесс возникновения снов и их содержание. Исследователи выявили физиологические признаки, подтверждающие то, что человек видит сон. Осн. период видения снов, характеризуемый сочетанием быстрого движения глаз (БДГ), появления мозговых волн, аналогичных тем, которые наблюдаются в состоянии бодрствования, и возросшей физиологической активности, носит название "быстрого" сна, или сна со сновидениями. Испытуемые, разбуженные не в период "быстрого" сна, реже сообщали о наличии сновидений и испытывали большие трудности при их вспоминании. Экстремальные поведенческие проявления, такие, как ночной ужас, кошмары, энурез, хождение во сне, как было установлено, часто не связаны с обычными сновидениями. Фаза "быстрого" сна повторяется приблизительно каждые 90 минут в течение всего периода сна; длительность ее постепенно возрастает, начиная с 10 минут. В возрасте старше 10 лет и до середины шестого десятилетия жизни люди проводят в состоянии "быстрого" сна около четверти всего времени сна. Хотя наличие фазы "быстрого" сна указывает, с большой долей вероятности, на то, что человек видит сон, содержание сновидения непосредственно доступно только самому спящему. Для изучения содержания снов, т. о., исследователи должны полагаться на свидетельства человека после его пробуждения. Неприятные чувства во сне, по сообщениям испытуемых, имеют место в два раза чаще, чем приятные. По-видимому, содержание большинства снов напрямую связано с представлениями о людях и событиях, знакомых спящему. Очевидно, ощущение чего-то незнакомого в сновидении является результатом резких нарушений во времени и пространстве происходящих во сне событий. Различают следующие осн. формы сновидений, наблюдаемые при достаточно глубоком сне: 1) сон-желание, основывающийся на стремлениях к самосохранению и размножению, действующих в подсознательном; 2) сон-страх, основанный на боязни боли, страданий и т. п. и на (никогда полностью не исчезающем) чувстве страха перед жизнью или перед миром; 3) сонпрошлое, воспроизводящий сцены и эпизоды детства; 4) сон-mononeir (от греч. monos - единственный и oneiron - сон) - совершенно непонятные и бессмысленные образы, не имеющие на первый взгляд никакого отношения к спящему; они-то и являются истинным предметом толкования снов; особый интерес эти образы вызывают у сюрреалистов; 5) сон, носящий печать "коллективности"; здесь речь идет о таких переживаниях, которые не могут быть постигнуты сознанием бодрствующего индивида; в этих снах спящий приобщается к сокровищнице опыта своих предков или всего человечества (см. Архетип). Сновидения послужили источником для решения интеллектуальных и эмоциональных проблем и возникновения художественных идей. Подтверждением этого является знаменитый пример, связанный с научной деятельностью: нем. химик-органик Фридрих Август Кекуле (1829-1896) в период упорных поисков структуры молекулы бензола увидел во сне змею, которая кусала свой хвост. Проснувшись, ученый понял, что молекула бензола имеет кольцевую форму. Вероятно, когнитивный синтез осуществился подсознательно во время сна, что облегчило сознательное восприятие. Психоаналитическую модель теории снов разработал Зигмунд Фрейд в работе "Интерпретация снов" ("Die Traumdeutung", 1900). По теории Фрейда, события в сновидении (ясно проявляющиеся в его содержании) являются результатом т.н. снотворчества, назначение которого - выразить подсознательные желания (латентное содержание). Подобные желания обычно подавляются, поскольку выражают запретные импульсы, часто сексуального характера. Когда человек спит, сила вытеснения уменьшается, следовательно, подавляемые желания могут найти безопасное выражение. Но для предотвращения возникновения этих неприемлемых желаний в эксплицитной форме в сознании снотворчество трансформирует их в приемлемые замаскированные или символические образы, создаваемые на основе сенсорных стимулов и переживаний в бодрствующем состоянии, глубоко скрытых воспоминаний. Осн. терапевтическим методом, применяемым в психоанализе, служит интерпретация снов пациента как путь для понимания работы его подсознания.