Веб-бібліотека - головна сторінка


Лубський В.І. Релігієзнавство:

Релігієзнавство як наука. Релігія як предмет дослідження та структура сучасних релігій. Основні теорії походження релігії. Філософія релігії. Психологія релігії. Соціологія релігії. Визначення релігії. Футурологія релігії. Характеристика релігій світу. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Хеттська релігія. Фрігійська релігія. Сирійсько-фінікійська релігія. Халдейська релігія. Іудаїзм. Релігії Індії. Ведична релігія. Брахманізм. Індуїзм. Релігії Китаю. Конфуціанство. Даосизм. Синтоїзм. Зороастризм. Джайнізм. Сикхізм. Брахманізм. Релігія античного світу. Світові релігії. Буддизм. Загальна характеристика священних книг іудаїзму, буддизму, індуїзму і зороастризму. Християнство. Християнське віровчення...

Митне право України / За ред. О.Х. Юлдашева: Митна політика України. Поняття та основні складові митної політики. Принципи митного регулювання. Митна справа в Україні. Історія митної справи. Поняття митної справи. Законодавча реалізація митної справи в Україні. Митна статистика. Митне право та митне законодавство України. Поняття та предмет митного права України. Методи та принципи митного права. Система митного права України. Джерела митного права України. Поняття митно-правових відносин та їх структура. Загальна характеристика митного законодавства України. Правові підстави нарахування митних платежів та зборів. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності як елемент митно-тарифного регулювання...

СМИРЕНИЕ

- моральное качество, характеризующее отношение человека к самому себе и выражающееся в принижении своего достоинства, в неверии в свои силы и умалении своих возможностей, в покорности по отношению к внешним силам, в готовности подчиниться судьбе, признать свое поражение, отказаться от надежд на лучшее будущее. Социально-историческими причинами, спосоо-ствующими распространению настроений С-, является действительное бессилие человека в эксплуататорском об-ве, где социальные закономерности выступают в виде слепых, не поддающихся контролю стихийно действующих сил. Проповедь С. в эксплуататорском об-ве имеет определенные идеологические цели; внушение массам мысли о невозможности создания лучшего об-ва, подавление их стремления к борьбе за социальную справедливость. Именно такую роль объективно играет требование С,, напр., в христианской религии. "Социальные принципы христианства,-пишет К. Маркс,-превозносят трусость, презрение к самому себе, самоунижение, смирение, покорность, словом -все качества черни, но для пролетариата, который не желает, чтобы с ним обращались, как с чернью, для пролетариата смелость, сознание собственного достоинства, чувство гордости и независимости -важнее хлеба" (т. 4, с. 204-205). Обоснование С. мы находим и в совр. этических учениях, напр. в неопротестантизме и экзистенциализме, где утверждается, что человеку "не дано стать богом", совершенством, к к-рому он стремится; неблагоприятные обстоятельства якобы не преодолеваются человеком, а принимаются им. Коммунистическая нравственность, основываясь на принципе оптимизма, опровергает идею С. Исходя из учения марксизма о безграничности исторических возможностей человека, она требует от людей неустанно стремиться к поставленной цели, не примиряться с враждебными человеку обстоятельствами, а преодолевать их, несмотря на трудности и временные поражения; искоренять недостатки в себе и быть требовательным к окружающим, непримиримым ко всякому злу.