Веб-бібліотека - головна сторінка


Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка:

Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...

Луцишин П.В. Теорія міжнародних відносин: Теоретичні джерела і концептуальні основи міжнародних відносин. Міжнародні відносини в історії соціально-політичної думки. Що таке теорія міжнародних відносин. Сучасні теорії міжнародних відносин. Об'єкт і предмет міжнародних відносин. Поняття і критерії міжнародних відносин. Світова політика. Взаємозв'язок внутрішньої і зовнішньої політики. Предмет міжнародних відноси. Види міжнародних відносин. Історична еволюція об'єкта аналізу. Реальність у міжнародних відносинах. Генеза і розвиток міжнародних відносин. Міжнародні відносини як дисципліна. Фактори формування міжнародних відносин. Класифікація факторів. Умовні фактори. Реалізаційні фактори. Закономірності міжнародних відносин. Про характер законів у сфері міжнародних відносин...
Дубогай О. Д. та ін. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи: Резервні можливості організму, який перевіє захворювання. Фізичні вправи - основний засіб оздоровчо-лікувальної фізичної культури. Тонізуюча дія фізичних вправ. Вплив фізичних вправ на трофічні процеси. Формування компенсацій. Механізм нормалізації функцій. Реабілітація. Про деяку складність процесу навчання фізичним вправам. Організація і планування занять центрами спеціальних медичних груп. Оздоровчо-лікувальна фізична культура для студентів з порушенням зору. Комплекс вправ для профілактики прогресування короткозорості. Фізичні вправи при захворюваннях органів дихання. Захворювання органів дихання...
Мосіяшенко В.А. Українська етнопедагогіка: Загальні основи української етнопедагогіки. Поняття про педагогіку, народну педагогіку, етнопедагогіку. З історії розвитку української етнопедагогіки. Структура української етнопедагогіки. Основні принципи і засоби української етнопедагогіки. Педагогічні погляди народу на виховання підростаючого покоління. Мета, зміст та основні чинники виховання. Засоби та методи виховання. Принципи народного виховання. Самовиховання в житті людини. Етнопедагогіка - основа сучасної національної системи виховання. Виховний ідеал української народної педагогіки. Суть виховного ідеалу. Традиційний український ідеал людини. Тип досконалої людини в українській козацькій педагогіці. Виховний ідеал у творчості Г. Ващенка...
Архівознавство / За ред. Я. С. Калакури: Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна. Предмет, об'єкт і методи архівознавства. Зв'язок архівознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами. Джерельна база та історіографія архівознавства. Історія архівної справи в Україні. Початок архівів в Україні. Центри зосередження писемних матеріалів у Київській Русі та Галицько-Волинській державі. Архіви литовсько-польської доби (XV ст. - перша половина XVII ст.). Архіви та архівна справа козацько-гетьманської України (середина XVH-XVIII ст.). Архіви та архівна справа в Україні кінця XVIH-XIX ст. Архіви України в контексті проектів архівних реформ у Росії XIX - початку XX ст. Архіви та архівна справа доби Української революції...
Адорно Т. Теорія естетики: Теорія естетики. Мистецтво, суспільство, естетика. Втрата самоочевидності мистецтва - Проти питання про походження - Правдивий зміст і життя художніх творів - Про відносини мистецтва і суспільства - Критика психоаналітичної теорії мистецтва - Теорії мистецтва Канта і Фройда - "Насолода від мистецтва" - Естетичний гедонізм і щастя пізнання. Ситуація. Дезінтеграція матеріалу - Деестетизація мистецтва, критика індустрії культури - Мова страждання - Нове і його історія філософії. Проблема інваріантності; експеримент - Захист измів - Ізми як секуляризовані школи - Робленість і випадок; модерн і якість - "Друга рефлексія" - Нове і тривалість діалектика інтеграції і "суб'єктивна точка" - Нове, утопія і негативність...
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Предмет та задачі топографії й картографії в екологічному моніторингу. Визначення топографії й картографії та їх зміст. Зв'язок топографії й картографії з іншими науками, історія їх розвитку та організацій форми. Картографічні образно знакові просторові моделі. Карти та їх властивості. Класифікація карт. Географічні атласи та їх класифікація. Суть та структура регіональних екологічних атласів. Математична основа побудови географічних карт. Моделі поверхні Землі та її розміри. Математична основа карт. Картографічні проекції. Системи координат в топографії та картографії. Основні лінії та площини еліпсоїда. Географічні координати. Плоскі прямокутні координати. Полярні та біполярні координати". Висота точок...
Максимюк С.П. Педагогіка: Загальні основи педагогіки. Дидактика. Стан освіти в Україні та нові нормативні документи про її організацію і реформування. Стан освіти в Україні. Глобальна освіта й українська школа. Система освіти в Україні та її диференціація. Основні принципи організації освіти в Україні. Закон України «Про загальну середню освіту». Національна доктрина розвитку освіти (витяг). Концепція 12-річної загальноосвітньої школи (витяг). Предмет педагогіки, її становлення як науки. Методи педагогічних досліджень. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія формування як самостійної науки. Визначення основних понять педагогіки. Методологія педагогіки. Структура педагогічної науки, її галузі. Зв'язок педагогіки з іншими науками...
Юридична психологія / За ред. Я. Ю. Кондратьєва: Теоретичні та методологічні засади юридичної психології. Поняття та основні категорії психології. Предмет, система та завдання юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Рання історія юридичної психології. Розвиток юридичної психології у XX столітті. Психологічна характеристика юридичної діяльності. Психологічна структура юридичної діяльності. Психологічні особливості юридичної діяльності. Психологія особистості. Особистість та діяльність. Сутність та структура особистості. Психологія діяльності. Будова та різновиди діяльності. Психічні пізнавальні процеси особистості. Відчуття та сприймання. Пам'ять. Мислення та уява. Увага. Емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів...

СЛУЧАЙНОСТЬ

- философская категория, выражающая один из предельных видов (классов) взаимосвязей и взаимоотношений в мире, характеризующийся отсутствием прямых закономерных связей в поведении и функционировании объектов и систем. В основе случайности лежат представления о независимости, что ведет к непредсказуемости соответствующих явлений и процессов. Другим предельным видом взаимосвязей в мире выступает необходимость.
Представления о случае зародились в древности, при самых первых попытках осознания человеком своего бытия. Они относились к характеристике поведения человека, его судеб. И сразу же выяснилось, что случай сопоставлен с необходимостью. Поэтический язык древних воплотил соответствующие представления в образах богинь человеческих судеб: Ананке - неумолимая необходимость, Тихе - слепой случай. Вне случая невозможно понять жизнь человека во времени. Более того, случайность характеризовалась как "регулятор" жизненных процессов.
В дальнейшей истории культуры представления о случае также преимущественно соотносились с раскрытием основ поведения человека, его деятельности. Наиболее концентрированным образом они высвечивались при раскрытии представлений о свободе воли человека. Свобода воли прерывает те жесткие неумолимые связи и воздействия, в которые вплетен человек, и тем самым позволяет ему стать творцом нового и осознать свою силу и самостоятельность.
Становление естествознания означало и становление новых подходов к анализу случайного: природа случайности стала рассматриваться через призму ее вхождения в структуру научных методов исследования. Однако, первоначально естествознание отторгало случай. В структуре классической механики как первой относительно целостной и замкнутой научной теории не было места для случая. Конструктивную роль в познании играла лишь необходимость. "Ничего в природе, - писал П. Гольбах, - не может произойти случайно; все следует определенным законам; эти законы являются лишь необходимой связью определенных следствий с их причинами. Говорить о случайном сцеплении атомов либо приписывать некоторые следствия случайности - значит говорить о неведении законов, по которым тела действуют, встречаются, соединяются либо разъединяются" (Избр. антирелигиозные произв. М., 1934, т. 1, с. 34 - 35). Другими словами, представления о случае есть выражение того, чем можно пренебречь в конкретных исследованиях.
Более углубленные подходы к анализу случайности стали возможны в процессе разработки теоретико-вероятностных методов исследования, становления статистических закономерностей в науке. В структуру научных теорий вошла случайность. Однако, фундаментальный характер случайности в развитии познания долгое время не признавался. Статистические теории рассматривались как неполные, т. е. как основывающиеся на неполноте знаний о соответствующих явлениях и процессах. Такой подход к анализу случайности был обусловлен господствовавшей в период становления классической статистической физики концепцией жесткой детерминации с отрицанием объективной природы случайного.
По мере осознания фундаментального характера теоретиковероятностных методов исследования и статистических закономерностей вырабатывалось и конструктивное понимание случайности. Исходными, наиболее типичными материальными системами, исследование которых породило статистическую физику, являются газы, газообразное состояние вещества. Через представления о случайности характеризуются взаимоотношения между молекулами газа, поведение которых взаимонезависимо. В общем случае статистическими системами являются системы, образованные из независимых или квазинезависимых сущностей. Состояния и поведение элементов в таких системах не зависят одно от другого, не коррелированы друг с другом. Подобная структура систем наиболее емко характеризуется словом "хаос". Наиболее хаотическим состоянием газа является состояние с максимальной энтропией, состояние термодинамического равновесия. Соответственно, структура газа в состоянии термодинамического равновесия и есть идеальное воплощение действия случая.
Дальнейшее существенное развитие представления о случайности получили в ходе разработки квантовой теории. В классической физике вероятность соотносилась с массовыми процессами. Согласно квантовой механике отдельные элементарные физические процессы являются принципиально вероятностными, т. е. неоднозначными в своих проявлениях. Подобное, случайностное поведение квантовых объектов свидетельствует о тайнах их внутреннего строения: следует исходить из признания богатства внутренних свойств и наличия внутренней динамики в квантовых объектах, что и обусловливает случайностный характер их поведения на квантовом уровне.
Наиболее полное раскрытие природы случайности возможно, когда анализируется ее "вписанность" в эволюционные процессы. Здесь прежде всего надо иметь в виду теорию эволюции Дарвина. В его учении сформулированы лишь исходные понятия феноменологического порядка - "изменчивость", "наследственность" и "естественныйотбор". Структура взаимоотношений между этими понятиями включает в себя идею случайности. Последняя прежде всего относится к характеристике индивидуальной изменчивости организмов, В дальнейшем, в ходе разработки генной теории эта идея по лучила развитие и привела к представлениям о мутациях, s случайностной природе. Мутации обусловливают разнообразие генетического материала, что служит предпосылкой эволюционного процесса.
Для современного уровня развития эволюционного учения важнейшее значение имеет разработка физико-математических основ явлений самоорганизации, становление синергетики. В анализ эволюционного процесса стали включаться такие понятия и представления как "неравновесность", "неустойчивость", "бифуркации", "нелинейность", "информация" и ряд других. Новые подходы обогащают как само понимание случайности, так и представления о механизмах ее действия. Случайность стала характеризовать точки бифуркации - точки ветвления путей эволюции открытых нелинейных систем. Тем самым, случайность "порождает" разнообразие возможностей в эволюционных процессах, а осуществившаяся возможность делает процесс эволюции необратимым.
Общий взгляд на развитие идеи случайности показывает, что она все сильнее проявляет себя при переходе исследований к анализу внутреннего мира сложных систем. В классической физике случайность "раскрывает" особенности внутренней структуры систем подобных газовым. В квантовой теории случайность соотносится со структурой "мира возможностей", порожденных внутренними свойствами микрообъектов. В биологии случайность характеризует внутренние процессы развития живых систем и их сообществ. Идея самоорганизации также направлена на анализ внутренней динамики соответствующих систем: самоорганизующимися являются системы, которые перестают быть игрушками в действиях внешних сил. Наконец, в социальных науках "наследницей" случайности широко рассматривают идею свободы.
Т о., случайность является составной частью структуры мира, играет важную роль в его эволюции и познании. Это начало ответственно за наличие пластичности, гибкости, изменчивости, порождения в процессах эволюции истинно нового. Тем самым случайность символизирует собою открытость мира, открытость будущего, встречи с ранее неизвестным.
Ю. В. Сачков