Веб-бібліотека

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України:

Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика і основні її елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елементу. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи в Україні. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...
Карпіловська С.Я. та ін. Основи професіографії: Теоретичні основи професіографії. Професіографія та її місце в системі професійної орієнтації населення. Класифікація професій. Методичні основи професіографії. Методи професіографії. Опитувальні листи для виявлення професійно важливих якостей спеціалістів. Професії типу "людина - людина". Загальна характеристика типу професій. Професіограма контролеракасира. Професіограма медсестри широкого профілю. Професіограма вихователя дитячого садка. Професії типу "людина - техніка". Загальна характеристика типу професій. Професіограма наладчика. Професіограма водія (на матеріалі дослідження праці водія міського транспорту). Професіограма токаря...
Лукашевич М. П., Мигович І.І. Теорія і методи соціальної роботи: Соціальна робота як наукова і навчальна дисципліна. Сутність поняття "соціальна робота". Об'єкт і суб'єкт соціальної роботи. Функції і принципи соціальної роботи. Соціальна робота як галузь науки і навчальна дисципліна. Виникнення і розвиток теорії соціальної роботи. Передумови виникнення теорії соціальної роботи в Україні. Становлення соціальної роботи як науки в Україні. Розвиток вітчизняної теорії соціальної роботи. Сучасні теорії соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи. Людина як суб'єкт-об'єкт соціальної роботи. Соціалізація і адаптація як базові процеси соціальної роботи. Адаптивно-соціалізаційна концепція соціальної роботи...
Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури: Феномен культури. Історія світової культури. Культура первісного суспільства. Культура цивілізацій Стародавнього Сходу. Антична культура. Культура Середньовіччя: Європа, Візантія, ісламський світ. Культура Відродження і Реформації. Культура Нового часу. Європейська культура XIX ст. Культура XX ст. Історія української культури. Культура на українських землях у найдавніші часи. Культура Київської Русі. Культура України у XIV - першій половині XVII ст. Розвиток культури у другій половині XVII - XVIII ст. Українське національно-культурне відродження (кінець XVIII- початок XX ст.). Новітня українська культура...

Скрябин Александр Николаевич

(1872- 1915) Великий русский композитор и пианист, известный также и своими уникальными футурологическими прогнозами в искусстве. Близок в этом отношении к Р. Вагнеру с его концепцией "искусства будущего" (Гезамткунстверк). Практически все зрелое творчество С. вершилось под знаком поэтапного продвижения к так называемой "Мистерии" (см.: Символизм), в реализации которой Скрябин видел цель всей своей жизни. "Мистерия" уже выносилась им собственно за пределы искусства. Она мыслилась им как некий грандиозный художественный акт единоразового и окончательного действия, должный осуществить духовный переворот всего человечества. Пафос его личной "обреченности на подвиг" органически вписывался в общую атмосферу общественной жизни России рубежа столетий, точнее - "подпитывался" и направлялся ею. В мистериальной концепции С. - следы увлечения философией Фихте, Ницше, Шопенгауэра, социалистическими идеями, теософией, очевидное влияние позиций русского символизма (соборность духа, художнический мессианизм), отголоски русского космизма. Из всего этого С. отбирал то, что объясняло и оправдывало высокое предназначение искусства и художника на пути к "Мистерии". Решение подобной небывалой сверхзадачи в "Мистерии" естественно требовало обращения к небывалым сверхсредствам и приемам художественного воздействия. Как собственно композитору ему было тесно в рамках традиционных средств. Он мечтает о новых строях, тембрах, в реальной своей практике выступая как яркий новатор в области гармонии. Уже в Первой симфонии он обращается к синтезу музыки со словом. А в симфоническую поэму "Прометей" (1910), своего рода генеральную репетицию "Мистерии", кроме человеческого голоса композитор включает уже совсем непривычный материал - свет (см.: Светомузыка). Поначалу суть "световой симфонии", точнее - функции света, мыслились им элементарно, как своего рода цветовая "визуализация" тональностей и аккордов, но уже в ходе работы над "Прометеем" С. приходит к идее более сложных, контрапунктических (полифонических) взаимоотношений между музыкой и светом, причем и сама световая партитура должна усложниться за счет пространственной организации цвета в стилизованно-абстрактные образы и фигуры символического содержания ("молнии", "облака", "волны"). Предполагаемые формы и приемы синтеза детализируются и расширяются им в ходе работы над последним крупным произведением - "Предварительным действом" ("безопасным" вариантом "Мистерии", как шутили его современники). С. сам пишет стихотворный текст, размышляет о специальном, сферической формы храме для исполнения "Мистерии", фантазирует о "световых столбах фимиамов", о некоей "текучей световой архитектуре", о "колоколах с неба". Он мечтает о таком исполнении "Мистерии", когда световая симфония сливается с закатами и восходами, со звездным небом. Меняется и сам процесс исполнения - нет границы между залом и сценой, оркестранты и актеры двигаются вместе со зрителями в небывалом танце. Сегодня все это представляется утопией, но если обратиться к современной художественной практике, то пусть и в приземленном варианте многое из этой эстетической футурологии уже реализуется воочию - в таких формах экспериментального искусства, как электронная музыка, пространственная музыка (инструментальный театр), светомузыка, кинетическое искусство, психоделическое искусство, световая архитектура, абстрактное кино, театрализованные представления "Звук и Свет", хэппенинг, небесное (или космическое) искусство, лазериумы (под куполом планетариев), лазерные шоу под открытым небом и т. д. И совсем не удивительно, что большинство художников, работавших или работающих в этих областях, считают себя последователями С. (Л. Термен, Г. Гидони, В. Баранов-Россине, НИИ "Прометей" и т. д.) Лит.: Сабанеев Л. Воспоминания о Скрябине. М., 1925; Ванечкина И. Л., Галеев Б. М. Поэма огня (концепция светомузыкального синтеза А. Н. Скрябина). Казань, 1981; Ванечкина И. Л. "Luce" - луч, освещающий проблему гармонии позднего Скрябина // Скрябин: человек, художник, мыслитель. М., 1994. Б.Галеев, И.Ванечкина


© 2009-2020  lib.ltd.ua