Веб-бібліотека - головна сторінка


Соціологія: Підручник / В.П.Андрущенко:

Вступ до соціології. Що і як вивчає соціологія. Соціологія - наука про суспільство. Предмет та об'єкт соціології. З історії становлення соціології. Виникнення та становлення соціологічних знань. Джерела соціологічних знань. Розвиток соціальних знань в Стародавньому Світі. Формування соціологічної думки в Середньовіччя та епоху Відродження. Особливості розвитку соціальних знань в XVII ст. Філософія історії - новий етап в розвитку соціального пізнання. Становлення та розвиток соціології в XIX - XX ст.ст. (Класичний період). Опост Конт і Герберт Спенсер - основоположники соціології - самостійної науки. Дальший розвиток соціології в XIX ст. Психологічні школи в соціології. Емпіричні соціальні дослідження...

Шишка Р. Б., Сергієнко В. В. Митне право України: Митна справа в Україні. Поняття митної справи. Започаткування та становлення митної справи. Зміст митної справи. Митна політика України та її основні елементи. Принципи митного регулювання. Правове регулювання підприємництва за участю іноземного елемента. Міжнародний обіг товарів і товарна номенклатура. Митна політика і міжнародна торгівля. Митне право України. Поняття митного права. Предмет митного права. Метод митного права. Принципи митного права. Система митного права. Удосконалення митного права. Митно-правові відносини. Джерела митного права. Митні органи України. Митні органи України та організаційно-правові засади їх діяльності. Державне регулювання діяльності митних органів...

СКРИПТОР (пишущий)

- понятие, сменившее в постмодернистской текстологии традиционное понятие "автор" (см. "Смерть Автора") и фиксирующее отказ философии постмодернизма от наделения субъекта письма: 1) причиняющим статусом по отношению к тексту; 2) личностно-психологическими характеристиками и даже 3) самодостаточным бытием вне рамок пишущегося текста. Согласно постмодернистской текстологии, в принципе "не существует субъекта письма" (Деррида). По формулировке Р.Барта, С. "рождается одновременно с текстом и у него нет никакого бытия до и вне письма, он отнюдь не тот субъект, по отношению к которому его книга была бы предикатом". Письмо являет собой "единственно возможное пространство, где может находиться субъект письма" (Р.Барт). Фигура автора тотально утрачивает свою психологическую артикуляцию и деперсонифицируется: по оценке Кристевой, автор становится "кодом, не-личностью, анонимом", и "стадия автора" - это в системе отсчета текста "стадия нуля, стадия отрицания и изъятия". Фактически автор есть не более чем носитель языка, и письмо, таким образом, "есть изначально обезличенная деятельность" (Р.Барт). По мысли Фуко, оно фундировано презумпцией "добровольного стирания: "маркер писателя теперь - это не более чем своеобразие его отсутствия". В контексте концепции интертекстуальности С. фактически "превращается в пустое пространство проекции интертекстуальной игры" (М.Пфистер), ибо, согласно М.Бютору, в сущности "не существует индивидуального произведения. Произведение индивида представляет собой своего рода узелок, который образуется внутри культурной ткани и в лоно которой он чувствует себя не просто погруженным, но именно появившимся в нем".