Веб-бібліотека - головна сторінка


Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література: Від античності до початку XIX ст:

Антична література. Основні риси античної літератури. Давньогрецька міфологія. Гомерів епос. Лірика ранньої класики. Афінська трагедія. Давня аттична комедія. Греко-римський еллінізм. Література доби Августа. Література пізньої античності і початку середніх віків. Література середніх віків. Література раннього середньовіччя. Література високого середньовіччя. Данте Аліг'єрі. Література Відродження. Відродження в Італії. Відродження у Франції. Відродження в Німеччині і Нідерландах. Відродження в Англії. Вільям Шекспір. Відродження в Іспанії і Португалії. Література XVII століття. Естетика і поетика літератури Бароко. Творчість письменників Бароко. Класицизм у французькій літературі...

Мєднікова Г.С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Світосприйняття людини XX століття і характерні риси культури цього часу. Формування нової картини світу та ідеалу особистості в XX ст. Особливості художньої культури XX ст. Нове в художній мові авангарду. Париж - батьківщина авангарду. Вплив примітивізму на мистецтво авангарду. Значення примітивізму для розвитку авангарду. Анрі Руссо - засновник примітивізму. Примітивізм в українському мистецтві. Фовізм - початок відходу від принципів класичного мистецтва. Основні принципи фовізму. Анрі Матісс - теоретик і відомий художник фовізму. Кубізм - нова ера в живописі. Нова концепція станкового живопису в кубізмі. Три періоди розвитку кубізму. Значення кубізму для розвитку мистецтва XX ст...
Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Законодавство в галузі охорони праці. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах. Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Законодавство про охорону праці. Нормативно-правові акти з охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці. Час відпочинку працюючих. Охорона праці жінок і молоді. Організація роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України. Організація роботи з охорони праці управління освіти. Організація роботи з охорони праці в навчально-виховних закладах. Організація служби охорони праці у навчально-виховних закладах. Розслідування та облік нещасних випадків у навчально-виховних закладах. Контроль і нагляд за станом охорони праці...
Комова М.В. Складання ділових документів: Стилі сучасної української мови. Мовна норма. Загальна характеристика функціональних стилів. Науковий стиль. Офіційно-діловий стиль. Жанроструктурні різновиди офіційно-ділового стилю. Специфіка мовних засобів офіційно-ділового стилю. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Лексичні засоби стилістики ділових та інформаційних документів. Основні типи лексики за формою Вживання в системі функціональних систем. Стилістичні опозиції в лексичній системі мови. Сполучуваність слова. Багатозначність. Тропи. Омоніми. Синоніми. Антоніми. Пароніми. Іншомовні слова. Неологізми. Застарілалексика. Діалектизми. Жаргонізми. Тірофесіоналізми. Терміни. Морфологічні засоби стилістики ділових та інформаційних документів...
Семиченко В. А. Психологія спілкування: Функция общения в жизни человека. Структура и виды общения. Общение как психологический фактор развития человека. Взаимоотношения между людьми в процессах общения. Социальная перцепция. Качества, значимые для общения. Техника общения. Межличностные конфликты. Особенности психологического общения. Робота с методиками по изучению особенностей общения. Методики на выявление общительности как потребности в общении. Методики на выявление умения адаптироваться в изменяющихся ситуациях общения. Методики на выявление качеств, значимых для общения. Методики на выявление межличностных отношений. Выполнение упражнений на выявление и уяснение специфики общения. Выявление индивидуальных особенностей, значимых для общения...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Бабарицька В. К., Малиновська О. Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг: Понятійно-термінологічні основи туроперейтинга. Подорожі і туризм. Визначення туризму. Поняття «внутрішній туризм». Критерії відокремлення понять «туризм» і «подорожі». Суб'єкти господарської взаємодії в туризмі. Визначення поняття «турист». Поняття «міжнародний (іноземний) турист». Поняття «внутрішній турист». Співвідношення понять «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «одноденний відвідувач». Класифікац і я видів та форм туризму. Туристичні потреби і мотиви туризму. Класифікаційні підходи в туризмі. Туристичний продукт. Специфіка змісту поняття «турпослуга». Відмінність понять «турпослуга» і «турпродукт». Поняття «турпакет». Структура туристичного продукту. Туроперейтинг...

СИНТЕТИЧЕСКИЕ СУЖДЕНИЯ

- суждения, названные так И. Кантом, противопоставившим их как расширяющие и умножающие познание аналитическим суждениям, которые лишь выявляют и поясняют в результате логического анализа уже заключенное в них содержание (Кант И. Соч., т. 4 (l). M., 1965, с. 80). Синтетические суждения, по Канту, могут быть как апостериорными, так и априорными (см. Априоризм). Возможность последних определяется наличием в сознании некоторых исходных мыслительных структур, задающих определенный способ рассмотрения мира. Эти априорные формы мышления, как полагает Кант, синтезируют, структурируют полученный в чувственном познании и организованный посредством априорных форм созерцания во времени и пространстве материал восприятия и придают синтетическим суждениям априори характер всеобщности и необходимости. Именно такими являются, по Канту, теоретические суждения (положения) математики и точного естествознания, выступающие для Канта образцом научного знания. Эта идея получения, приращения нового научно-теоретического знания в результате конструктивной синтетической познавательной деятельности благодаря организации многообразия чувственно данного материала в некоторое единство, структура которого задается априорными формами мышления, представляет собой специфику гносеологии Канта, отличающую ее как от узкого эмпиризма, сводящего познание к суммированию и комбинаторике эмпирического данного и не способного тем самым объяснить своеобразие теоретического знания, так и от априоризма рационалистов с его тенденцией к одностороннему аналитизму в интерпретации теоретических "истин разума", препятствующему рассмотрению развития теоретического знания в его взаимодействии с эмпирией.
В динамике познавательной деятельности априорные формы мышления выступают как предпосылки знания, как средство его получения. Воплощаясь же в "готовом" суждении в качестве его структуры априорные схемы становятся компонентом знания о мире, каркасом определяющим целостность идеализированного теоретического объекта, выражаясь современным методологическим языком. В качестве априорных предпосылок синтетической деятельности мышления у Канта выступают, во-первых, категории, "чистые рассудочные понятия", во-вторых, уже в сфере собственно научного познания т. н. априорные основоположения чистого естествознания. И если в учении об априорных категориях канонизируется традиционная философская схема, восходящая еще к Аристотелю, то в концепции об априорных основоположениях рассудка находят свое выражение представления об исходных основаниях механистического естествознания, доминирующей парадигме той эпохи. Критика абсолютизации и догматизации этих исходных оснований в учении Канта не должна заслонять того важнейшего обстоятельства, что в нем впервые нашла свое выражение особая методологическая функция отправных содержательных установок формирования научно-теоретического знания, интерпретируемых в современной методологии науки в понятиях "парадигмы", "научной картины мира", "твердого ядра исследовательской программы" и т. д.
С резкой критикой Кантова учения об априорных синтетических суждениях выступил в философии науки нашего столетия логический позитивизм Венского кружка. С точки зрения его сторонников представление об априорном элементе в содержании научного знания, тем более определяющем специфику его теоретичности, является в корне несостоятельной рационалистической догмой, которая в принципе должна быть отвергнута с позиций научного эмпиризма, последовательным защитником которого объявлял себя логический позитивизм. Основатель Венского кружка М. Шликдаже заметил, что всю суть доктрины кружка можно свести к отрицанию существования синтетического априорного знания. Действительно, эта доктрина исходила из того, что всякое осмысленное утверждение науки, выражающее подлинное знание о реальности, должно быть сводимо к выражению эмпирически данного. В дальнейшем, однако, сами сторонники логического позитивизма (см. Логический позитивизм) вынуждены были признать неустранимость из языка науки теоретических "конструктов" (см. Конструкт), обладающих "сверхэмпирическим" содержанием. Современная методология науки исходит из того, что источники специфического содержания теоретических идеальных объектов и моделей лежат в тех "онтологиях", "научных картинах мира", парадигмальных установках и пр., которые выступают в качестве априорных предпосылок формирования конкретных научнотеоретических гипотез, концепций, теорий. Разумеется, эта априорность в отличие от классической кантовской носит относительный, функциональный характер. Всегда могут быть выявлены некоторые коренящиеся в опыте самой науки, а шире в ее социокультурном контексте, условия возникновения и утверждения указанных выше предпосылок, однако бесспорно, что приращение научного знания, его развитие, его "синтетичность" в социальном философском, идущем от Канта, смысле этого понятия предполагает взаимодействие "векторов" как от накопления новой эмпирической информации, так и от используемых при ее осмыслении имеющихся концептуально-теоретических схем и моделей.
В. С. Швырев