Веб-бібліотека

Українське народознавство / За ред. С. П. Павлюка:

Предмет і завдання етнографії. Походження українського народу. Етнічна територія України. Етнографічне районування України. Етнічний склад населення й сучасні етнічні процеси в Україні. Світоглядні уявлення та вірування. Людина. Доля. Душа. Демонологія. Довколишній світ. Релігія в житті українського народу. Передхристиянські вірування наших предків. Християнізація духовного життя українського народу. Етнічні архетипи в релігійному житті українців. Звичаї та обряди. Календарно-побутова обрядовість: етапи формування. Обрядовість зимового циклу. Обрядовість весняного циклу. Літні звичаї та обряди. Осінні звичаї та обряди. Народні знання. Народний календар. Космогонія і астрономія. Метеорологія...

Історія сучасного світу / За ред. Г.К. Парієнко: Основні тенденції суспільного розвитку країн світу після Другої світової війни. Україна в контексті світового розвитку. Предмет та основні завдання курсу «Історія сучасного світу». Джерела та українська історіографія. Сучасний поділ та класифікація країн світу. Зміни у світі після Другої світової війни. Формування нової системи міжнародних відносин на основі принципу мирного співіснування. Основні тенденції світового суспільного розвитку. Соціально-політичний та економічний розвиток країн Західної Європи у другій половині XX - початку XXI століття. Особливості повоєнної відбудови та подальшого розвитку держав Західної Європи. Європейська інтеграція. Вплив Європейського Союзу (ЄС) на розвиток інтеграційних процесів у Європі...
Гарелик М. А., Митина Л. А. Организация продажи продовольственных товаров: Построение и размещение розничной торговой сети. Торговое предприятие - основное звено розничной торговли. Виды розничной торговой сети. Типы торговых предприятий, специализация розничной торговой сети. Основные направления развития розничной торговой сети. Размещение розничной торговой сети в городах. Торгово-технологический процесс в магазине. Понятие и структура торгово-технологического процесса в магазине. Продажа товаров - основная операция торгово-технологического процесса в розничной торговле. Устройство и планировка розничных торговых предприятий. Основные требования к торговым зданиям и помещениям. Устройство и планировка помещений магазина, и нормативы его проектирования...
Сало Я. М. Організація обслуговування населення на підприємствах харчування: Характеристика ресторанів та кафе. Історія виникнення ресторанів та кафе. Характеристика приміщень ресторанів. Характеристика допоміжних приміщень ресторану. Матеріально-технічне забезпечення ресторану. Меблі та обладнання торгового залу. Меблі та обладнання банкетних залів. Асортимент скляного посуду. Асортимент скляного посуду для ресторанів. Асортимент столового посуду з порцеляни. Асортимент металевого посуду. Столове приладдя. Столова білизна. Підготовка до обслуговування відвідувачів. Санітарно-гігієнічна підготовка торгового залу. Розставляння меблів. Сервірування столів. Особливості розміщення посуду та столового приладдя. Естетика в сервіруванні стола...
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / За ред. С. І. Дорогунцова: Предмет, метод і завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Предмет курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Методологічні основи курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Завдання курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Структура курсу «Розміщення продуктивних сил і регіональної економіки». Теоретичні основи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сучасні теорії і концепції розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. Сутність і складові елементи продуктивних сил. Вітчизняні теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки...
Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Теоретичні основи дозвілля. Соціальна сутність дозвілля. Дозвілля в житті людини. Функції та принципи дозвілля. Педагогічні засади дозвілля. Стан наукових досліджень дозвіллєвої сфери. Основні інститути дозвіллєвої сфери. Специфіка діяльності дозвіллєвих центрів. Робота парку як дозвіллєвого центру. Дозвіллєва діяльність в клубах. Дозвілля в туристичних комплексах та готелях. Музей як дозвіллєвий центр. Хобі-групи як інститути дозвілля. Дозвіллєва робота з різними категоріями населення. Специфіка дозвіллєвої роботи з підлітками та молоддю. Особливості дозвіллєвої роботи з дорослими. Дозвіллєва діяльність з особами похилого віку. Специфіка дозвіллєвого обслуговування інвалідів. Дозвіллєва робота з сім'ями...
Укладач О. І. Когут. Основи ораторського мистецтва: Риторика як наука і мистецтво. Історія ораторського мистецтва. З, Цицерон та Феофан Прокопович - видатні оратори. Соціально-політичне красномовство: парламентська промова. Сучасний риторичний ідеал. Тема, цільова установка промови. Збір матеріалу. Інформаційні промови. Композиція промови: вступ, основна частина, висновки. Аналіз композиції промов. Аналіз композиції промов видатних ораторів. Методи побудови промови (індуктивний, дедуктивний, хронологічний). Промови з метою переконати. Закличні промови. Конспект. Складання конспекту лекції. Теза, аргумент, спосіб доведення в лекції. Розробка системи аргументів. Основні жанри ораторських виступів - лекція, доповідь, промова. Похвальні промови...
Шепітько В. Ю. Психологія судової діяльності: Вступ до психології судової діяльності. Поняття психології судової діяльності та її закономірності. Передумови застосування психологічних знань у судочинстві. Розвиток наукових основ психології судової діяльності. Методи психології та можливості їх застосування у правозастосовчій практиці. Правомірність і допустимість методів психологічного впливу в кримінальному судочинстві. Психологія особистості в судовій діяльності. Поняття про особистість. Структура психічних властивостей та їх характеристика. Емоції і почуття. Психічні стани. Психологія судді. Поняття професіографії та професіограми. Професійна деформація та шляхи її усунення. Психологія потерпілого і свідка. Провокуюча поведінка...
Основи кооперації. / С. Г. Бабенко та ін: Теоретичні основи кооперації. Кооперативні організації та системи кооперативів. Кооператив. Природа кооперативів. Об'єднання кооперативів. Кооперативні системи. Типи та види кооперативів. Класифікація кооперативів. Мета господарської діяльності кооперативів виробників. Мета господарської діяльності кооперативів споживачів. Кооперативи виробників і споживачів. Кооперативні принципи. Поняття "кооперативні принципи". Міжнародні кооперативні принципи. Національні кооперативні принципи. Основний зміст міжнародних кооперативних принципів. Кооперативні цінності. Поняття "кооперативні цінності". Базові цінності кооператорів. Етичні цінності кооператорів. Кооперативний рух. Кооперативна ідеологія...
Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Система освіти в Україні. Поняття системи освіти, її структура. Принципи освіти в Україні. Завдання закладів освіти. Управління системою освіти в Україні. Теорія навчання (дидактика). Дидактика, її категорії. Сутність і завдання дидактики. Категорії дидактики. Зв'язок дидактики з іншими науками. Актуальні завдання дидактики. Процес навчання. Сутність навчання, його методологічна основа. Рушійні сили навчального процесу. Функції навчання. Логіка навчального процесу. Структура процесу учення. Типи навчання. Модульне навчання. Мотиви навчання. Оптимізація процесу навчання...

СИМВОЛИЧЕСКОЕ ВООБРАЖЕНИЕ

- способность субъекта, связанная с процессом культурного творчества. Основы ее понимания заложены еще в учении Канта о схематизации продуктивного воображения. Продолжая эту линию теор. анализа, Кассирер рассматривал С.в. как продукт специфически человеч. рациональности, отличной от практич. воображения и разумности животных. Созданная им философия символич. форм существ, образом повлияла на подход к проблеме культурного символизма представителей разл. версий структурализма и постструктурализма. Общая культуроцентристская доминанта совр. зап. философии сблизила в интересе к проблеме С.в. лингвистич. философию, философию жизни, феноменологию и герменевтику. Связывая С.в. с анализом языковых форм его осуществления, Д. Серль, Гадамер, Рикёр и др. приходят к весьма похожим выводам. В границах герменевтич. подхода к С.в. сегодня возможно объединение вариабельных стратегий его изучения. Размышляя о разнообразии знаковых форм, Ч.С. Пирс подразделил их на индексные, иконич. и символич. Индексное отношение между означающим и означаемым как компонентами знака основывается на их фактич., существующей действительно, смежности. Пример индекса - указание пальцем на опр. предмет. Иконич. отношение предполагает общность по нек-рому свойству между означающим и означаемым. Созерцая пейзаж, зритель может узнать знакомые места. Означающее и означаемое соотнесены в символе безотносительно к их фактич. связи. Их соотношение, по Пирсу, есть "приписанное свойство". Двуглавый орел, например, выступает как символ рос. державности. Якобсон справедливо заметил, что не существует непроходимой грани между названными тремя знаковыми формами: индексные и иконич. знаки могут выступать в роли символов. У представителей структурализма и постструктурализма часто встречается негативное отношение к символу, ибо он ориентирован на неисчерпаемую глубину означаемого, отвлекая внимание от того, что знак всегда является компонентом опр. системы, составляющей нек-рой синтагмы - опр. знаковой комбинации. Символ как бы направлен на видение знака в его вертикальном измерении, в то время как его наиболее содержат, жизнь протекает в горизонтальной плоскости. Вместе с тем критик теории С.в. Р. Барт констатирует, что она и сегодня демонстрирует свою значимость в биогр. и истор. критике, реалистич. и интроспективном романе и др. областях худож. творчества, где постулируется самодовлеющее означаемое, извлекаемое из внутр. мира человека или истории. Повышенное внимание к синхронному рассмотрению знаковых систем, синтагматич. подход не ослабили интереса к С.в. и даже позволили обогатить понимание его специфич. особенностей. Знаковые феномены, изученные в ракурсе их оппозиций, опосредствования звеньями медиаторов выстраиваются в опр. целостность, при взгляде на к-рую можно абстрагироваться от их символич. нагрузки. Однако вопрос об их символич. наполнении никогда не исчезает окончательно. Любая бинарная оппозиция ни в коей мере не может быть оторвана от вертикальной заземленности знаковой системы, а следовательно, несвободна от символич. содержания. Знак так или иначе устремлен в глубины жизненного мира. Очевидно, что символическое рождается в качестве смыслового феномена: знак становится символом, когда продуцирует нек-рую область значений, не ограничиваясь фиксацией строго лимитированной предметности того или иного образования. Знак, рассматриваемый как символ тех или иных явлений или процессов, совсем не обязательно находится с ними в отношении их образного воспроизведения. Однако символ подразумевает нек-рый ряд феноменов, вещных образований и процессов, как бы раскрывается через них. Единичные феномены вытекают из символа как смыслового центра, продуцируются им. Эмпирически постижимое не исчезает и не теряет своей самостоят. значимости в свете феномена символического, но оно приобретает качественно отличное от первоначального смысловое содержание. Символ отсылает к континууму явлений, располагающихся в предустановленном им порядке. Разл. символич. формы от религии до науки продуцируют совокупность явлений, из к-рых и слагается культурный универсум. Правила, по к-рым выстраивается та или иная символич. форма, служат своеобразным ориентиром работы субъекта с содержанием жизненного мира. Пользуясь С.в., он синтезирует материал, почерпнутый в контексте жизненного мира, с априорными правилами его переработки. С.в. сопряжено с созданием новых смысловых образований. Обогащенное понимание его возможностей осуществимо на базе рефлективного осмысления данных семантики и риторики. Видение, казалось бы, общеизвестного в ином ракурсе, оригинальной плоскости приносит радикальный сдвиг смыслового свойства, фиксируя то, что ранее оставалось незримым. При этом происходит обогащение семантич. поля, и порой субъект сопрягает воедино, казалось бы, несовместимые смысловые звенья. В осуществлении функций С.в. велика роль метафоры. Перенос значения выглядит универсальной процедурой, специфичной для метафорич. мышления. Сам акт говорения является принципиальным моментом порождения метафорич. смыслового содержания. Метафора порывает с устоявшимся видением предмета, предлагает его смысловую интерпретацию, к-рая выглядит своеобр. отклонением от нормы. Одно и то же явление при движении от обыденного его описания к метафорич. получает внезапно парадоксальный смысл. Метафорич. значение, по Рикёру, состоит в семантич. конфликте и рождается из руин реального значения, опирающегося на обыденное словоупотребление. Отдаленные идеи внезапно становятся близкими, логич. пространство, разделявшее, казалось бы, полярные значения, исчезает, способствуя их сближению. Семантич. игра осуществляется С.в., творящим метафоры, пробуждает и изобразит, образность. Возникающая образная схема не есть итог простого суммирования чувств. представлений, а, напротив, несет в себе свидетельство творч. возможностей субъекта. Метафорич. высказывание сводит воедино, казалось бы, несовместимые смыслы, открывая путь к созданию новых понятий. Их возникновение сопровождается рождением новых образов, служащих подосновой и катализатором понятийного синтеза. С.в. не работает по правилу однозначного следования образа за канвой семантич. изменений, вводящих ранее неизвестный парадоксальный смысл, или же по противоположному сценарию. Оба варианта возможны в равной степени. С.в. способно создать нек-рый образ, стимулирующий речевой поток, к-рый, в свою очередь, выведет понятийный синтез на новый уровень. Однако не исключено и движение от семантики к изобразит, ресурсам воображения. Образная схема, речь и понятийность образуют как бы единый поток и замыкаются на опыте субъекта, его присутствии в жизненном мире. Метафора и символ нерасторжимы: слово, жест или зримый образ получают символич. окраску при отнесении к нек-рому семантич. пространству, выстраиваемому при посредстве метафорич. мышления. Предметно-смысловой ареал, констатируемый символом, запечатлевается в совокупности явлений, принадлежащих природной и социокультурной реальности. С.в. придает феноменам природного и социокультурного плана качественно иное измерение. Благодаря С.в. складываются неповторимые миры разл. культур.
Лит.: Якобсон Р. Избр. работы. М., 1985; Cassirer E. Philosophic der symbolischen Formen. Bd. 1-3. Darm., 1980-85; Todorov Tz. Theories of the Symbol. Ithaca, N.Y., 1982; Ricoeur P. Le conflit des interpretations; essais d&herme-neutique. P., 1969; Barth R. L&empire des signes. Gen., 1970; Hermeneutics and Modern Philosophy. N.Y., 1986.
Б.Л. Губман


© 2009-2020  lib.ltd.ua