Веб-бібліотека

Зінченко А. Історія дипломатії: від давнини до початку нового часу:

Міждержавні відносини та дипломатія на Давньому Сході. Давньоєгипетська держава в міжнародних відносинах. Єгипетська дипломатія в добу Нового царства. Міждержавні відносини та дипломатія в давньому Межиріччі. Хетська держава в міжнародних відносинах. Зовнішня політика Ассирійської держави в II тис. до н. е. Боротьба з антиассирійськими коаліціями. Ассирійська дипломатія VII ст. до н. е. Характер міжнародно-правових відносин. Дипломатія давньої Індії. Давньокитайська дипломатія. Експедиції Чжан Цяня. Започаткування Великого шовкового шляху. Дипломатичні зв'язки країн Далекого Сходу. Ідеологія зовнішньої політики Давнього Китаю. Давньогрецька дипломатія...

Пивовар С. Ф. та ін. Всесвітня історія XX століття: Світ на початку XX ст. Революційні події у світі на початку XX ст. Міжнародні відносини наприкінці XIX - на початку XX ст. Перша світова війна. Революція і громадянська війна в Росії (1917-1920 pp. Країни Європи і США у міжвоєнний період. Встановлення тоталітарних режимів у ряді країн Європи. Міжнародні відносини напередодні другої світової війни. Друга світова війна. Політика «холодної війни» у міжнародних відносинах. Світ у повоєнний період. Країни Азії і Африки (1945-1990 pp. Радянський Союз у 1945-1991 pp. Хронологічна таблиця...
Цигульська Т.Ф. Загальна та прикладна психологія: Предмет психології. Особливості та можливості, психології. Особливості психології. Можливості психології. Предмет психології. Здоровий глузд і наука. Предмет психології. Здоровий глузд. Життєві і наукові психологічні знання. Цілі психології. Критичне і творче мислення. Стан психології. Риси справжнього науковця. Основні напрями зарубіжної психології. Біхевіоризм. Психоаналіз. Гуманістична психологія. Гештальт психологія. Спілкування. Маніпулятивна і актуалізаторська моделі спілкування. Поняття, етапи і складність спілкування. Поняття та етапи спілкування. Складність спілкування. Структура спілкування. Комунікація як обмін інформацією. Інтеракція як взаємодія. Перцепція як сприйняття і розуміння людьми один одного...
Кушнаренко Н.М., Удалова В.К. Наукова обробка документів: Поняття про наукову й аналітико-синтетичну обробку документів, її суть і види. Суть і значення наукової обробки документів. Поняття "згортання інформації". Види наукової (аналітико-синтетичної) обробки документів. Наукова обробка документів як сукупність процесів аналізу і синтезу. Використання наукової обробки документів. Бібліографічний опис документів. Поняття бібліографічного опису, його функції, вимоги до нього. Основні етапи розвитку теорії та практики бібліографічного опису. Розвиток книгоопису з давнини до XVIII ст. Розвиток книгоопису в XIX ст. Розвиток теорії та практики бібліографічного опису в XX ст. Теорія і практика бібліографічного опису в першій половині XX ст...

СИМПАТИЯ КОСМИЧЕСКАЯ

термин античной философии, обозначавший: гармонию, всех вещей в масштабе мироздания. В первых описаниях космоса как гармонически упорядоченного целого (Гераклит, пифагорейцы, Эмпедокл, платоновский "Тимей" и др.) термин "симпатия" не использовался. У Аристотеля соответствующий глагол спорадически употребляется в психологическом смысле (тело и душа "претерпевают" совместно - I Anal. 70 b 16; Physiogn. 808 b 11). Термин, по-видимому, впервые используется Теофрастом для обозначения упорядоченного взаимодействия, однако он не выражает еще универсального общекосмического единства (frg. 4,63; 7,10; 172,3) - данный смысл он приобретает в учении Ранней Стой, где служит для обозначения гармонической целостности космоса как живого организма. Основой этого телесного единства ("бестелесное не сочувствует телу, а тело - бестелесному", SVF 1518) служит вездесущая пневма, обеспечивающая (благодаря своему "напряжению") устойчивость космического континуума и разнообразие его внутренней структуры. Упорядоченная взаимосвязь частей и целого в отдельных вещах и всех вещей в масштабах космоса поясняется корреспондирующим понятием "всеобщего и полного смешения" на уровне вещества ( ). В абсолютной взаимозависимости всех мировых процессов проявляется нерушимость глобальных причинно-следственных связей ("судьба"), что позволяет "мудрецу" на основании одного судить о другом, по прошлому - о будущем и т. д. (теоретическая основа мантики). Правильное понимание симпатии имеет важные этико-психологические последствия: "включенность" в ход вещей, покорность "судьбе" (Cic. De div. II 33 sq.; Sext. Adv. Math. К 78 sq.; SVF II 411; 476; 534; 546 etc.). В учении Посидония концепция "симпатии" заняла, возможно, центральное место (Cic. De div. II 33 sq.; De nat. deor. II 83 sq.; Sen. Nat. qu. II 4 sq.) и оказала влияние на представления неоплатоников о том, что сущее "симпатически" связано благодаря эманации из единого источника (Плотин, Порфирий, Ямвлих, Прокл). Косвенное влияние этой концепции испытала вся патристика. Из мистико-теургических теорий поздних неоплатоников понятие "симпатии" было заимствовано ренессансным "натурализмом" (в котором оно сочеталось с элементами герметизма и магии - Пико делла Мирандола, Парацельс, Патрици, Кардано, Телезио, Джордано Бруно), а через него оказало влияние на Ф. Бэкона, теорию "предустановленной гармонии" Лейбница и мистику Сведенборга. Вместе с тем уже Шефтсбери и Юм ("Трактат о природе человека", кн. 2 ч. 1) используют термин "симпатия" в том узком психологическом значении, которое утвердилось за ним в дальнейшем.
Лит.: RohrJ. Der okkulte Kraftbegriff im Altertum. Lpz., 1923; ReinhardI K. Kosmos und Sympathie. Munch., 1926; Sambursky S. Physics of the Stoics. L., 1953.
А. А. Столяров


© 2009-2020  lib.ltd.ua