Веб-бібліотека

Заброцький M.М. Основи вікової психології:

Предмет та методи вікової психології. Предмет вікової психології як науки. Загальна характеристика віку. Теоретичні концепції вікової психології. Методи вікової психології. Загальна характеристика онтогенезу людської психіки. Розвиток і формування. Особливості психічного розвитку. Рушійні сили розвитку психіки. Навчання, виховання та розвиток психіки. Вікова періодизація психічного розвитку. Психологічні особливості дошкільного віку. Особливості психічного розвитку немовляти. Початковий розвиток особистості на етапі раннього дитинства. Психологічні особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку. Психологічна готовність дітей до школи. Шестирічні діти. Психологічні особливості молодшого школяра...

Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль: Загальна характеристика мови Паскаль. Структура Паскаль-програми. Елементи мови Паскаль. Мова металінгвістичних формул. Прості типи даних. Вирази. Стандартні типи даних. Цілий тип. Дійсний тип. Логічний тип. Символьний тип. Конструйовані типи. Перелічуваний тип. Діапазонний тип. Оператори надання значень змінним. Оператор присвоєння. Введення-виведення. Порядок виконання операцій. Складений оператор. Стиль запису програми. Структури керування. Структура послідовного виконання. Структура розгалуження. Умовний оператор. Оператор варіанта. Оператор безумовного переходу. Структура повторення. Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли...
Предко О. I. Психологія релігії: Психологія релігії як релігієзнавча дисципліна. Предмет психології релігії. Психологія релігії і релігійна психологія. Структура психології релігії та її методи. Тенденції психології релігії в контексті української релігієзнавчої думки. Відношення «людина - Бог» в контексті пошуку передумов психологічного осягнення релігії. Креативно-антропологічні можливості осягнення відношення «людина - Бог» в процесі становлення святоотцівської думки. Особливості трансформації змісту ідеї «внутрішньої» людини у філософії Г. Сковороди. «Відчуття» як засіб дослідження релігії у філософії Ф. Шлейєрмахера. Виникнення і розвиток психології релігії у другій половині XIX - на початку XX ст. Тенденції розвитку американської психології релігії...

СИМЕОН ПОЛОЦКИЙ (1629-1680)

- белорусско-русский мыслитель, писатель, общественный деятель. Учился в Киево-Могилянской академии, позднее в Виленской иезуитской академии, где среди его учителей были Коялович, Лауксмин, Сарбевский и др. Есть гипотеза, что в Вильне СП. вступил в униатский орден Василия Великого (бизилиане). В 1656 вернулся в Полоцк, принял монашество и учил в братской школе при Богоявленском монастыре. В 1664 принял приглашение переехать в Москву. В 1667 назначен воспитателем и учителем царских детей. Основал типографию при царском дворе. Среди первых публикаций - "Букварь языка славянского", "Псалтырь рифмотворная". Философию изучал в Киево-Мо-гилянской академии и после самостоятельно. По взглядам не догматичен. Сочинения религиозно-философского характера: "Жезл правления" (1667), "Венец веры кафалитской" (1670), "Обед душевный" (1681), "Вечеря душевная" (1683) и др. Философско-религиозные, педагогичные и эстетические воззрения СП. основаны на христианской системе ценностей и их интерпретации в духе гуманизма славянского барокко. Противоречивость такой позиции выражалась в не всегда гармонизированном стремлении примирить веру и знания, эстетическое и морально-аскетическое. Предпочтение духовному сочеталось с экзистенциальными приоритетами радостей тихого земного бытия. СП. делил философию на несколько основных разделов: "разумительная" (логика), "естественная" (физика) и "нравственная" (этика). В онтологическом отношении разделял мир на "мир первообразный" (Бог), "макросм" (природа) и "микросм" (человек). Развивал характерные для европейской христианской философии идеи семиотической природы творения, преисполненного изначального смысла, замысла и промысла ("мир сей приукрашенный книга есть велика"). Главным предметом его творчества был человек в многообразии его связей и проявлений (этика, педагогика, эстетика и философия в целом: "Естество дает токмо еже жити, // философия учит благо жити; // Ово со скоты обще нам бывает, // сие ангелам нас уподобляет".) В политических воззрениях был сторонником просвещенного самодержавия, выступал оппонентом стараобрядцам и протопопу Аввакуму, ориентировался на "обмирщение образования", включая в его сферу все "свободные науки". В эстетике придерживался концепции "зеркального отражения" мира в искусстве.
Э.К. Дорошевич, В.Л. Абушенко


© 2009-2020  lib.ltd.ua