Веб-бібліотека - головна сторінка


Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів:

Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

Основи митної справи в Україні / За ред. П.В. Пашка: Митна справа в Україні. Історія розвитку митної справи в Україні. Митна політика. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Митна справа. Митна територія України. Митний кордон України. Прапор та емблема митної служби України. Завдання митних органів. Органи державного регулювання митної справи в Україні. Взаємодія митних органів України з іншими органами та особами. Інформування та консультування з питань митної справи. Роль і місце митної справи в економічному розвитку України на сучасному етапі. Завдання для перевірки знань. Митний контроль. Митне оформлення. Організація митного контролю. Здійснення митного контролю товарів і предметів, транспортних засобів при переміщенні їх через митний кордон...
Геврик Є. О. Охорона праці: Соціально-економічні, правові та організаційні питання охорони праці. Основні правові та нормативні положення про охорону праці. Основні законодавчі акти. Гарантії прав громадян на працю, на відпочинок, охорону здоров'я та на охорону праці. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Організація охорони праці на підприємстві. У правління охороною праці. Основні принципи управління охороною праці. Функції управління охороною праці. Організація управління охороною праці. Організація навчання з охорони праці. Виробничий травматизм та захворюваність. Поняття про виробничий травматизм та професійні захворювання...
Гук М. Аппаратные средства IBM PC: Устройство персонального компьютера. Немного компьютерной философии. Конструкция персонального компьютера. Карты, сокеты, слоты, джамперы. Краткий экскурс в цифровую схемотехнику. Кабели и разъемы. Системные ресурсы PC. Распределение памяти. Стандартная память - Conventional Memory. Верхняя память - UMA. Дополнительная память - Extended и Expanded Memory. Использование первого мегабайта физической памяти - Shadow ROM и Shadow RAM. Архитектура унифицированной памяти - UMA. Виртуальная память. Пространство ввода/вывода. Аппаратные прерывания. Немаскируемые прерывания. Маскируемые прерывания. Контроллер прерываний 8259А. Прямой доступ к памяти - DMA. Каналы прямого доступа к памяти и прямое управление шиной. Контроллер прямого доступа...
Медведєв В. С. Кримінальна психологія: Кримінальна психологія у системі психології та правознавства. Предмет і пріоритетні завдання кримінальної психології. Зв'язок кримінальної психології з іншими науками. Історія розвитку кримінальної психології. Злочинність як кримінально-психологічне явище. Кримінально-психологічна характеристика злочинності. Психологічні особливості окремих видів злочинності. Психологічний механізм злочину. Кримінально-психологічні ознаки злочину. Мотив у психологічному механізмі злочину. Типові криміногенні мотиви. Особистість як суб'єкт злочину. Кримінально-психологічний портрет особистості. Акцентуація характеру та особистості. Типологія особистості як суб'єкта злочину. Психологічні портрети типів злочинної особи...

ШЮЦ Альфред

(1899, Вена - 1959, Нью-Йорк) - австро-американский философ и социолог. Первую половину жизни провел в Вене, служил в банке, а в свободное время занимался философией. После вхождения Австрии в 3-й рейх (1937) эмигрировал в США, где стал профессором социологии и социальной психологии Новой школы социальных исследований в Нью-Йорке.
В книге "Смысловое строение социального мира" (Der sinnhafte Aufbau der sozialen Wit, 1932) Шюц попытался дать философское обоснование социальных наук на основе гуссерлевской дескриптивной феноменологии, в частности понятия "жизненный мир" (книга получила высокую оценку самого Гуссерля). Исходя из факта непосредственной данности "Я" и "другого", Шюц анализирует переход от непосредственного индивидуального переживания индивида к представлению о социальном мире как объективном феномене. Он вычленяет три стадии такого перехода: индивидуальное сознание конституирует "значимые единства", из нерасчлененного потока переживания эти значимые единства объективируются во взаимодействии с другими индивидами; "другие" выступают носителями типичных свойств, характеризующих социальные структуры, которые объективно (интерсубъективно) существуют в "точках пересечения" практических целей и интересов взаимодействующих индивидов. Т. о., социальная феноменология Шюца оказывается по существу социологией знания, ибо формирование социального трактуется здесь как продукт объективации знания в процессе человеческой практики.
В американский период это конкретизируется в учении Шюца о конечных областях значений (finite provinces of meaning) - специфических, относительно обособленных сфер человеческого опыта (повседневность, религия, сон, игра, научное теоретизирование, художественное творчество, мир душевной болезни и т. п.). Переход из одной сферы в другую требует определенного усилия и предполагает своего рода смысловой скачок, т. е. переориентацию восприятия на иную реальность. Напр., переход от религиозного опыта к повседневности требует определенной душевной перестройки. Каждая из конечных областей значений представляет собой совокупность данных опыта, демонстрирующих определенный "когнитивный стиль" , который складывается, по Шюцу, из шести элементов: (1) особенная форма активности, (2) специфическое отношение к проблеме существования объектов опыта, (3) напряженность отношения к жизни, (4) особое переживание времени, (5) специфика личностной определенности действующего индивида, (6) особая форма социальности. Напр., если когнитивный стиль "повседневности" определяется в конечном счете, по Шюцу, трудовой деятельностью, то для научного теоретизирования, наоборот, характерна созерцательная установка; в нем также учитывается личностная определенность теоретика, оно переживается как нечто вневременное, тогда как в повседневной деятельности время переживается как необратимое. Вообще все "миры" по отношению к миру повседневности характеризуются какого-либо рода дефицитом, напр. дефицитом существования, активности, личностной вовлеченности и т. д. Поэтому Шюц именует повседневность "верховной реальностью", и ее типологическая структура оказывается наиболее полной формой человеческого восприятия мира, соответствующей деятельной природе человека.
Разработанный понятийный аппарат Шюц применил для анализа как литературы и мифологии, так и некоторых типов личностей в "повседневной" жизни ("чужак", новичок и т. д.). В дальнейшем его идеи легли в основу таких направлений, как феноменологическая социология и социология повседневности (или социология обыденной жизни).
Соч.: Collected papers, vol. 1 - 3. The Hague, 1962 - 66; Reflections on the Problem of Relevance. New Haven, 1970; The Structures of the LifeWorld. Evanston, 1973 (with T. Luckman) Theorie der Lebensformen. Fr./M., 1981; в рус. пер. в кн.: Новые направления в социологической теории. М., 1977.
Лит.: Ионии Л. Г. Понимающая социология. М., 1978; Он же. Структуры повседневного мышления. - "Социологические исследования", 1986, № 1; Григорьев Л. Г. Альфред Шюц и социология повседневности. - Там же, 1988, № 2; Руткевич E. Д. Феноменологическая социология религии. М., 1992; Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. М., 1995.
Л. Г. Ионин