Веб-бібліотека - головна сторінка


Ломачинська І.М. Бібліографознавство:

Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство. Предмет дисципліни "Бібліографознавство". Історія розвитку бібліографічних знань. Зародження бібліографічних знань. Розвиток бібліографії в Україні. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства. Бібліографія як галузь діяльності. Поняття про бібліографію як системне утворення. Суб'єкти, об'єкти бібліографії. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі. Загальне поняття бібліографічної інформації. Система "документ - споживач" як джерело виникнення бібліографічної інформації. Документально-бібліографічні потреби...

Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Основи теорії економічної і соціальної географії. Методологічні основи. Наукові підходи і категорії, деякі терміни і поняття. Ландшафтна оболонка як глобальний об'єкт досліджень у географії. Інтеграція наук і сутність географічного підходу. Взаємодія суспільства і природи та її закономірності. Єдність природи і суспільства, їх взаємодія. Закономірності взаємодії. Екологічний підхід. Природокористування і його місце у взаємодії суспільства і природи. Закономірність комплексності у природі і суспільстві. Гсокомплексологічна концепція. Системні об'єкти в економічній і соціальній географії. Суспільно-територіальний комплекс як найбільш інтегрований об'єкт досліджень...

ШВЕЙЦЕР (SCHWEITZER) Альберт

(1875-1965) - нем.-фр. мыслитель, протестантский теолог, врач, общественный деятель. Гл. содержание мировоззрения Ш. (религиозно-идеалистического в своей основе), составляют этические взгляды, исходный принцип к-рых - благоговение перед жизнью. Этот принцип, согласно Ш., должен придать этике универсальный характер и сделать ее предметом (в отличие от этики традиционной) отношение к жизни как таковой, в ее природном качестве, не проводя различие между жизнью высшей или низшей, более ценной или менее ценной. Все, что способствует сохранению жизни, ее развитию, представляется добром, а уничтожающее жизнь, причиняющее ей вред, - злом. Подобный подход служит основой этико-оптимистического миро- и жизнеощущения, отсутствие к-рого ведет к упадку культуры, к утрате ею духовно-нравственного стержня. Именно в таком состоянии, по мнению Ш., находится совр. западная культура, оторванная от своих естественных истоков, разрушающая целостность личности, подчиняющая ее развитию техники и жестких социальных институтов. Путь к возрождению культуры Ш. усматривает, в конечном счете, в нравственном совершенствовании индивида, в творчестве отдельных личностей в сфере духа. Широкую известность приобрела многогранная деятельность Ш., проникнутая высокими нравственными, гуманистическими устремлениями. В 1913 г. он основал больницу в Ламбарене (Габон, Экваториальная Африка), где до самой смерти работал в качестве врача. Одним из первых на Западе Ш. выступил против применения атомного оружия, за всеобщее разоружение, был противником фашизма, расизма и др. форм человеконенавистничества. Лауреат Нобелевской премии мира за 1952 г. Осн. этические соч.: "Культура и этика" (1923), "Из моей жизни и мыслей" (1931), "Учение о благоговении перед жизнью" (1962).