Веб-бібліотека - головна сторінка


Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес:

Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...

Остапчук М.В., Рибак А.І. Система технологій (за видами діяльності): Промисловість України. Загальна характеристика промисловості. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів. Теоретичні засади технології. Основні технологічні поняття та визначення. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем. Кінетика технологічних процесів. Технологічні закономірності технології. Використання законів фундаментальних наук в технології. Принципи ресурсо- та енергозбереження в технології. Принцип інтенсифікації процесів...
Бочелюк В. Й. Юридична психологія: Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

ШТИРНЕР (STIRNER) Макс

(псевдоним Шмидта Иоганна Каспара) (1806-56) - нем. философ-идеалист. В своем гл. соч. "Единственный и его достояние" (1845) изложил этическую теорию, основанную на принципах "чистого эгоизма". Конкретную индивидуальную личность ("мое Я") во всем ее своеобразии, "единственности" Ш. объявил высшей реальностью, творцом всех ценностей в мире. Подметив свойственную буржуазному об-ву тенденцию к обезличиванию человеческих отношений, к превращению человека в простой придаток социального целого, Ш. сделал отсюда вывод о том, что любые общественные институты, моральные нормы, законы и т. п. враждебны личности. Все надындивидуальное, социальное предстает в его изображении как нечто абсолютно чуждое личности, мешающее ее свободному проявлению. Это мир призраков, фантомов, к-рым люди подчиняются, поскольку они не освободились еще от фетишистского преклонения перед созданиями собственного разума (от "одержимости"). Отсюда и моральное сознание, ориентирующееся на общественное мнение, представляет собой, по Ш., не что иное, как разновидность религиозного, т. е. рабского, сознания, а нормы нравственности, по сути дела, религиозные догматы. Чтобы стать подлинно свободным, человек должен отбросить такие сковывающие его сознание понятия, как нравственный долг, обязанность, и руководствоваться не к.-л. общественными установками, а лишь собственными интересами. Личное благо - вот верховный принцип человеческого бытия. К области личного Ш. относит не только свойственный отдельному человеку мир мыслей, переживаний, поступков; все существующее в мире (в т. ч. и др. люди) рассматривается им лишь под углом зрения того, как оно служит утверждению конкретного индивида, объявляется его достоянием (собственностью). Ш. окружающим его миром, опираясь лишь на свою силу, исходя из своих внутренних возможностей. К. Маркс и Ф. Энгельс в "Немецкой идеологии" подвергли резкой критике крайний индивидуализм и идеализм этики Ш., вскрыли ее считает, что человек владеет внеисторический характер.