Веб-бібліотека

Кушнаренко Н.Н. Документоведение:

Теоретические основы документоведения. Понятие о документе. Сущность понятия «документ». Генезис и развитие понятия «документ». Документ как система. Характеристика документа как системного объекта. Свойства документа. Признаки документа. Функции документа. Информационная составляющая документа. Материальная (физическая) составляющая документа. Материальная основа документа. Форма материального носителя информации. Структура документа. Общая характеристика структуры. Внутренняя структура документа. Внешняя структура документа. Реквизиты документа. Методы и способы документирования. Общие положения. Кодирование информации. Понятие о языках. Знаковый метод фиксирования информации. Понятие о знаках. Классификация знаков...

Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Виникнення релігії. предмет, об'єкт і структура релігієзнавства. релігії народів Дворіччя. Релігія Стародавнього Єгипту. Релігії народів Малої Азії і Східного Середземномор'я. Зороастризм. Іудаїзм. Релігії Стародавньої Індії. Індуїзм. Буддизм. Релігія в Стародавньому Китаї. Релігія в Японії. Релігія античного світу. Походження християнства. Православ'я. Католицизм. Протестантизм. Іслам. Нетрадиційні релігії. Секулярні вчення релігійного характеру...
Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: Предмет і завдання товарознавства. Споживна цінність товарів - предмет товарознавства. Зв'язок товарознавства з іншими науками. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають. Хімічний склад харчових продуктів. Неорганічні речовини харчових продуктів. Органічні речовини харчових продуктів. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування. Фізичні властивості товарів. Густина, шпаруватість. Структурно-механічні властивості. Оптичні властивості. Теплофізичні властивості. Сорбційні властивості. Якість товарів і методи оцінки якості...
Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Характеристика роботи користувачів комп'ютерів з точки зору охорони праці. Охорона праці, як система заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності користувачів комп'ютерів. Фактори, що впливають на функціональний стан користувачів комп'ютерів. Особливості роботи користувачів комп'ютерів. Розлади здоров'я користувачів, що формуються під впливом роботи за комп'ютером. Зоровий дискомфорт. Перенапруження скелетно-м'язової системи. Ураження шкіри. Розлади центральної нервової системи (ЦНС). Порушення репродуктивної функції. Вплив на інші системи організму. Принципи професійного відбору операторів ВДТ. Працездатність операторів ВДТ. Аналіз системи "людина-комп'ютер-середовище"...

ШПЕНГЛЕР (SPENGLER) Освальд

(1880 - 1936) - нем. социальный философ, представитель философии жизни, публицист консервативно-националистического направления. Шпенглеров-ский вариант философии жизни насквозь эстетичен; по философско-ху-дож. стилю мышления Ш. близок Ницше, превратившему философию в род интеллектуальной романистики. Не случайно Т. Манн назвал гл. труд Ш. "Закат Европы" (т. 1 - 2, 1918 - 22) интеллектуальным романом. Понятие "жизнь" предстает у Ш. как сплав биологических и эстетических ассоциаций. Пытаясь постичь ее "изнутри", он отправляется от "изначального переживания" ("прапереживания") души, определяющего своеобразие оживотворяемого ею организма. Ибо результатом "акта" изначального творческого переживания, по его мнению, выступает "прообраз" ("прасимвол", "прафено-мен") - "зерно" развивающегося организма. Хотя Ш. стремится постичь "жизнь", как таковую, включая ее растительные и животные формы, фактически его мысль ориентирована на "человеческую душу"; индивидуальную человеческую личность он рассматривает в качестве исторически конкретного выражения культуры. Отвергая традиционное представление об общечеловеческой культуре, он раскалывает ее на ряд независимых друг от друга, замкнутых в себе и взаимонепроницаемых индивидуальных культур, каждая из к-рых выводится из неповторимо-уникального "прапереживания": египетская, инд., вавилонская, кит., греко-римская, византийско-арабская культуры, культура майя, пробуждающаяся рус.-сибирская культура. "Своя" культура задает человеку единственно возможный для него способ "переживания жизни"; он мог бы, согласно Ш., постичь и чуждую ему культуру лишь в исключительном случае - проникнув с помощью "конгениальной" философско-худож. интуиции в ее "прапереживание". Культуры рекомендуется, т. обр., постигать тем же способом, каким эстетика романтизма предлагала постигать произв. иск-ва. Так, "философия культуры" превращается в гипертрофированную эстетику. Каждая культура, по Ш., имеет свой темп развития и отведенное ей время жизни - 1100 лет. Ш. создает биологически ориентированную схему стадий, к-рые должна пройти культура за этот срок - от рождения, через молодость, зрелость и старость, до смерти. В жизни каждой из культур Ш. выделяет две осн. фазы развития - восходящую (культура в узком смысле) и нисходящую (цивилизация). Первая фаза характеризуется, по Ш., развитием органических начал культуры и, соответственно, расцветом иск-ва; вторая - их закостенением и превращением в механические тенденции, выражающиеся в бурном развитии техники, разрастании городов в "мегаполисы", в появлении массовой, технологически ориентированной "культуры", превращении региональных войн в миговые и наступлении эпохи "цезаризма". Поскольку же творческие возможности каждой человеческой души определяются именно содержанием культуры, постольку, считает Ш., в эпоху цивилизации уже нельзя ожидать открытий в области высокого иск-ва. Поэтому людям, стремящимся к творчеству, лучше покинуть худож. стезю и попытаться реализовать себя в к.-л. др. области - в технике (инженерии), экономике или политике. Иными словами, творческие возможности каждого человека запрограммированы той исторически-биологической фазой эволюции, к-рую переживает в данный период культура в целом. Такое представление с неизбежностью ведет к фатализму, к-рый предстал у Ш. в форме снобистской эстетизации.


© 2009-2020  lib.ltd.ua