Веб-бібліотека - головна сторінка


Бочелюк В. Й. Юридична психологія:

Юридична психологія в системі психологічних знань. Психологія як наука. Предмет і завдання юридичної психології. Психологія в системі наук. Система юридичної психології. Історія розвитку юридичної психології. Сутність методології та методів юридичної психології. Загальна характеристика методології та методів пізнання в юридичній психології. Конкретні методи психолого-юридичних досліджень. Соціально-психологічні методи виправлення правопорушника. Психологічні особливості злочинних дій. Особистісна мотивація злочинних дій. Особливості групової мотивації злочинних дій. Психологія неповнолітніх правопорушників. Особистість неповнолітнього злочинця. Соціально-психологічні причини злочинної поведінки неповнолітніх...

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Комунікативна лінгвістика як наука і навчальна дисципліна. Природа, компоненти і форми комунікації. Сутність, категорії комунікативної лінгвістики та її взаємозв'язки з іншими галузями знання. Предмет і завдання комунікативної лінгвістики. Методи комунікативної лінгвістики. Природа спілкування і комунікації. Спілкування і комунікація. Функції спілкування. Відмінності спілкування людей і тварин. Спілкування як діяльність. Типи спілкування. Основні закони спілкування. Особливості міжособистісного спілкування. Тенденції розвитку сучасного спілкування. Моделі комунікації. Компоненти комунікації Елементарні компоненти і засоби комунікації. Канали комунікації. Комунікативний шум. Вербальні компоненти спілкування...
Кифяк В. Ф. Організація туризму: Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...
Федорченко В.К. та ін. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Зародження екскурсійної діяльності на українських землях (друга половина XIX - початок XX ст.). Виникнення і розвиток освітянських екскурсій. Екскурсійна діяльність наукових товариств. Перше бюро подорожей та екскурсій. Екскурсійна діяльність у період Української революції (1917-1920 pp.). Підготовка кадрів екскурсоводів у дорадянський період. Екскурсійна діяльність в Україні в 20-30-х роках XX століття. Створення та розвиток системи екскурсійних закладів. Діяльність системи екскурсійних закладів. Екскурсійна діяльність навчальних закладів. Екскурсійна діяльність наукових установ. Екскурсія як засіб ідейно-політичного виховання в Радянській Україні...
Академічне релігієзнавство / За ред. А. Колодного: Релігієзнавство - специфічна сфера гуманітарного знання. Релігієзнавство як наука. Предмет і об'єкт релігієзнавства. Структурні поділи і особливості релігієзнавства. Понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства. Герменевтичний аспект релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія. Принципи академічного релігієзнавства. Принципи релігієзнавчих досліджень як гносеологічні феномени. Принцип об'єктивності. Принцип історизму. Принципи дуальності і загальнолюдськості. Зміна парадигм методологічного мислення в релігієзнавстві. Релігія як предмет наукового дослідження. Зародки науки про релігію. Вчення про релігію епохи середніх віків і Нового часу. Становлення релігієзнавства як галузі наукового знання...

ШЛЕГЕЛЬ Фридрих

(10 марта 1772, Ганновер - 12 января 1829, Дрезден) - немецкий философ, критик, филолог, историк культуры, писатель, один из теоретиков романтизма Учился в Ганноверском и Лейпцигском университетах, изучал право, философию и литературу С 1773 занимается литературной деятельностью Публикует труды по древнегреческой поэзии В разные годы знакомится с Фихте, Гете, Гердером, Виландом, Шеллингом, Якоби, Баадером, Тиком, дружит с Новалисом и Шлейермахером Вместе с братом - А В Шлегелем издавал журнал "Атеней" Был редактором журналов "Европа", "Немецкий музей", "Concordia", газеты "Osterreichische Zeitung" Изучал восточные языки Читал лекции по истории, литературе, философии, лингвистике Из изучения школ древнегреческой поэзии Шлегель постигает диалектику ее развития, ее этапы возвышенная красота - совершенство - роскошь и элегантность - варварство. Древняя история являет собой "естественную историю нравственного и духовного человека" Изучение греков и римлян - это школа гуманности, оно имеет безусловную ценность для всего человечества Сочинение Шлегеля "Об изучении греческой поэзии" (Uber das Studium der Griechischen Poesie, 1795 - 96) называли "программой немецкого романтизма", здесь он формулирует основополагающие понятия "естественной" и "искусственной" культуры, "эстетической революции" и др Он подчеркивает всемирно историческое значение греческой культуры - этой "вершины естественной культуры", которая "остается поэто".гу высшим прообразом художественного развития всех времен" (Эстетика Философия Критика, т l M , 1983, с. 145) Шлегель разрабатывает важнейшие для романтизма понятия "гений", "ирония" ("ирония - форма парадоксального Парадоксальное все хорошее и великое одновременно" - Там же с 283), "юмор" ("юмор имеет дело с бытием и небытием, и его подлинную сущность составляет рефлексия" - Там же, с 308) "Французскую революцию", "Наукоучение" Фихте и "Вильгельма Меистера" Гете Шлегель считает величайшими тенденциями своей эпохи (там же, с 300) Шлегель исследует генезис древнегреческой, римской, немецкой, французской, испано-португальской литературы и анализирует специфические особенности различных жанров (трагедия, комедия, эпос, лирика, драма) В "Развитии философии в двенадцати книгах" (1804 - 06) Шлегель анализирует различные типы философии и приходит к выводу о несостоятельности эмпиризма, материализма, скептицизма и пантеизма в силу противоречивости их первоначал, тогда как интеллектуальный дуализм, идеализм и реализм находятся, по его мнению, на пути к истинной философии (там же, т. 2. 1983, с 139), под которой он понимает "определенное и глубоко укорененное познание высшего существа и всех божественных вещей" (там же, с 223), или "философию самой жизни" (там же, с 226) В "Философии жизни" (Philosophie des Lebens, 1828) в качестве подлинного предмета философии предстает "внутренняя духовная жизнь во всей полноте" (там же, с. 336) Идеи Ф Шлегеля оказали большое воздействие на последующее развитие европейской эстетики, философии и культуры
Соч : Samtliche Welke, Bd 1-10 Wien, 1822-25, Kritische Fnednch Schlegel Ausgabe, Bd 1-35 Munch -Paderborn-Wien, 1958-80, в рус пер История древнем и новой литературы, т 1 -2 СПб , 1829 - 30, Эстетика Философия Критика, т 1 - 2 M , 1983
Лит Wirt L Г riednch Schlegels philosophische Entwicklung Bonn, 1939, AnsteftJ J La pensee religieuse de Fr Schlegel P, 1941, Prang H. Die romantische Ironie Darmstadt, 1972
K. M Долгов