Веб-бібліотека - головна сторінка


Кифяк В. Ф. Організація туризму:

Туризм та його світовий розвиток. Зміст, основні поняття та історичний розвиток туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму у світі та фактори впливу на туристичні обміни. Вплив туризму на світову економіку. Туризм України. Характеристика туристичної діяльності та її вплив на економіку України. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій (на прикладі Карпатського регіону та Буковини). Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні. Організаційні форми та види туризму. Організаційні форми туризму. Класифікація видів туризму за метою подорожі, територіальними ознаками, часовими характеристиками...

Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: Історія розвитку туризму. Початковий етап. Становлення туристичного бізнесу. Туризм як галузь індустрії. Монополізація туристичної індустрії. Історія розвитку туризму в Україні. Туризм: види та форми. Поняття про туризм. Класифікації туризму. Туристичні ресурси. Туристично-рекреаційні ресурси. Історико-культурні рекреаційні ресурси. Природні рекреаційні ресурси. Туризм і екологія. Екотуризм. Туристичне районування світу. Туристичне районування України. Туристична індустрія. Організатори туризму. Перевезення. Готельна індустрія. Система громадського харчування. Страхування. Система розваг. Банківські та фінансові послуги. Інформаційні послуги в туризмі. Безпека туристичної подорожі. Небезпека травмування...

ШЕСТОВ Лев Исаакович (1866 - 1938)

- рус. религиозный философ и литератор. С 1920 - в эмиграции. Пытаясь осмыслить кризис буржуазного об-ва, трагическое положение человека в нем, Ш. обращается к священному писанию, взглядам Паскаля. Ницше. Достоевского, признает близость своих воззрений с учением Кьеркегора. В его произв. дается критика рационализма в философии, этике и даже теологии, проводится идея неспособности разума постичь "последнюю истину , разгадать тайну человеческого существования. Наука и разум, полезные в обыденной жизни, исследуют, по мнению Ш., необходимое и общеобязательное, менее всего ценное для личности как неповторимой индивидуальности; они "равнодушны к страданиям и смерти человека, делают его рабом необходимости, лишают возможности творчества. Иррационализм, неприятие общепринятых, прежде всего светских, форм культуры приводят Ш. к нигилизму, к-рый он пытается преодолеть с помощью религии, усматривая в откровении путь к личному спасению, подлинной истине и свободе. Последняя отождествляется с верой в бога, для к-рого нет ничего невозможного и невероятного. Признание абсурдности жизни и мистической веры как средства спасения характерно для представляемой Ш. экзистенциальной философии, выражающей декаданс буржуазного философско-эстетического сознания. Соч.: "Достоевский и Ницше. Философия трагедии (1903), "Апофеоз беспочвенности (1905), "На весах Иова (1929), "Афины и Иерусалим (1938), "Sola fide [только верою] (1957), "Умозрение и откровение (1964).